05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 461/3008/24
провадження № 61-9411св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув клопотання ОСОБА_1 про скасування зупинення виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, процентів за користування, відсотків, звернення стягнення на предмет іпотеки,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
стягнути з ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 15 633 210,54 грн за договором позики від 12 лютого 2016 року та договором про внесення змін до договору позики від 23 червня 2018 року, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р., у реєстрі за № 250 і № 1347 відповідно, що складається з:
основної суми боргу за договором позики у розмірі 8 021 999,59 грн;
прострочених процентів за ставкою 20% за користування позикою за період від 12 лютого 2016 року до 23 червня 2018 року -1 685 336,74 грн 74 коп;
прострочених процентів за ставкою 10% за користування позикою за період з 23 червня 2018 року до 12 лютого 2023 року - 4 454 896,98 грн;
інфляційних втрат, нараховані на проценти за користування позикою, за період з 12 серпня 2016 року до 24 лютого 2022 року - 1 470 977,23 грн;
у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: нежитлові приміщення адміністративного будинку, загальною площею 128,5 кв. м, а саме: нежитлові підвальні приміщення та приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та які належить на праві власності ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості у розмірі 15 633 210,54 грн, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 13 000 152,00 грн.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: нежитлові приміщення адміністративного будинку, загальною площею 128,5 кв. м, а саме: нежитлові підвальні приміщення та приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 , заборгованості у розмірі 13 000 152,22 грн, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення місцевого суду змінено, викладено другий, третій та четвертий абзаци його резолютивної частини у новій редакції, а саме:
«Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14 334 872 (чотирнадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесять дві) грн. 17 коп. боргу за Договором Позики від 12 лютого 2016 року та Договором про внесення змін до Договору позики від 23 червня 2018 року, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р. в реєстрі за N 250 і N 1347 відповідно, що складається з:
-8 021 999 грн. 59 коп. - основна сума боргу за договором позики;
-1 424 536 грн. 75 коп. - прострочені проценти за ставкою 20 % за користування позикою за період від 12 лютого 2016 року до 23 червня 2018 року;
-3 727 482 грн. 54 коп. - прострочені проценти за ставкою 10 % за користування позикою за період від 23 червня 2018 року до 12 лютого 2023 року;
-1 160 853 грн. 29 коп. - інфляційні втрати, нараховані на проценти за користування позикою, за період від 12.03.2016 року до 24.02.2022 року.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 14 334 872 (чотирнадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесять дві) грн. 17 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення адміністративного будинку загальною площею 128,5 кв.м., а саме: нежитлові підвальні приміщення та приміщення 1-го поверху будинку АДРЕСА_1 , які на підставі Договору дарування, посвідченого 13 червня 2015 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тимків І.М., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 657783446101, належать на праві власності ОСОБА_2 , шляхом продажу цього предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій у межах процедури виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»».
Здійснено перерозподіл судових витрат.
У липні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 461/3008/24, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду.
11 серпня 2025 року та 02 вересня 2025 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2025 року клопотання ОСОБА_2 задоволено частково.
Зупинено виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення адміністративного будинку, загальною площею 128,5 кв.м., а саме: нежитлові підвальні приміщення та приміщення 1-го поверху будинку АДРЕСА_1 , шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, до закінчення їхнього перегляду у касаційному порядку.
У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просить скасувати зупинення виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 14 334 872,17 грн, оскільки суд касаційної інстанції не вбачав підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень в цій частині (стягнення заборгованості).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження обмежені правилами Глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України «Касаційне провадження».
Повноваження суду касаційної інстанції визначено статтею 409 ЦПК України. Випадок, коли Верховний Суд може скасувати власне судове рішення визначено пунктом 7 частиною першою наведеної норми процесуального права, відповідно до якого у передбачених цим Кодексом випадках суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Тобто, статтею 409 ЦПК України передбачено скасування судового рішення Верховного Суду, ухваленого за наслідками розгляду касаційної скарги, тобто як остаточного судового рішення в справі.
Водночас, ухвала Верховного Суду про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, є судовим рішенням щодо процедурних питань, постановленого до ухвалення остаточного судового рішення судом касаційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Тобто, нормами процесуального права не передбачено скасування ухвали Верховного Суду, якою зупинено виконання судового рішення під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування зупинення виконання рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 жовтня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 25 червня 2025 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Шипович