03 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/17011/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 (судді: Буравльов С. І. - головуючий, Шапран В. В., Андрієнко В. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хдм-Сервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит"
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
особа, яка зверталася із апеляційною скаргою - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хдм-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит" про витребування майна із чужого незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хдм-Сервіс" об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташований за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, загальною площею 4 352,00 м2.
2. Позовні вимоги обґрунтовані вибуттям спірного майна та відчуження його на користь відповідача поза волею власника (позивача).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.07.2025 (суддя - Чинчин О. В.) позов задоволено повністю.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 (судді: Гаврилюк О. М. - головуючий, Майданевич А. Г., Сулім В. В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2025 залишено без змін.
5. Не погодившись із зазначеними рішенням та постановою, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна 19.06.2025 подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просила скасувати оскаржувані рішення та постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17011/23.
7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни на рішення Господарського суду м. Києва від 10.07.2024 у справі № 910/17011/23 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалу мотивовано тим, що:
1) місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване рішення про права, інтереси та обов'язки лише сторін у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хдм-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит";
2) у оскаржуваному рішенні немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів скаржника - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни;
3) оскаржуване рішення (його мотивувальна чи резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов'язки приватного виконавця у відповідних правовідносинах, рішення з цього приводу судом також не приймалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 910/17011/23 та направити справу для розгляду по суті скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Скаржник наголошує на тому, що витребування майна третьою особою у покупця, який за договором купівлі-продажу придбав відповідне майно, з підстав протиправності його відчуження, - створює правові підстави для заявлення покупцем вимог до продавця, яким виступає в цьому випадку приватний виконавець, за результатами публічних торгів арештованого майна боржника, що безпосередньо стосується законних інтересів продавця (приватного виконавця) як сторони зазначеного правочину.
Північний апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 19.08.2025, на думку скаржника, дійшов помилкових висновків щодо відсутності законного інтересу за захистом якого звернулася приватний виконавець Фесик М. О., подаючи апеляційну скаргу у справі № 910/17011/23, та помилково закрив провадження у справі, не надавши можливості продавцеві за договором купівлі-продажу майна з публічних електронних торгів обґрунтувати добросовісність дій учасників відповідного правочину. Суд апеляційної інстанції передчасно та бездоказово зробив висновок про відсутність законного інтересу приватного виконавця, не дослідивши обставини щодо можливих майнових претензій до нього. Без можливості довести правомірність дій виконавця в межах апеляції, виконавець ризикує стати відповідачем у нових позовах про відшкодування збитків. Це підтверджує наявність його прямого та очевидного інтересу в апеляційному розгляді. Скаржник вважає, що закриття провадження фактично позбавило приватного виконавця права на апеляційний перегляд, гарантованого статтею 129 Конституції України (право на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження у випадках, визначених законом), що порушує принцип доступу до правосуддя.
Узагальнені доводи інших учасників справи
10. Учасника справи процесуальним правом на подачу відзивів на касаційну скаргу не скористалися.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 910/17011/23 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
12. З урахуванням перебування судді-доповідача у відрядженні з 17.10.2025 до 26.10.2025 та у відпустці з 27.10.2025 до 31.10.2025, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.
Позиція Верховного Суду
13. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
14. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
15. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, а також законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
16. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
17. Згідно із частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
18. Зазначена норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
19. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, яка не брала участь у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки і в зв'язку з цим звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, зобов'язана довести наявність у неї правового зв'язку із сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування такого: судом вирішено питання про її права, інтереси чи обов'язки; відповідний зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
20. Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинне безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у відносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні має міститися судження про права та обов'язки такої особи у спірних правовідносинах.
21. Рішення є таким, що прийнято про права та/або обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та/або обов'язки цієї особи або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та/або обов'язки особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
22. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси (тобто може мати потенційний вплив, зокрема через виникнення в інших осіб прав регресу чи інших вимог до особи), то це не може бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.07.2025 у справі № 916/4168/24, від 09.10.2025 у справі № 916/812/24.
23. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
24. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
25. Установивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
26. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі й тому відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
27. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
28. Подібні висновки Верховного Суду неодноразово викладалися в його судових рішеннях, зокрема, в постановах від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, від 08.12.2021 у справі № 914/2259/17, від 17.04.2023 у справі № 914/1643/19, від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 12.05.2021 у справі № 910/11213/20 тощо.
29. Закриваючи апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції у цій справі дійшов висновку, що оскаржуване рішення (його мотивувальна чи резолютивна частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов'язки приватного виконавця у відповідних правовідносинах, рішення з цього приводу судом також не приймалося; оскаржуване рішення ухвалено про права, інтереси та обов'язки лише сторін у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хдм-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тацит"; оскаржуване рішення суду не стосується прав та обов'язків приватного виконавця, оскільки приватний виконавець Фесик М. О. діяла не у власних інтересах, а здійснювала свої посадові обов'язки під час виконання судового рішення, права та інтереси приватного виконавця предметом даного спору не зачіпаються, вона не є учасником спірних правовідносин.
30. Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд зауважує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.08.2010 у справі "Пелевін проти України", заява № 24402/02)).
31. Отже, правильно встановивши, що рішенням господарського суду першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника не вирішувалися, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Відповідно, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, необґрунтованими є доводи скаржника про прийняття господарським судом першої інстанції рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були
32. Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
36. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
37. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
38. Враховуючи межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали.
Розподіл судових витрат
39. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни залишити без задоволення.
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 910/17011/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай