04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 504/2353/15
провадження № 61-13516ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» про захист цивільних прав, зобов'язання відповідача повернути авансовий платіж, сплатити пеню і відшкодувати завдану моральну шкоду,
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» (далі - ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія») про захист цивільних прав, зобов'язання відповідача повернути авансовий платіж, сплатити пеню і відшкодувати завдану моральну шкоду.
Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 01 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12 836 632,73 грн, що еквівалентно 454 073,72 доларів США і складаються: з суми пайових внесків, еквівалентній 439 360,52 доларів США, сплачених ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія»; пені за порушення строків виконання будівельних робіт 14 713,20 доларів США, та 100 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Одеський апеляційний суд постановою від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» задовольнив.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» про захист цивільних прав, зобов'язання відповідача повернути авансовий платіж, сплатити пеню і відшкодування завданої моральної шкоди залишив без задоволення.
Верховний Суд постановою від 14 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у частині стягнення з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 12 420 691 грн, що за курсом НБУ становить 28,26993100 грн за 1 долар США на день прийняття рішення суду першої інстанції еквівалентно 439 360,52 доларів США, сплачених ОСОБА_1 на користь ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», скасував і залишив в силі у цій частині рішення суду першої інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишив без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Південна будівельна група компаній» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «Південна будівельна група компаній» є генеральним підрядником забудови житлового мікрорайону «Зелений мис» у с. Крижанівка Одеського району Одеської області на підставі договору генерального підряду, укладеного між товариством та ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», в тому числі і спірного житлового будинку, який був предметом спору в справі № 504/2353/15-ц.
20 листопада 2024 року ТОВ «Південна будівельна група компаній» було отримано від ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» претензію № 19/11-24 про відшкодування збитків ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» від 19 листопада 2024 року, в якій ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» вимагає від ТОВ «Південна будівельна група компаній» відшкодувати замовнику ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» витрати та збитки, завдані неналежним виконанням ТОВ «Південна будівельна група компаній» договору генерального підряду № 02/09 від 02 жовтня 2009 року в частині неналежного виконання будівельних робіт у житловому будинку по АДРЕСА_1 у сумі 12 836 632,73 грн.
ТОВ «Південна будівельна група компаній» вважає, що оскаржуване рішення першої інстанції безпосередньо стосується прав, інтересів та обов'язків товариства, тобто судом розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції був та є скаржник, до того ж в оскарженому рішенні містяться судження, висновки та рішення про права та обов'язки товариства. Оскаржуване судове рішення стосується та надає оцінку виконаної ТОВ «Південна будівельна група компаній» за договором генерального підряду № 02/09 від 02 жовтня 2009 року роботі по будівництву житлового будинку по АДРЕСА_1 , а товариство було позбавлене можливості заперечити цьому, надати відповідні докази та пояснення, взагалі, навіть не було залучено до розгляду справи № 504/2353/15-ц в якості третьої особи.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 16 вересня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Південна будівельна група компаній» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області в ід 01 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» про захист цивільних прав, зобов'язання відповідача повернути авансовий платіж, сплатити пеню і відшкодувати завдану моральну шкоду закрив.
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «Південна будівельна група компаній».
29 жовтня 2025 року ТОВ «Південна будівельна група компаній» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Щодо касаційного оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 389 ЦПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Тлумачення частин першої та четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки за умови апеляційного перегляду справи.
Відповідно до матеріалів касаційної скарги вбачається, що рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року не переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ТОВ «Південна будівельна група компаній», оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою було закрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року не переглядося по суті в апеляційному порядкуза апеляційною скаргою ТОВ «Південна будівельна група компаній», у відкритті касаційного провадження в частині оскарження вказаного рішення суду першої інстанції необхідно відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо касаційного оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, законодавець визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов'язки. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
У постанові від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц Верховним Судом сформульовані правові висновки, відповідно до яких рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки в такому випадку не існує правового зв'язку між заявником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112, від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16 та від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13.
Судом встановлено, що 02 лютого 2007 року між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_2 укладено пайовий договір (про пайову участь у будівництві) № 3/07, у відповідності до якого ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» зобов'язалася прийняти ОСОБА_2 в асоційовані члени кооперативу з метою забезпечення житлом шляхом побудови для ОСОБА_2 на підставі затвердженого сторонами проекту за рахунок внесеного нею пайового внеску і введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 зобов'язалася внести пайовий внесок, що складає вартість житлового будинку у розмірі 2 476 722,00 грн, що за курсом Національного банку України на день підписання договору складає 490 440,00 доларів США.
Відповідно до умов договору про пайову участь ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» зобов'язався забезпечити будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом укладання договору з будівельною організацією, яка має ліцензію на виконання будівельних робіт для якісного та своєчасного проектування і будівництва житлового будинку (пункт 3.3.1 договору); здійснити за рахунок пайових внесок члені кооперативу будівництво зовнішніх інженерних мереж і в подальшому на правах власника забезпечити роботу мереж (пункт 3.3.2. договору), здати його в експлуатацію і передати у власність асоційованому члену (пункти 3.3.4, 3.3.5 договору).
16 листопада 2009 року між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02 лютого 2007 року № 3/07, відповідно до якої ОСОБА_1 замінила ОСОБА_2 у всіх правовідносинах з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», які склалися в ході виконання пайового договору (про пайову участь у будівництві) від 02 лютого 2007 року № 3/07. Право вимоги за додатковою угодою оцінено сторонами у розмірі 2 204 750,00 грн, що еквівалентно 439 360,52 доларів США. Залишок суми пайових внесків асоційованого члена кооперативу за цим договором складає 544 932,22 грн, що згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 68 230,67 доларів США.
15 березня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» було надано дозвіл № 199 на виконання будівельних робіт з будівництва будинку на ділянці АДРЕСА_1 строком дії до 30 липня 2011 року.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 голова ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» зобов'язався закінчити будівництво об'єкту пайового внеску та передати його замовнику в строк до 15 липня 2012 року.
У відповідності до висновку експерта від 12 червня 2017 року № 050/2017, складеного приватним підприємством «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень імені Скибинського С. С.», відсоткова експлуатаційна готовність незавершеного будівництвом будинку по АДРЕСА_1 складає 56 %, фактичною вартістю 1 386 964,32 грн.
Згідно з пунктом 4.1 пайового договору (про пайову участь у будівництві) у випадку невиконання або неналежного виконання стороною зобов'язання за цим договору, вона несе відповідальність в порядку, передбаченому діючим законодавством та договором. Винна сторона зобов'язана відшкодувати збитки, спричиненні іншій стороні невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, а також упущену вигоду. Відшкодування збитків та упущеної вигоди не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань по даному договору.
11 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року ОСОБА_1 направила рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача повідомлення-вимоги про відмову від пайового договору (про пайову участь у будівництві) № 3/07 від 02 лютого 2007 року і додаткової угоди до нього від 16 листопада 2009 року та відшкодування збитків (сплаченого авансового платежу). Повідомлення-вимоги були отримані відповідачем 15 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року відповідно. Відповіді на вказані листи в матеріалах справи відсутні.
Отже, спір між сторонами виник щодо неналежного виконання зобов'язань за договором про пайову участь у будівництві (пайового договору) № 3/07 від 02 лютого 2007 року.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ТОВ «Південна будівельна група компаній» зазначало, що ухвалене рішення суду першої інстанції стосується та надає оцінку виконаної товариством за договором генерального підряду № 02/09 від 02 жовтня 2009 року роботі по будівництву житлового будинку по АДРЕСА_1 , та як наслідок стало підставою для подання претензії ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» до ТОВ «Південна будівельна група компаній» про негайне відшкодування витрат та збитків, завданих неналежним виконанням договору генерального підряду № 02/09 від 02 жовтня 2009 року.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
У відповідності до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Судом встановлено, що пунктами 10.2, 10.4 статуту ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» передбачено, що вступ асоційованих членів до кооперативу здійснюється на підставі договору про пайову участь у будівництві і не підлягає затвердженню загальними зборами членів кооперативу. Виключення з асоційованих членів може здійснюватися на умовах, указаних у договорі про пайову участь.
Уклавши договір про пайову участь, ОСОБА_1 набула права асоційованого члена ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія». У цих правовідносинах ОСОБА_1 виступала в якості особи, яка замовила у ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» послуги із забезпечення будівництва індивідуального будинку, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати у власність закінчений будівництвом житловий будинок.
Пунктом 4.4. Пайового договору № 3/07 від 02 лютого 2007 року встановлено, що сторони по цьому договору не несуть солідарної відповідальності перед третіми особами. Кожна із Сторін за шкоду, завдану своїми діями, несе самостійну відповідальність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що позивач ОСОБА_1 , як асоційований член кооперативу перебувала у договірних відносинах саме з ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та не перебувала у договірних або інших правовідносинах з ТОВ «Південна будівельна група компаній», отже у суду були відсутні підстави для залучення останнього до участі у справі в якості співвідповідача чи третьої особи.
ТОВ «Південна будівельна група компаній» не є стороною укладеного договору про пайову участь у будівництві (пайового договору) № 3/07 від 02 лютого 2007 року та учасником спірних правовідносин та ним не доведено, що оскаржуваним судовим рішенням першої інстанції у цій справі вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки товариства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «Південна будівельна група компаній», дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України це є підставою для закриття касаційного провадження.
Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень та у визначений процесуальним законом спосіб.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до незгоди з установленими апеляційним судом обставинами і оцінкою доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження в цій частині слід відмовити.
Керуючись статтею 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна група компаній» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» про захист цивільних прав, зобов'язання відповідача повернути авансовий платіж, сплатити пеню і відшкодувати завдану моральну шкоду відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко