Справа №463/6617/25
Провадження №2/463/1990/25
Заочне
06 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №3310378 від 30 липня 2021 року в загальному розмірі 23700 гривень, а також суми сплаченого судового збору в розмірі 2422,4 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Позов мотивує тим, що 30 липня 2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено кредитний договір №3310378, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень, які повинен був повернути в строки і сплатити комісію та відсотки відповідно до умов визначених в договорі. Первісний кредитор свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі. 27 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №78-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач в зазначені строки умови договору не виконав, кредитні кошти у встановлені строки не повернув, а відтак позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 18 липня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 8 серпня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, вказаною ухвалою витребувано у Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк» (адреса 04082, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19) інформацію: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; чи була успішною транзакція здійснена 30 липня 2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 5000 гривень; якщо так, то: чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .
27 серпня 2025 року з АТ «Універсал Банк» на адресу суду надійшла витребувана інформація.
Представник позивача адвокат Усенко М.І., який діяв на підставі ордера серії ВС №1381377 від 2 липня 2025 року, в судове засідання не з'явився, в позові, а також в клопотанні, яке надійшло на адресу суду 6 листопада 2025 року просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача та у випадку неявки відповідача відносно ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судові засідання 6 жовтня 2025 року та 6 листопада 2025 року не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 30 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №3310378, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень строком на 15 днів до 14 серпня 2021 року, зі сплатою комісії в розмірі 1450 гривень, що становить 29% від суми кредиту, та сплатою процентів за користування кредитом: 2250 гривень, які нараховуються за ставкою 3% річних від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5.2 договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів (п. 2.3.1.2 договору).
Виконання кредитором взятих на себе договірних зобов'язань підтверджується платіжним дорученням №52496074 від 30 липня 2021 року та листом АТ «Універсал Банк» від 27 серпня 2025 року №БТ/Е-11861, з якого вбачається, що 30 липня 2021 року на банківську картку НОМЕР_2 , яка емітована на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), була здійснена успішна транзакція в сумі 5000 гривень.
27 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №78-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Отже, позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За правилами ст.ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договору відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором кредиту заборгованості не погашені.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов'язані з видачею кредитних коштів на користь відповідача, що стверджується копіями описаних вище договорів.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №78-МЛ від 21 жовтня 2021 року, позивач набув грошової вимоги до відповідача у сумі 23700 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 гривень; заборгованість за відсотками - 17250 гривень, заборгованість за комісією - 1450 гривень. Крім того, розмір вказаної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості поданим позивачем.
Зі сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов'язань по зазначених договорах суду не надано.
Відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим з останнього слід стягнути в користь позивача заборгованості за кредитним договором №3310378 від 30 липня 2021 року в розмірі 23700 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000 гривень; заборгованість за відсотками - 17250 гривень, заборгованість за комісією - 1450 гривень.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до положень ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат. Частинами 1, 2 ст. 141 Кодексу визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» 2 липня 2025 року укладено договір про надання правової допомоги №0107, складено опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги та акт виконаних робіт, відповідно до яких адвокатом витрачено 6 годин 30 хвилин вартістю 8000 гривень.
У зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень та судового збору в розмірі 2422,4 гривень, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №3310378 від 30 липня 2021 року в розмірі 23700 (двадцять три тисячі сімсот) гривень, а також судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору, 8000 (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького , будинок 1, корпус 28, 3-й корпус, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: Стрепко Н.Л.