06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 201/3004/25
провадження № 51-2403ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 травня та 09 червня 2025 року,
встановив:
Як убачається з копії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ухвалою від 20 березня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали слідчого судді цього ж суду від 13 березня 2025 року.
На ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2025 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, яку Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 травня 2025 року залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2025 року - без змін.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року виправлено описку в ухвалі цього ж суду від 12 травня 2025 року.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши копії судових рішень, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Таким чином, зазначені положення кримінального процесуального закону передбачають неможливість оскарження у касаційному порядку ухвал слідчих суддів та ухвал апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали.
Водночас з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 оскаржує, зокрема ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, якою було переглянуто ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2025 року. Тобто ОСОБА_4 подала касаційну скаргу у зазначеній частині на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Щодо оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 379 КПК ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Однак, ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її «похідним» характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок (або відмову у внесенні таких виправлень). Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди обумовлений змістом судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно із оцінкою змісту виправленого судового рішення. У зв'язку з цим, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, як і виправленого судового рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який ухвалив таке рішення.
Такий підхід узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема з позицією, викладеною в ухвалах від 17 серпня 2023 року (справа № 757/37125/22), від 24 вересня 2024 року (справа № 351/1693/24), від 10 березня 2025 року (справа № 490/2053/22).
Ураховуючи те, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2025 року оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки вона постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, то, відповідно, не може бути оскаржено в касаційному порядку й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року про виправлення описки в ухвалі цього суду від 12 травня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Частиною 3 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3