ЄУН: 336/7847/25
Провадження №: 2/336/3903/2025
22 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Кумечко Ірини Миколаївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Брайт К»
до ОСОБА_1
третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»
про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначив, що 24.09.2020р. між АТ «Креді Агріколь Банк» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено кредитний договір №3/3268358, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в сумі 32000 грн. строком на 60 місяців з 24.09.2020 по 23.09.2025.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби.
У відповідності до умов кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно, в розмірі 11,00% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за кредитним договором, а також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмір 2,50% у місць від суми кредиту.
З метою обслуговування кредиту банк відкриває позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості.
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, в той час як відповідач порушує умови кредитного договору та не здійснює повернення кредиту згідно графіку платежів по кредиту.
18 грудня 2024 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» укладено договір про відступлення права вимоги № 5-2024.
Згідно додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2024 року, 20 грудня 2024 року відбулося відступлення прав вимоги за вказаним вище кредитним договором.
У зв'язку з несплатою відповідачем чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом та/або комісії протягом більше 30 днів, 05.06.2025р. відповідачу було направлено повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, яке залишилось позичальником невиконаним.
Крім того, в зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця з дати направлення повідомлення, 17.07.2025р. відповідачу було направлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії. Зазначену вимогу позичальник також не виконав.
Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 40155,79 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рух справи
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20.08.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про його дату, час і місце повідомлявся належно кожного разу, згідно позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання, причин свого неприбуття не повідомляв, будь-яких заяв чи то клопотань не направляв.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.
Встановлені судом фактичні обставини по справі
24 вересня 2020 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3/3268358.
Відповідно до умов п. 1.1 кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 36000 грн. строком на 60 місяців з 24.09.2020 року до 23.09.2025 року.
Позичальник зобов'язався сплачувати платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту.
Згідно п. 1.2. кредитного договору кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, для чого відповідно до п. 1.3. договору позичальник повинен мати відкритий у банку поточний або поточний (картковий) рахунок.
У відповідності до п. 1.4 позичальник зобов'язаний сплатити банку: процентну винагороду щомісячно в розмірі 11,00%, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,50% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 договору.
Підписанням договору позичальник підтвердив, що він у письмовій формі у повному обсязі отримав від банку інформацію, визначену Законом України «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання (п. 2.3 договору).
Вказаний кредитний договір ОСОБА_1 підписав власноруч.
Додаток № 1 до кредитного договору №3/3268358 від 24.09.2020 року містить таблицю обчислення загально вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зокрема й графік платежів по кредиту. Вказаний додаток до договору також власноруч підписано відповідачем.
Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти викладено у паспорті споживчого кредиту. Паспорт споживчого кредиту та додаток до нього власноруч підписано відповідачем.
Згідно платіжної інструкції №331126626/1 від 24 вересня 2020 року АТ «Креді Агріколь Банк» перераховано грошові кошти в розмірі 36000 грн. з призначенням платежу: надання кредиту згідно кредитного договору №3/3268358 від 24.09.2020 року.
Позивачем надано виписки АТ «Креді Агріколь Банк» по рахунку відповідача, які містять у собі відомості щодо погашення позичальником кредитної заборгованості, а також відомості щодо розміру та строків нарахування процентів за користування кредитом, комісії.
Також, судом встановлено, що 18 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 5-2024, за умовами якого первісний кредитом передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціна договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається згідно цього договору, встановлюється згідно реєстру прав вимог, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена у додатку № 1 до цього договору.
Згідно реєстру прав вимоги № 1 від 20 грудня 2024 року до договору про відступлення права вимоги № 5-2024 від 18 грудня 2024 року АТ «Креді Агріколь Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №3/3268358 від 24.09.2020р.
Умови договору про відступлення права вимоги були виконані обома сторонами про що суд робить висновок з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції № 14835 від 20 грудня 2024 року.
Тим самим суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за спірним кредитним договором.
Застосовані судом норми права та висновки суду
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та первісними кредиторами існували зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, як встановлено у цій справі та підтверджується дослідженими в судовому засіданні виписками з рахунку, відповідач належним чином не виконав умови укладеного кредитного договору та лише частково сплатив суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
В свою чергу, судом встановлено, що первісним кредитором та позивачем у цій справі, після спливу погодженого строку кредитування, здійснювалось нарахування комісійної винагороди, що за своєю природою не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, в зв'язку з чим такі не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За такого, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості нарахованої в межах погодженого сторонами строку кредитування.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265,279 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Брайт К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агриколь Банк» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Брайт К» заборгованість за кредитним договором №3/3268358 від 24.09.2020р. у розмірі 14987,82 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11980,14 гривень та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 3007,68 гривень та судовий збір у розмірі 920,40 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Брайт К», ЄДРПОУ:41874691, адреса місцезнаходження: 02094 м.Київ вул.Якова Гніздовського, 1;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ЄДРПО:14361575, адреса місцезнаходження: 01024 м.Київ вул.Євгена Чикаленка,42/4.
Повний текст рішення підписано 05.11.2025р.
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ
22.10.25