Справа №463/7030/25
Провадження №1-кп/463/488/25
04 листопада 2025 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому у судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025140120000337 від 12.02.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України, суд -
встановив:
31.07.2025 до Личаківського районного суду м. Львова для розгляду поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025140120000337 від 12.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави. Таке обґрунтовує тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.07.2025 (справа №463/6510/25) стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк на 60 діб з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та визначення застави в розмірі 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн. В подальшому ухвалою судді від 18.09.2025 строк дії запобіжного заходу обвинуваченому продовжено до 16.11.2025.
Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Водночас, кримінальне провадження по суті не розглянуто, перебуває на початковій стадії судового розгляду, через що виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 на строк 60 днів.
Підставою для продовження застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтоване обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду. Крім того, звертає увагу суду, що ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09.01.2025 ОСОБА_4 вже звільнявся від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України у зв'язку із притягненням його до кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України у іншому кримінальному провадженні. Однак повернувшись на службу, знову 27.01.2025 самовільно залишив військову частину. Просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні обвинувачений при розгляді клопотання чітких пояснень не дав.
Захисник просить суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на менш суворий.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.07.2025 (справа №463/6510/25) стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12.09.2025 з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та визначення застави в розмірі 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 діб, тобто до 05 жовтня 2025 року включно.
Ухвалою суду від 18.09.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 діб, тобто до до 16.11.2025 року включно з визначенням розміру застави.
Крім того, ухвалою суду від 08.10.2025 призначено в кримінальному провадженні №62025140120000337 від 12.02.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 , 9 травня 1980 року за ч. 5 ст. 407 КК України, амбулаторну судово-психіатричну експертизу. На даний момент експертизу не проведено.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010 р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Крім цього, обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працює, що підтверджує ризик переховування такого від суду. Також судом враховується, що на даний час судове слідство не розпочато, експертиза не виконана, свідки не допитані, що не виключає ризику впливу обвинуваченого на останніх.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Беручи до уваги обставини кримінального провадження, характер справи, встановлені ризики та особу обвинуваченого, суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182-183, 194, 314-316 КПК України, суд -
постановив:
клопотання прокурора - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 02.01.2026 року включно.
Визначити обвинуваченомуОСОБА_4 , заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 121 120 гривень.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та/або суду;
- повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та скерувати Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)".
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1