22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 759/1973/25
провадження № 61-11778ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни про витребування матеріалів справи з Київського апеляційного суду, про зупинення виконання судового рішення,
клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової Валерії Артурівни про застосування заходів процесуального примусу та постановлення окремої ухвали
в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про визнання трудового договору, укладеного на визначений строк, недійсним в частині визначення строку, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкодив межах розгляду касаційної скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни на постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року та
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати недійсним в частині визначення строку наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор ГТС України» від 06 червня 2023 року № 456/к про прийняття його на роботу;
- визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Оператор ГТС України»
від 19 грудня 2024 року № 1979/н про звільнення його з роботи;
- поновити його на посаді директора з юридичних питань ТОВ «Оператор ГТС України»;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 грудня 2024 року до дня ухвалення рішення суду та відшкодувати моральну шкоду в розмірі
200 000,00 грн.
29 травня 2025 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.
11 вересня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Оператор ГТС України»
від 19 грудня 2024 року № 1979/н про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора з юридичних питань
ТОВ «Оператор ГТС України».
Стягнуто з ТОВ «Оператор ГТС України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 292 869,52 грн з відрахуванням податків та обов'язкових платежів.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У вересні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С. на постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року, в якій вона просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
03 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи № 759/1973/25 з суду першої інстанції, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови.
07 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С., у якому вона просила розглянути подане разом з касаційною скаргою клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року, а також вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
09 жовтня 2025 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. надійшло заперечення на подане представником
ТОВ «Оператор ГТС України» - адвокатом Даниляк О. С. клопотання про зупинення постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року.
15 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С. про витребування матеріалів справи з Київського апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції розглядає заяви ТОВ «Оператор ГТС України» про виправлення описок та роз'яснення постанови.
17 жовтня 2025 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. надійшло клопотання про визнання дій керівника
ТОВ «Оператор ГТС України» Медведєва В. С. та представника товариства - адвоката Даниляк О. С. такими, що мають ознаки зловживання процесуальними правами; заявниця просила застосувати до вказаних осіб заходи процесуального впливу, передбачені частиною першою статті 143 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), шляхом постановлення окремої ухвали щодо факту зловживання процесуальними правами відповідачем та його представником.
18 жовтня 2025 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. надійшло заперечення на клопотання про витребування справи з Київського апеляційного суду. У вказаному клопотанні заявниця просила визнати клопотання про витребування матеріалів справи з Київського апеляційного суду зловживанням процесуальними правами; вказане клопотання залишити без розгляду; постановити окрему ухвалу щодо факту зловживання процесуальними правами відповідачем та його представником.
20 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С. про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року.
20 жовтня 2025 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. надійшло заперечення на подане представником
ТОВ «Оператор ГТС України» - адвокатом Даниляк О. С. клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року.
Необхідно залишити без розгляду клопотання представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С. про розгляд клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року та щодо відкриття касаційного провадження, оскільки ухвалою Верховного Суду
від 03 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи № 759/1973/25 з суду першої інстанції, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови.
Верховний Суд висновує про відмову в задоволенні клопотання представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк О. С. про витребування матеріалів справи з Київського апеляційного суду, з огляду на таке.
03 жовтня 2025 року ухвалою Верховного Суду, зокрема, витребувано матеріали цивільної справи № 759/1973/25 зі Святошинського районного суду м. Києва.
За повідомленням представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. за період з 11 вересня до 18 жовтня 2025 року від ТОВ «Оператор ГТС України» до Київського апеляційного суду надійшло 7 заяв (клопотань): про роз'яснення постанови, про виправлення описок.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що нині цивільна справа № 759/1973/25 перебуває в провадженні Київського апеляційного суду.
Верховний Суд не вбачає підстав для внесення змін до ухвали Верховного Суду
від 03 жовтня 2025 року та зміни суду, з якого витребовуються матеріали цивільної справи № 759/1973/25, оскільки відповідно до пункту 19 Розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814
(у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня
2023 року № 485), після закінчення апеляційного провадження судова справа формується і разом із супровідним листом надсилається до відповідного місцевого суду.
Отже, після розгляду поданих відповідачем клопотань в Київському апеляційному суді справа буде повернута до місцевого суду, який направить її до Верховного Суду.
Щодо клопотання представника ТОВ «Оператор ГТС України» - адвоката
Даниляк О. С. про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду
від 11 вересня 2025 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 3 292 869,52 грн до перегляду оскарженого рішення касаційним судом, то необхідно відмовити в його задоволенні, з огляду на таке.
Як на підставу необхідності зупинення оскаржуваного судового рішення заявниця посилалася на те, що примусове виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року спричинить настання невідворотних наслідків для діяльності оператора газотранспортної системи в умовах діючої законодавчої заборони на поворот виконання судового рішення та стягнення надмірно виплачених коштів, і, як наслідок, до безпідставного завдання збитків бюджету України внаслідок ненадходження відповідних коштів у вигляді дивідендів та збагачення позивача. Також зазначає, що примусове виконання оскаржуваної постанови не розпочато.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Подавши заяву про зупинення виконання судового рішення, заявниця не навела достатніх підстав і не надала доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Також заявницею не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваного судового рішень. Незгода заявниці з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Представником ТОВ «Оператор ГТС України» - адвокатом Даниляк О. С. не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Щодо клопотань представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В. А. про визнання дій керівника ТОВ «Оператор ГТС України» Медведєва В. С. та представника товариства - адвоката Даниляк О. С. такими, що мають ознаки зловживання процесуальними правами; застосування до вказаних осіб заходів процесуального впливу, передбачених частиною першою статті 143 ЦПК України, шляхом постановлення окремої ухвали щодо факту зловживання процесуальними правами відповідачем та його представником, необхідно відмовити в задоволенні таких клопотань.
Клопотання мотивовані тим, що керівник ТОВ «Оператор ГТС України»
Медведєв В. С. та представник товариства - адвокат Даниляк О. С. систематично та багаторазово безпідставно подавали заяви та клопотання до Київського апеляційного суду, спрямовані на затягування виконання судового рішення та зловживання правами учасника процесу, що суперечить принципу добросовісності. Водночас в суді касаційної інстанції систематично звертаються з клопотаннями про зупинення виконання оскаржуваної постанови.
Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках
і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року в справі
№ 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити
з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком».
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі
№ 800/500/16 (провадження №11-1156заі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Доводи заявниці щодо постановлення окремої ухвали в порядку статті 262 ЦПК України, на переконання суду, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Частиною першою статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.
Наведені у клопотанні доводи на переконання колегії суду, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
Цивільним процесуальним законодавством не встановлено імперативного характеру застосування заходів процесуального примусу або постановлення окремої ухвали, оскільки вирішення цих питань є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
На підставі наведеного та керуючись статтями 44, 143, 144, 183, 260, 262, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни про розгляд клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня
2025 року та щодо відкриття касаційного провадження залишити без розгляду.
Відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни про витребування матеріалів справи з Київського апеляційного суду.
Відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор ГТС України» - адвоката Даниляк Олени Сергіївни про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 вересня
2025 року.
Відмовити в задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової Валерії Артурівни про застосування заходів процесуального примусу та постановлення окремої ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська