Постанова від 28.10.2025 по справі 913/266/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/266/20(711/8269/17)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія"

представник позивача (боржника) - Богушко О.В., адвокат за ордером,

відповідач - ОСОБА_1 - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 23.06.2025

у складі колегії суддів: Россолов В.В. - головуючий, Слободін М.М.,

Хачатрян В.С.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - арбітражний керуючий Новосельцев Володимирович Петрович

про стягнення заборгованості за договором поруки

в межах справи № 913/266/20 за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (далі - ПАТ "Українська інноваційна компанія", позивач) звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором поруки №03-2015-1п від 12.02.2015 в розмірі 620 354,91 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 526 747,82 грн., заборгованість по процентам в розмірі 66 023,87 грн., пеня в розмірі 20 139,75 грн., та інфляційні втрати в розмірі 7 443,47 грн.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 11.09.2013 між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" було укладено кредитний договір № 09-2013, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 1 293 592,99 грн. терміном по 12.02.2018 включно, зі сплатою 25% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 12.02.2015 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 03-2015-1п, а у зв'язку з тривалим невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся з цим позовом до суду.

3. Рішенням Придніпровського районного суд м. Черкаси від 07.07.2020 у справі № 711/8269/17, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20.10.2020, в задоволенні позову ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача: ТОВ "Компанія "Юнітранс-Агро", третя особа: арбітражний керуючий Новосельцев В.П., про стягнення заборгованості за договором поруки відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.06.2022 у справі № 711/8269/17 касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" задоволено;

рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.07.2020 та постанову Черкаського апеляційного суду від 20.10.2020 скасовано;

матеріали справи № 711/8269/17 за позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки передано до Господарського суду Луганської області, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. 11.09.2013 між ПАТ "Український інноваційний банк" (банк за договором) та ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" (позичальник за договором) укладено кредитний договір №09-2013, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії (надалі кредит) з лімітом у розмірі 1 293 592,99 грн. на термін до 12.02.2018 з відповідним графіком погашення заборгованості по кредиту.

6. Кредит використовується позичальником на поповнення оборотних коштів (п. 3.2.1.); видача кредиту проводиться на підставі письмової заяви позичальника, копій контрактів (договорів), інших документів, що підтверджують цільове призначення кредиту, після набрання чинності Гарантійними документами, шляхом перерахування кредиту з рахунку для обліку заборгованості по кредиту, відкритого відповідно до умов цього договору на поточний рахунок позичальника (п.3.3.1.); позичальник сплачує банку проценти в розмірі 25% річних; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця; проценти за кредитом нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом з дати її виникнення; будь який наступний період нарахування процентів в подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за кредитом; нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту з 01 по 10 число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту (абз. 1 пп.3.4.1. договору в редакції в редакції додаткової угоди №2 до кредитного договору від 12.02.2015).

7. Граничним терміном повернення кредиту є 12.02.2018 (п. 3.5.1. договору в редакції в редакції додаткової угоди № 2 до кредитного договору від 12.02.2015); погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за кредитом, строкова заборгованість за нарахованими процентами, строкова заборгованість за кредитом, пеня за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів, щомісячної комісії, штрафів тощо (п. 3.5.4. договору).

8. Відповідно до п. 3.7.1., в редакції додаткової угоди № 2 до кредитного договору від 12.02.2015, забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором є відповідне нерухоме майно та порука.

9. 12.02.2015 між ПАТ "Український інноваційний банк" (кредитор за договором) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель за договором), який є майновим поручителем за ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" (позичальник за кредитним договором) було укладено договір поруки №03-2015-1п, відповідно до умов якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" в повному обсязі зобов'язань по кредитному договору № 09-2013 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії від 11.09.2013, з урахуванням додаткової угоди №1 від 26.12.2013, додаткової угоди №2 від 12.02.2015 до нього, згідно з яким позичальнику надається кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 293 592,99 грн. на термін по 12.02.2018 включно зі сплатою процентів в розмірі 25% річних, з погашенням, згідно умов кредитного договору та всіх додаткових угод (договорів) до нього, зі сплатою інших платежів, передбачених кредитним договором та відшкодування збитків кредитора, пов'язаних з невиконанням (несвоєчасним виконанням) позичальником зобов'язань за кредитним договором.

10. 13.07.2016 на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції та про зміну назви товариства на ПАТ "Укрінком".

11. 28.03.2017 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком" змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції. Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05839888, тобто такий самий як у ПАТ "Укрінбанк".

12. 01.10.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову № 659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів.

13. 24.12.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

14. 22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".

15. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

16. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

17. Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову відмовлено.

18. 14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою у справі №826/14033/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 09.08.2019, задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

19. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

20. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі №826/5325/16, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, змінено спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 в частині зобов'язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український Інноваційний Банк" (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі ПАТ "Український Інноваційний Банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу ПАТ "Український Інноваційний Банк" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у зазначених вище системах) на наступний спосіб: "Виключити відомості про ПАТ "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - "Український інноваційний банк") (ідентифікаційний код 05839888) із Державного реєстру банків України".

21. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.10.2021 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №826/5325/16. За змістом постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з статтями 27, 28 Закону України Про банки і банківську діяльність необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.

Короткий зміст рішення місцевого суду

22. Рішенням від 20.03.2025 Господарський суд Луганської області позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки задовольнив частково;

стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Українська інноваційна компанія" заборгованість за договором поруки №03-2015-1п від 12.02.2015 в розмірі 550 961,35 грн., в тому числі суму основного боргу за кредитним договором в розмірі 526 747,82 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 20 139,75 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 073,78 грн., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 264,41 грн.;

в іншій частині позову відмовив.

23. Судове рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що в цьому випадку відбулась зміна найменування юридичної особи без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою.

24. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.

25. Суд першої інстанції зазначив, що станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було. Тому станом на момент укладення договорів (11.09.2013 та 12.02.2015) у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

26. В свою чергу зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладеного договору від 12.02.2015, в той час коли позивач мав статус банківської установи.

27. За висновком суду першої інстанції, втрата банківської ліцензії позбавляє кредитора в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов'язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідачів від обов'язку належного виконання взятих не себе договірних зобов'язань.

28. Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2017 у справі № 925/979/17 визнані грошові вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія" в загальному розмірі 4 223 028,54 грн.

29. Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що під час розгляду справи № 913/266/20 (711/10273/17) судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору, відповідно до меморіального ордеру № 7760830 від 13.09.2013, меморіального ордеру № 7861940 від 18.09.2013, меморіального ордеру № 8020962 від 23.09.2013, меморіального ордеру №8099957 від 26.09.2013, меморіального ордеру № 8126025 від 27.09.2013, меморіального ордеру № 8384343 від 01.10.2013, меморіального ордеру № 8463955 від 03.10.2013, меморіального ордеру № 8495496 від 04.10.2013, меморіального ордеру № 8532579 від 07.10.2013, меморіального ордеру № 8578462 від 08.10.2013, меморіального ордеру № 8681151 від 11.10.2013, меморіального ордеру № 8797279 від 16.10.2013, меморіального ордеру № 9509616 від 05.11.2013, меморіального ордеру № 9671143 від 11.11.2013, меморіального ордеру № 10151267 від 28.11.2013, меморіального ордеру № 11195124 від 26.12.2013, меморіального ордеру № 2345202 від 27.02.2015, меморіального ордеру № 2346959 від 27.02.2015, меморіального ордеру № 7861940 від 18.09.2013 та виписки з банківського рахунку, банк перерахував позичальнику (ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро") кредитні кошти в загальному розмірі 3 517 954,03 грн.

30. ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів виконало не в повному обсязі, відповідно до меморіального ордеру № 454154 від 15.01.2015, меморіального ордеру № 11720244 від 21.11.2014, меморіального ордеру № 12962452 від 19.12.2014, меморіального ордеру № 5796969 від 20.06.2014, меморіального ордеру № 11054148 від 03.11.2014, меморіального ордеру № 9559001 від 06.11.2013, меморіального ордеру № 9707213 від 12.11.2013, меморіального ордеру № 8628446 від 09.10.2013, меморіального ордеру № 9001480 від 23.10.2013, меморіального ордеру № 8139806 від 27.09.2013, меморіального ордеру № 8504314 від 04.10.2013, меморіального ордеру № 8114370 від 26.09.2013, меморіального ордеру № 8136246 від 27.09.2013, меморіального ордеру № 7810320 від 17.09.2013, меморіального ордеру № 8059479 від 24.09.2013 повернуло кредитні кошти в загальному розмірі 2 224 361,04 грн.

31. Також суд першої інстанції встановив, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником грошових зобов'язання за кредитним договором щодо повного та вчасного повернення кредитних коштів, станом на 30.09.2017 утворилась заборгованість за кредитним договором № 09-2013 від 11.09.2013 в розмірі 620 354,91 грн. з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 526 747,82 грн., заборгованість по процентам в розмірі 66 023,87 грн., пеня в розмірі 20 139,75 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 443,47 грн.

32. Також місцевий господарський суд встановив, що з вимогою до поручителя позивач міг звернутися впродовж шести місяців з дати, виникнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням графіку погашення заборгованості, зокрема протягом шести місяців з жовтня 2015, однак із позовом у даній справі звернувся лише 30.09.2017, тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України.

33. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення поруки відповідача за кредитним договором № 09-2013 від 11.09.2013 в частині виконання основного зобов'язання за період з жовтня 2015 по березень 2017, на підставі частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України.

34. Крім того, місцевий господарський суд встановив, що звертаючись 30.09.2017 до суду з цим позовом, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором в частині виконання основного зобов'язання за період з квітня 2017 по лютий 2018.

35. За встановлених обставин, оскільки умовами кредитної угоди сторонами було передбачено погашення кредиту періодичними платежами, враховуючи заявлений позивачем до стягнення період заборгованості та положення статті 559 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позов пред'явлено позивачем в межах шестимісячного строку після настання строку виконання чергового платежу за кредитною угодою, відповідно до графіку погашення заборгованості, а тому суд дійшов висновку, що порука ОСОБА_1 за кредитним договором №09-2013 від 11.09.2013 в частині виконання основного зобов'язання за період з квітня 2017 по лютий 2018 не є припиненою.

36. Щодо заявленого позивачем розміру відсотків за користування кредитом суд першої інстанції зазначив, що позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 22.04.2016 по 23.04.2019.

37. Враховуючи те, що 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків позивача змінився, внаслідок чого останній втратив право на отримання відсотків за користування кредитом після 22.03.2016.

38. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за період з 01.04.2017 по 30.09.2017 в розмірі 66 023,87 грн. не є законною та обґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

39. Щодо заявленого позивачем розміру пені за прострочення сплати основного боргу, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.04.2017 по 30.09.2017 в розмірі 20 139,75 грн.

40. Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд першої інстанції встановив, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки.

41. Здійснивши власний розрахунок, місцевий господарський суд зазначив, що сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, за період з 01.04.2017 по 30.09.2017 складає 20 142,15 грн., але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.04.2017 по 30.09.2017, яка підлягає стягненню з відповідача складає 20 139,75 грн.

42. Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту на суму 7 443,47 грн. за період з квітня 2017 по вересень 2017, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем при розрахунку були допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно пошукової системи "Законодавство", сума інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, за період з квітня 2017 по вересень 2017 складає 4 073,78 грн., яка є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

43. Постановою від 23.06.2025 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив;

рішення Господарського суду Луганської області від 20.03.2025 у справі №913/266/20 (711/8269/17) скасував;

ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог повністю;

стягнув з ПАТ "Українська інноваційна компанія" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 396,61 грн.

44. Апеляційний господарський суд погодився з аргументами скаржника та зазначив про безпідставне незастосування місцевим господарським судом висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, де розглядалась виключна правова проблема, вирішення якої має суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема про обсяг прав та обов'язків ПАТ "Українська інноваційна компанія" як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних та інших правовідносинах.

45. Суд апеляційної інстанції зазначив, що правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов'язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 Цивільного кодексу України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено.

46. Ураховуючи те, що ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Українська інноваційна компанія", останнє не набуло прав банку.

47. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що висновки у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 925/698/16 від 10.12.2019 для цієї справи мають значення не як преюдиція, а як правозастосування, що є не тотожним за своїм змістом.

48. За висновками апеляційного господарського суду, суд першої інстанції відійшов від запропонованого правозастосування Великої Палати Верховного Суду без будь-якого обґрунтування такого відступлення по суті, обмежившись лише твердженням про неостаточність такої постанови.

49. До того ж місцевим судом не враховано позиції Верховного Суду пов'язаних з правом позивача вимагати стягнення у справі № 910/8117/17 від 03.08.2018, де встановлено, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не має права стягувати заборгованість за кредитними договорами через відсутність банківської ліцензії та виключення банківської діяльності зі статутних повноважень.

50. Також судом першої інстанції проігноровано позицію Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 913/266/20 (711/10273/17), якою висловлено позицію щодо майнового поручительства відносно кредитного договору. У зазначеній постанові також вказано, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є належними кредитором та іпотекодержателем за вищезазначеними правочинами.

51. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є банківською установою, тому у нього відсутнє право вимоги у цьому випадку, а відтак не є належним позивачем у такому спорі, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

52. Суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки іншим аргументам скаржника про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позовна заява подана неналежним кредитором за зазначеними правочинами, що виключає необхідність дослідження доводів позовної заяви по суті.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

53. ПАТ "Українська інноваційна компанія" 07.07.2025 звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 913/266/20 (711/8269/17).

54. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №913/266/20 (711/8269/17) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковського О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2024.

55. Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

56. 07.08.2025 від ПАТ "Українська інноваційна компанія" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 13 223,07 грн. та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.

57. У зв'язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/266/20 (711/8269/17) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025.

58. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 913/266/20 (711/8269/17) за касаційною скаргою ПАТ "Українська інноваційна компанія" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025;

повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Українська інноваційна компанія" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відбудеться 28.10.2025 о 10:30.

59. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 913/266/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025.

60. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

61. В судовому засіданні уповноважений представник ПАТ "Українська інноваційна компанія" підтримав вимоги і доводи касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025, просив зазначену постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

62. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлялися належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 28.10.2025 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 28.10.2025. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 28.10.2025 .

63. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 № 4524-IX, Верховний Суд розглядає справу № 913/266/20 (711/8269/17) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ПАТ "Українська інноваційна компанія")

64. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник, посилаючись на положення пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає про застосування судом апеляційної інстанції статей 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань", статей 104, 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 910/18692/21, від 16.10.2024 у справі № 913/266/20, від 28.01.2025 у справі № 921/534/23, від 18.02.2025 у справі № 915/741/21, від 20.03.2025 у справі № 909/578/17, від 20.03.2025 у справі № 902/538/16, від 23.04.2025 у справі № 465/6061/19-ц.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

65. Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

66. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

67. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

68. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

69. Предметом судового розгляду є питання щодо стягнення заборгованості з поручителя, яка виникла за кредитним договором у основного (первісного) боржника.

70. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

71. Згідно із положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

72. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

73. Невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань суперечить принципу добросовісності у виконанні договору, закріпленому у положеннях Цивільного кодексу України, та порушує права кредитора, який розраховував на належне виконання договору в обсязі, погодженому за наслідками укладення відповідних договорів. Невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором також суперечать принципу "pacta sunt servanda" (договори повинні виконуватися) та свідчитимуть про порушення зобов'язання відповідно статті 610 ЦК України.

74. Водночас, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушеннями зобов'язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов'язання, сплати неустойки, зокрема пені, тощо (статті 549, 610, 611 ЦК України).

75. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (частини перша, третя статті 510 ЦК України). Зокрема, згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України сторонами кредитного договору є позичальник і кредитодавець, яким може бути банк або інша фінансова установа.

76. Звертаючись з позовом у цій справі, ПАТ "Українська інноваційна компанія" послалась на неповернення ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" отриманих від ПАТ "Укрінбанк" кредитних коштів у встановлений у договорі строк. На забезпечення зобов'язань ТОВ "Компанія "Юнітранс Агро" за кредитним договором №09-2013 12.02.2015 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №03-2015-1п.

77. З огляду на зазначене, у цій справі підлягало вирішенню питання наявності/відсутності у ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав кредитора у спірних правовідносинах.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

78. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги частково обґрунтовані та, зокрема, зазначив, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ПАТ "Укрінбанк" це одна юридична особа, а тому позивач набув право звернення до відповідача з вимогою про повернення кредитних коштів .

79. Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову у цій справі, дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є належними кредитором за кредитним договором, оскільки правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "УКРІНКОМ" щодо передачі прав та обов'язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також; іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "УКРІНКОМ" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено, тому ПАТ "Українська інноваційна компанія" не набуло прав банку.

80. Аналізуючи доводи скаржника та обґрунтування оскаржуваного судового рішення Верховний Суд вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, зокрема, з огляду на таке.

81. Як вбачається з обставин, встановлених господарськими судами під час розгляду цієї справи, юридичну особу (ідентифікаційний код 05839888), яка наразі має назву ПАТ "Українська інноваційна компанія", було створено з метою здійснення банківської діяльності та найменовано ПАТ "Український інноваційний банк". На підставі виданої НБУ банківської ліцензії та внесення запису регулятором до Державного реєстру банків ПАТ "Укрінбанк" набуло статусу банка.

82. Правління НБУ у межах визначеної законом компетенції прийняло щодо Банку, зокрема, постанову від 24.12.2015 № 934 про віднесення до категорії неплатоспроможних і від 22.03.2016 №180 про відкликання банківської ліценції та ліквідацію, а виконавча дирекція Фонду - рішення від 24.12.2015 №239 про затвердження тимчасової адміністрації та від 22.03.2016 №385 про початок процедури ліквідації. Однак зазначені постанови Правління НБУ та рішення Фонду скасовано судовими рішеннями у справах №826/5325/16 і №826/14033/17, які набрали законної сили, є чинними та обов'язковими до виконання в силу приписів статті 129 Конституції України, статей 2, 326 Господарського процесуального кодексу України.

83. Верховний Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 913/266/20. У зазначеній постанові Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов, зокрема, таких висновків:

- статус банку набувається з моменту прийняття НБУ рішення про видачу банківської ліцензії з одночасним внесенням регулятором запису до Державного реєстру банків, тоді як втрата юридичною особою такого статусу відбувається у результаті завершення реорганізації банка або його ліквідації за спеціальною процедурою, здійснюваною (за винятком процедури добровільної ліквідації) державною спеціалізованою установою - Фондом у визначеному банківським законодавством порядку, кінцевим наслідком чого [реорганізації чи ліквідації] є здійснення НБУ запису в Державному реєстрі банків про припинення банка. При цьому відкликання банківської ліцензії не є самостійною підставою для втрати юридичною особою статусу банка;

- Фонд є установою, що виконує спеціальні функції, зокрема, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації. У визначених законом випадках Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (згідно з частиною першою статті 1, частиною першої статті 3, частиною першою статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");

- Фонд у день отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банка та не пізніше наступного робочого дня розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банка (згідно з частиною п'ятою статті 77 Закону "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");

- з дня початку процедури ліквідації банка, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банка та органів контролю, а у випадку, якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка тимчасова адміністрація банка припиняється (згідно із пунктом 1 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банка врегульовані статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- відсутність належного законодавчого регулювання (порядку "відновлення" банківської ліцензії у випадку скасування судовим рішенням відповідних рішень НБУ та Фонду, спрямованих на здійснення процедури виведення банка з ринку) та невжиття державним органом (НБУ) відповідних заходів призвело до правової невизначеності як щодо статусу ПАТ "Український інноваційний банк" (нова назва - ПАТ "Українська інноваційна компанія"), так і щодо визначення органу / суб'єкта, наділеного повноваженнями на управління такою юридичною особою;

- зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цієї юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку зі здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, отже, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків;

- зміна найменування банка без попереднього погодження НБУ чи зміна організаційно-правової форми без здійснення процедури реорганізації банка в установленому банківським законодавством порядку не допускаються, тому відповідні зміни до статуту самі по собі не могли бути підставою для втрати зазначеним товариством статусу банка;

- внаслідок бездіяльності центрального органу державного управління (НБУ), а також через незапровадження органом законодавчої влади нормативного регулювання порядку "відновлення" банківської ліцензії у випадку скасування судовими рішеннями відповідних рішень НБУ та Фонду, спрямованих на здійснення процедури ліквідації банка, чи порядку подальшого виведення неплатоспроможного банка з ринку за цих умов, Боржника варто вважати таким, що був позбавлений можливості зберігати правовий статус банка;

- з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року здійснення судової процедури банкрутства ПАТ "Українська інноваційна компанія" у визначеному законодавством про банкрутство порядку є формою реалізації Компанією та усіма її кредиторами права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Такий порядок дій стабілізує правову ситуацію навколо зазначеного товариства і забезпечить захист прав та інтересів усіх учасників спірних правовідносин.

84. Верховний Суд у постанові від 16.10.2024 у справі № 913/266/20 взяв до уваги висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, щодо повноважень Фонду на управління банком попри скасування у судовому порядку як рішення Фонду про початок процедури ліквідації, так і рішення про запровадження тимчасової адміністрації), однак встановив, що здійснення Фондом ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" (наразі - ПАТ "Українська інноваційна компанія") виявилося неможливим, позаяк єдиною встановленою законом підставою для початку такої процедури є відповідне рішення Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

85. За відсутності нормативного регулювання продовження процедури виведення банку з ринку шляхом ліквідації у випадку скасування у судовому порядку рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії саме НБУ як уповноваженому суб'єкту на здійснення банківського нагляду належало прийняти у межах своєї компетенції відповідні рішення, чого зроблено не було.

86. Водночас, у справах № 826/15260/17 і № 826/11199/16 суди відмовили у задоволенні позовів Фонду про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (у тому числі відповідно до рішень загальних зборів від 13.07.2016), тоді як НБУ не звертався з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів, змін до статуту чи скасування записів у ЄДР, незважаючи на те, що з моменту ухвалення відповідних рішень минуло вже понад шість років.

87. З огляду на викладене, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків відповідної юридичної особи щодо зобов'язань, які виникли до внесення відповідних змін до її статуту.

88. Також апеляційний господарський суд не врахував, що на момент укладення як кредитних договорів, так і в подальшому договорів забезпечення кредитного договору, позивач мав відповідну ліцензію.

89. Також суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б свідчили про визнання договору поруки недійсним чи обставини його нікчемності чи інші обставини, з якими відповідно до цивільного законодавства пов'язується припинення або зміна правовідносин чи відповідних зобов'язань.

90. Відтак, такі зміни не спростовують наявність зобов'язань, які виникли за відповідними договорами. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 913/266/20 (913/119/21) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього у цій справі).

91. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції безпідставно не надав належної правової оцінки доводам і доказам, які стосуються обґрунтованості / необґрунтованості позову по суті заявлених ПАТ "Українська інноваційна компанія" позовних вимог, а тому і не здійснив належного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та дійшов передчасного висновку про скасування зазначеного рішення.

92. Водночас, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції не досліджував доводи та докази, які стосуються обґрунтованості/необґрунтованості позову по суті заявлених ПАТ "Українська інноваційна компанія", задоволення вимоги касаційної скарги в частині залишення рішення місцевого суду в силі не є процесуально можливим.

93. Ураховуючи, що доводи касаційної скарги частково підтвердилися, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, а тому наявні підстави для часткового задоволення скарги, скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

94. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

95. З огляду на зазначене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

96. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи учасників справи, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого - ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Щодо розподілу судових витрат

97. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 913/266/20 (711/8269/17) скасувати.

3. Справу № 913/266/20 (711/8269/17) направити до Східного апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік