05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 308/4263/24
провадження № 61-6458св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня
2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 квітня
2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення способу участі
у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, про визначення місця проживання дитини,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу та визначення способу участі у вихованні дитини.
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом
до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, про визначення місця проживання дитини.
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням
від 07 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року, позов ОСОБА_1 задовольнив.
Розірвав шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції
у Закарпатській області 25 травня 2018 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 345 та видано свідоцтво про шлюб НОМЕР_1
від 25 травня 2018 року.
Після розірвання шлюбу відновив ОСОБА_2 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 ».
Визначив спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у наступній формі: малолітній ОСОБА_4 проживає почергово з кожним із батьків, а саме один тиждень з батьком ОСОБА_1 , наступний тиждень з матір'ю
ОСОБА_2 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишив проживати разом
з матір'ю ОСОБА_2 за адресою її місця проживання.
11 червня 2025 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою (зміненою) на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 квітня
2025 року у цій справі, яка підписана ним особисто, та зареєстрована за вхідним № 17981/0/220-25 від 17 червня 2025 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 10 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У жовтні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть
якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення способу участі
у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, про визначення місця проживання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська