06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 442/3816/24
провадження № 51-4237ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті.
Частиною 4 ст. 427 КПК встановлено, що якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 58 КПК повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, зокрема документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак ОСОБА_4 не дотримався зазначених положень закону тому, що подана довіреність, яка видана від імені ОСОБА_5 на його ім'я не є документом, що підтверджує повноваження ОСОБА_4 у цьому провадженні відповідно до кримінального процесуального закону, оскільки за приписами п. 3 ч. 3 ст. 58 КПК довіреністю підтверджуються повноваження представника потерпілого у разі, якщо потерпілим є юридична особа. Таким чином, ОСОБА_4 не додав до касаційної скарги документів, передбачених ч. 1 ст. 50 КПК, що підтверджують його повноваження на участь у кримінальному провадженні в Касаційному кримінальному суді Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судове рішення, що оскаржується (п. 3); обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4); вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (п. 5). Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додається копія судового рішення, що оскаржується.
ОСОБА_4 на виконання приписів п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК вказав про оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року та у своїх вимогах до суду касаційної інстанції просить скасувати це ж судове рішення.
Однак до касаційної скарги ОСОБА_4 долучив копію ухвали Львівського апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року.
Викладене свідчить про допущені суперечності стосовно дати постановлення оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного суду, які створюють сумніви щодо того, яке ж судове рішення оскаржено в касаційному порядку.
Крім того, Суд зауважує, що скаржник не додав копії ухвали Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року до касаційної скарги.
Також колегія суддів зазначає, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення (ст. 436 КПК).
Так, скаржник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року, проте такі вимоги до Суду не узгоджуються з приписами ст. 436 КПК у частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду з огляду на таке.
Вимога касатора щодо скасування ухвали апеляційного суду, сформульована неповно, оскільки скаржник не зазначив, яке рішення необхідно ухвалити Верховному Суду у разі скасування цієї ухвали.
До того ж суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обґрунтування вимог касаційної скарги мають співвідноситися з приписами ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Колегія суддів Верховного Суду також зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Так, в касаційній скарзі наявні узагальнені твердження щодо неврахування апеляційним судом фактів та доказів, проте ОСОБА_4 не конкретизує які саме факти та докази не було враховано й не зазначає, яким чином це вплинуло на законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, а також чому такі обставини є підставою для скасування касаційним судом оскарженого рішення.
Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
У зв'язку з тим, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги або подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3