05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 214/7818/21
провадження № 61-13613ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткаченко Олександр Іванович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору на постачання теплової енергії,
У вересні 2021 року КПТМ «Криворіжтепломережа» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору на постачання теплової енергії.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року позов КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено.
Визнано договір на постачання теплової енергії № 11935 від 12 травня 2021 року між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 укладеним з 12 травня 2021 року по 04 листопада 2021 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 та його представника Ткаченка О. І. задоволено частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2025 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору на постачання теплової енергії задоволено.
Визнано договір на постачання теплової енергії № 11935 від 12 травня 2021 року між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 укладеним з 12 травня 2021 року по 04 листопада 2021 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткаченко О. І., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в частині задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» до нього про визнання укладеним договору на постачання теплової енергії № 11935 від 12 травня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову КПТМ «Криворіжтепломережа», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах.
Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є вимога щодо визнання укладеним між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 договору на постачання теплової енергії № 11935 від 12 травня 2021 року до нежитлового приміщення.
В ухвалі Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року про відкриття провадження у справі, а також ухвалі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 22 січня 2024 року зазначено, що ця справа є малозначною та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Заявник не висловлює заперечень щодо цього у касаційній скарзі.
Таким чином ця справа відноситься до категорії малозначних. Спір вирішено судом апеляційної інстанції за результатами оцінки доказів, зокрема судом встановлено, що відповідач не довів, що спірне нежитлове приміщення відключене від централізованого опалення монтажною організацією та в ньому встановлено індивідуальне опалення у відповідності з нормами діючого законодавства.
Судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Колегія суддів враховує мотиви оскарження рішення суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги та вважає, що з огляду на встановлення судом апеляційної інстанції усіх обставин справи та надання обґрунтованої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, незгода відповідача з ухваленим у цій справі судовим рішенням не свідчить про те, що така справа має виняткове значення для учасника справи, становить суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткаченко О. І., подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ткаченко Олександр Іванович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору на постачання теплової енергії.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович