03 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 5015/2060/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" та приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 (суддя Рим Т. Я.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 (головуючий - Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі
за скаргою фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича
на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп")
до фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича
про стягнення 1 017 937,09 грн,
за участю приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича.
Короткий зміст і підстави подання скарги
1. 21.10.2024 фізична особа-підприємець Цюра А. С. (далі - ФОП Цюра А. С., Підприємець боржник, заявник) звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича (далі - приватний виконавець Білецький І. М., Виконавець), в якій (скарзі) просив:
1) визнати неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (далі - ВП № НОМЕР_2) щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Оціночна компанія "АПЕКС" (далі - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС", Підприємство) щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме: корпусу № 2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи № 3 загальною площею 819,7 м2 (далі - корпус № 2) та земельної ділянки площею 0,1583 га, кадастровий номер: 4610800000:01:002:0027, на якій розташована вказана будівля (далі - спірна земельна ділянка), що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В;
2) визнати недійсною та скасувати оцінку нерухомого майна, що здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо корпусу № 2 та спірної земельної ділянки;
3) зобов'язати Виконавця провести у ВП № НОМЕР_2 повторну оцінку корпусу № 2 та спірної земельної ділянки;
4) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу Підприємця повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки;
5) визнати неправомірним рішення Виконавця щодо прийняття постанови про опис та арешт майна боржника від 02.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо корпусу № 2) та постанови про опис та арешт майна боржника від 03.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо спірної земельної ділянки);
6) скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 02.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо корпусу № 2) та постанову про опис та арешт майна боржника від 03.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо спірної земельної ділянки).
Скарга обґрунтовується тим, що:
1) приватний виконавець Білецький І. М. не повідомив боржника про дату, час і місце проведення виконавчих дій з опису та арешту майна, що позбавило Підприємця можливості бути присутнім під час їх вчинення та реалізувати свої права. Крім того, арешт майна було проведено без участі понятих, що є порушенням вимог законодавства про виконавче провадження;
2) ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" у звіті від 25.09.2024 оцінило нерухоме майно в 7 364 000 грн без ПДВ, тоді як судовий експерт у висновку від 19.05.2024 встановив, що станом на 17.04.2024 реальна ціна цього майна становила 9 527 000 грн (без ПДВ). Таким чином, Виконавець допустив суттєве заниження вартості, що створює ризик продажу майна за несправедливою ціною та порушує приписи частини 3 статті 57 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 1404-VІІІ);
3) боржник не отримував повідомлення про результати оцінки вартості майна, як цього вимагає частина 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ, а в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП) відсутні докази скерування такого повідомлення, що свідчить про бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. і порушення права боржника на оскарження результатів оцінки в установлений строк;
4) Виконавець призначив для проведення оцінки ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" в особі Братішко І. Г., якого було попереджено про кримінальну відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків, однак фактично звіт підготували інші оцінювачі Харченко О. С. та Миронов О. В., які не були призначені постановою, а були призначені директором Підприємства (Братішком І. Г.), який і попередив їх про кримінальну відповідальність;
5) надані приватним виконавцем Білецьким І. М. листи про попередження боржника лише підтверджують обставини того, що Виконавцем не залучалися для участі у виконавчому провадженні оцінювачі Харченко О. С. та Миронов О. В. у встановлений законодавством спосіб, зокрема шляхом винесення постанови про залучення вказаних оцінювачів для участі у виконавчому провадженні;
6) звіт про оцінку майна складено з порушенням пункту 8 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), тому звіт не має юридичної сили та не може бути використаний для визначення вартості майна в межах виконавчого провадження;
7) рішення та дії приватного виконавця Білецького І. М. щодо виконання наказу в цій справі вже неодноразово оскаржувалися в судовому порядку, проте Виконавець навіть не намагався усунути допущені ним порушення, а за заявою стягувача повертав виконавчий документ без виконання, що свідчить про свідомий намір приватного виконавця Білецького І. М. реалізувати нерухоме майно ФОП Цюри А. С. на електронних торгах за значно заниженою ринковою вартістю.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 (суддя Сухович Ю. О.) позов задоволено повністю. Стягнуто ФОП Цюри А. С. на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") заборгованість за договором кредитної лінії від 31.02.2008 № 45/МБ-22 у сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9559,64 грн (1204,79 доларів США) нарахованих відсотків, 14 349,99 грн (1808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу.
На виконання зазначеного рішення 25.07.2011 Господарським судом Львівської області видано наказ.
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 (суддя Сухович Ю. О.), постановленою на підставі статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", Товариство, стягувач) про заміну стягувача у виконавчому документі (наказі Господарського суду Львівської області у справі від 25.07.2011 № 5015/2060/11) задоволено. Замінено ПАТ "КБ "Надра" його правонаступником - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
Цього ж дня стягувачу було видано дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі № 5015/2060/11.
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2024 (суддя Манюк П. Т.) подання приватного виконавця Білецького І. М. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме спірну земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови задоволено.
5. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2024 (суддя Сухович Ю. О.), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, скаргу ФОП Цюри А. С. на дії приватного виконавця Білецького І. М. задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 74461035 щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 17.04.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Садовенком Ю. П. (далі - ФОП Садовенко Ю. П.) щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме: корпусу № 2 та спірної земельної ділянки. Визнано неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо передчасного винесення постанови від 17.04.2024 про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. У решті вимог скаргу залишено без розгляду.
У межах розгляду цієї скарги за замовленням боржника була проведена судова оціночно-будівельна та оціночно-земельна експертиза, за результатами якої було складено висновок від 19.05.2024 № 19/05-24, яким визначено вартість нерухомого майна боржника (корпусу № 2 та спірної земельної ділянки) у розмірі 9 527 000 грн без ПДВ станом на 17.04.2024.
6. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 (суддя Сухович Ю. О.) скаргу ФОП Цюри А. С. на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 75107306 щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 22.05.2024, складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП Садовенком Ю. П. щодо нерухомого майна Цюри А. С., а саме: корпусу № 2 та спірної земельної ділянки. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № 75107306 на адресу Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна, а саме: корпусу № 2 та спірної земельної ділянки. Визнано неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо передчасного винесення постанови від 22.05.2024 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 75107306. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо нерозгляду заяви про відвід суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання від 30.05.2024. Визнано неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 22.05.2024 № 75107306 (корпус № 2) та постанови про опис та арешт майна боржника від 22.05.2024 № 75107306 (земельна ділянка площею 0,1583 га). Визнано неправомірними дії та рішення приватного виконавця Білецького І. М. у виконавчому провадженні № 75107306 щодо передчасного формування заявки на реалізацію арештованого майна, а саме: корпусу № 2 та спірної земельної ділянки площею 0,1583 га, а також щодо передчасної передачі вказаного нерухомого майна на реалізацію. У решті вимог скаргу залишено без розгляду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 (головуючий -Зварич О. В., судді Матущак О. І., Панова І. Ю.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 скасовано у частині вимог про визнання неправомірним рішень приватного виконавця щодо передчасного винесення постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності та двох постанов про опис та арешт майна боржника. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
7. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2025, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.09.2025), скаргу ФОП Цюри А. С. на дії приватного виконавця Білецького І. М. від 21.10.2024 задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме: корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, розташованих за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки. У частині вимог: про визнання неправомірним рішення приватного виконавця Білецького І. М. щодо прийняття постанови про опис та арешт майна боржника від 02.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо корпусу № 2) та постанови про опис та арешт майна боржника від 03.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо спірної земельної ділянки); про скасування зазначених постанов скаргу боржника залишено без розгляду. У задоволенні решти вимог скарги Підприємця відмовлено.
Ухвала та постанова мотивовані посиланням на положення статей 1, 2, 18, 48, 57, 61 Закону України № 1404-VІІІ, статей 4, 9, 12, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктів 3, 15, 16, 51, 52, 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), статей 86, 269, 341, 343 ГПК України, застосовуючи які, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість скарги боржника з огляду на те, що:
1) матеріали справи містять дві рецензії із протилежними висновками щодо звіту про оцінку майна від 25.09.2024, зокрема, згідно з рецензією від 08.11.2024, складеною двома рецензентами на запит ФОП Цюри А. С., оскаржуваний звіт неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків, тоді як у рецензії від 22.10.2024, виготовленій на замовлення Товариства (стягувача), відсутній самостійний аналіз обґрунтованості вибору об'єктів порівняння та характеристик об'єкта оцінки, а рецензенти лише переказали позицію оцінювачів, не здійснивши перевірки правильності застосованих підходів, що не відповідає вимогам до рецензування, в зв'язку з чим саме рецензія від 08.11.2024 як така, що вирізняється більш глибоким аналізом відповідності використаних аналогів об'єкта оцінки, може бути врахована судом у сукупності з іншими доказами при оцінці об'єктивності та достовірності висновків звіту про оцінку;
2) про занижену вартість об'єкта оцінки свідчить як довідка Фонду державного майна України про оціночну вартість об'єкта (корпус № 2 та спірна земельна ділянка), згідно з якою його вартість станом на 19.11.2024 становить 28 471 787,50 грн, так і висновок судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 19.05.2024 № 19/05-24 (далі - експертний висновок № 19/05-24), згідно з яким станом на 17.04.2024 вартість нерухомого майна боржника визначено в сумі 9 527 000 грн, тобто судовий експерт оцінив майно на понад 2 мільйони гривень дорожче, ніж це зроблено у звіті про оцінку від 25.09.2024, а приватний виконавець Білецький І. М. був обізнаним з істотними розбіжностями щодо оцінки майна Підприємця, що покладало на Виконавця обов'язок вчинити додаткові дії для з'ясування дійсної ринкової вартості майна;
3) ураховуючи висновок (у контексті того, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю), викладений в пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 554/154/22, та зважаючи на те, що обґрунтованість визначення початкової вартості об'єкта має вирішальне значення для захисту майнових прав боржника та недопущення штучного зменшення вартості його активів у процедурі примусового стягнення, неправомірними є дії приватного виконавця Білецького І. М. щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.20224, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС";
4) незважаючи на те, що повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна було направлено цінним листом від 11.10.2024 № 125765 боржнику за належною адресою (81652, Львівська обл, Стрийський р-н, м. Новий Розділ, вул. Коновальця, 1-Б), з накладної до поштового відправлення "Укрпошта Експрес" убачається той факт, що в ній (накладній) був помилково вказаний номер телефону відправника (Виконавця), а не адресата, тому відповідне смс-повідомлення з інформацією про знаходження відправлення "Експрес" в об'єкті поштового зв'язку повинно було надійти саме відправнику, а не ФОП Цюрі А. С., відтак відправлення не могло бути вручено боржнику, який не був повідомлений про надходження відправлення до поштового відділення в спосіб, установлений Порядком пересилання відправлень "Укрпошта Експрес", затвердженим наказом Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") від 25.04.2017 № 506. Як наслідок, неправомірною є бездіяльність приватного виконавця щодо ненадіслання у виконавчому провадженні на адресу Підприємця повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки.
Водночас, залишаючи без розгляду вимоги скарги боржника в частині скасування постанов про опис та арешт майна боржника від 02.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо корпусу № 2) та від 03.09.2024 № НОМЕР_2 (щодо спірної земельної ділянки), суд першої інстанції виходив з того, що строк на їх оскарження пропущено Підприємцем, а клопотання боржника про поновлення строку для подання скарги в цій частині не подавалося.
Разом з тим, відмова в задоволенні решти вимог скарги ФОП Цюри А. С. зумовлена тим, що вимога про скасування самого звіту про оцінку задоволенню не підлягає, оскільки цей документ не є ані правочином, ані юридичним актом, а Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 виснувала про те, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
8. Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, 11.09.2025 ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (скаржник-1) і 22.09.2025 приватний виконавець Білецький І. М. (скаржник-2) звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять зазначені судові рішення скасувати в частині задоволення двох вимог скарги ФОП Цюри А. С. (боржника) від 21.10.2024, а саме:
1) про визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме корпусу № 2 та спірної земельної ділянки;
2) про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу Підприємця повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки), ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог скарги боржника.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
9. На обґрунтування своїх вимог скаржник-1 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) суди не врахували висновків щодо застосування принципу змагальності та стандартів доказування, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, внаслідок чого попри наявність у матеріалах справи двох рецензій із протилежними висновками щодо звіту про оцінку, суди надали перевагу одному доказу над іншим, а саме негативній рецензії від 08.11.2024;
2) суди не врахували висновку щодо застосування положень статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в подібних правовідносинах (в контексті того, що єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту з оцінки), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09, як наслідок, ані довідка Фонду державного майна України про оціночну вартість об'єкта (корпус № 2 та спірна земельна ділянка), ані експертний висновок № 19/05-24, виготовлений на замовлення боржника, не можуть спростовувати звіт про оцінку майна від 25.09.2024, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС";
3) суди не врахували двох висновків щодо застосування норм статті 18 Закону України № 1404-VІІІ та статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в подібних правовідносинах (в контексті того, що: 1) Законом України № 1404-VІІІ передбачено право боржника на оскарження результатів незалежної оцінки майна безпосередньо до суду, а в разі незгоди з незалежною оцінкою майна, Закон України № 1404-VІІІ не покладає імперативно безваріантну дію як то рецензування звіту про незалежну оцінку майна; 2) рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника, тоді як Закон України № 1404-VІІІ не містить обов'язку державного виконавця або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності), викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 909/121/22 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 161/4629/21 відповідно, як наслідок, жодним нормативно-правовим актом, особливо Законом України № 1404-VІІІ та Інструкцією № 512/5 не передбачено можливості вчинення виконавцем додаткових дій для з'ясування дійсної ринкової вартості майна, на обов'язковість вчинення яких (додаткових дій) послався апеляційний суд в оскаржуваній постанові.
10. У свою чергу, скаржник-2 посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження реєстрації ФОП Цюрою А. С. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) і виходячи із системного аналізу змісту положень частини 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ і пунктів 1, 3 розділу ХХ Інструкції № 512/5, приватний виконавець Білецький І. М. навіть не повинен був надсилати боржнику повідомлення про результати визначення вартості/оцінки арештованого нерухомого майна поштою, а повинен був таке повідомлення надіслати виключно в електронній формі, що й було здійснено 11.10.2024, у зв'язку з чим боржник починаючи з 12.10.2024 вважається таким, що ознайомлений з результатами визначення вартості/оцінки арештованого майна, а відтак, саме по собі зазначення працівником АТ "Укрпошта" неправильного номеру телефону боржника на цінному листі з описом вкладення від 11.10.2024 жодного правового значення не має та не може свідчити про незаконну бездіяльність Виконавця у ВП № НОМЕР_2;
2) суди не врахували висновку щодо застосування положень статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в подібних правовідносинах (в контексті того, що рецензія, яка підготовлена на запит боржника рецензентом, не повідомленим виконавцем про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, є недопустимим доказом), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 520/3663/15-ц, як наслідок, суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі недопустимого доказу - рецензії від 08.11.2024, складеної за замовленням ФОП Цюри А. С. рецензентами Горбачовим В. А. та Бакальцем В. А., не повідомленими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку;
3) суди не врахували висновку про те, що звіт (висновок експерта), проведений на замовлення боржника не може бути підставою для оскарження дій приватного виконавця з визначення вартості майна, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 465/3424/10-ц (за скаргою боржника на дії приватного виконавця), внаслідок чого очевидним є той факт, що експертний висновок № 19/05-24, згідно з яким судовий експерт визначав вартість арештованого нерухомого майна станом на 17.04.2024, ніяк не може вважатися актуальним станом на 25.09.2024, тобто на дату виготовлення звіту про оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС".
Узагальнений виклад позиції іншого учасника справи
11. ФОП Цюра А. С. у відзивах на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
12. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" і приватного виконавця Білецького І. М. на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 та постановлено здійснити касаційний перегляд зазначених судових рішень у порядку письмового провадження.
З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин учасників виконавчого провадження, без чого неможливо правильно вирішити справу та застосувати норми матеріального та процесуального права, та зважаючи на перебування судді-доповідача у відрядженні та відпустці в період із 17.10.2025 до 31.10.2025, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість касаційного перегляду цієї справи в розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення належного судового захисту всіх учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. На підставі заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (стягувача) приватний виконавець Білецький І. М. 22.08.2024 прийняв низку постанов: 1) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 25.07.2011 (ВП № НОМЕР_2), яку було надіслано боржнику 26.08.2024, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та фіскальним чеком; 2) дві постанови про арешт майна боржника (корпусу № 2 та спірної земельної ділянки), які Виконавець надіслав Підприємцю 03.09.2024 цінним листом, що підтверджується поштовими накладними, фіскальними чеками, описами вкладення, а також списком згрупованих поштових відправлень.
У поштових накладних приватний виконавець Білецький І. М. зазначив власний контактний номер мобільного телефону НОМЕР_1 як для відправника, так і для одержувача.
У подальшому, в межах ВП № НОМЕР_2 Виконавець прийняв такі постанови:
1) про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.09.2024, а саме корпусу № 2. Вказане нерухоме майно є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним 01.02.2008 між Цюрою А. С. і ПАТ "КБ "Надра". Ця постанова буда надіслана на адресу боржника 03.09.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком;
2) про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03.09.2024, а саме спірної земельної ділянки. У цій постанові вказано, що майно належить боржнику на підставі договору-купівлі продажу земельної ділянки від 21.12.2018, посвідченого державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної кантори Шолок О. Я. за № 3680. Звернення стягнення на спірну земельну ділянку здійснюється відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 08.04.2024 у справі № 5015/2060/11.
14. У заяві від 05.09.2024 ФОП Цюра А. С. боржник просив приватного виконавця Білецького І. М. під час оцінки нерухомого майна врахувати експертний висновок № 19/05-24, долучений до заяви.
Після цього 06.09.2024 боржник звернувся до Виконавця із заявою, в якій повідомив про досягнення зі стягувачем згоди щодо початкової вартості майна за ціною, визначеною в експертному висновку № 19/05-24 (9 527 000 грн).
Однак, Товариство заперечує таке погодження вартості майна, а доказів зворотного матеріали справи не містять.
15. 24.09.2024 приватний виконавець Білецький І. М. прийняв постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, якою призначив ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" для проведення оцінки майна боржника, в зв'язку з чим між Виконавцем і Підприємством було укладено договір від 25.09.2024 № 15960е/09-24 про визначення ринкової вартості об'єкта оцінки.
25.09.2024 ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" було складено звіт про оцінку майна, згідно з яким така вартість становить 7 364 000 грн без ПДВ, у тому числі: корпус № 2 - 6 764 000 грн без ПДВ; земельна ділянка площею 0,1583 га - 600 000 грн без ПДВ.
У вказаному звіті зазначено, що огляд проводився за участю приватного виконавця Білецького І. М.
Цей звіт про оцінку Виконавець отримав 11.10.2024, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 15960е/09-24.
11.10.2024 листом № 125765 приватний виконавець Білецький І. М. повідомив ФОП Цюру А. С. про оціночну вартість майна, який скерував на адресу Підприємця цінним листом з описом вкладення, що підтверджується поштовою накладною № 0504070197756 і списком згрупованих відправлень.
16. На замовлення ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" 22.10.2024 Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання "Українське товариство оцінювачів" (далі - ГО "ВО "Українське товариство оцінювачів") здійснила рецензування звіту про оцінку майна, за результатами якого зазначено, що звіт про оцінку від 25.09.2024 у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
24.10.2024 стягувач листом направив рецензію від 22.10.2024 приватному виконавцю Білецькому І. М., яку Виконавець отримав цього ж дня, що вбачається з відмітки на листі.
17. Листом від 24.10.2024 Товариство надало приватному виконавцю Білецькому І. М. згоду на реалізацію майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 % його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України № 1404-VІІІ.
28.10.2024 боржник звернувся до приватного виконавця Білецького І. М. із заявою, в якій просив надати повний текст звіту про оцінку та розмістити його в АСВП. Цей лист надіслано на електронну адресу Виконавця.
Заявою від 30.10.2024 Підприємець просив приватного виконавця Білецького І. М. здійснити повторну оцінку корпусу № 2 та спірної земельної ділянки.
Боржник звертався до Виконавця з вимогами оприлюднити повний текст звіту в АСВП та скерувати його на електронну пошту представника ФОП Цюри А. С., однак матеріали справи не містять відповіді на ці звернення.
Водночас, 31.10.2024 представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відмітка на його заяві від 28.10.2024.
18. Цюра А. С. в заяві від 31.10.2024 просив Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВ Груп" здійснити рецензування звіту про оцінку від 25.09.2024, а в заяві від 06.11.2024 просив Громадську організацію "Всеукраїнська спілка оцінювачів" (далі - ГО "Всеукраїнська спілка оцінювачів") здійснити рецензування зазначеного звіту.
08.11.2024 рецензію на звіт про оцінку від 25.09.2024 здійснили рецензенти: Горбачов Володимир Андрійович (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 25.12.1999 МФ № 1516-1) та Бакалець Василь Антонович (сертифікат оцінювача від 27.05.2000 № 1727-1).
Згідно з цією рецензією оскаржуваний звіт класифікується відповідно до вимог пункту 67 Національного стандарту № 1 як такий, що неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Неякісна (недостовірна) оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (пункт 3 Національного стандарту № 1).
19. Боржник звертався до приватного виконавця Білецького І. М. із заявою від 18.11.2024 про проведення повторної оцінки майна, однак її було залишено без відповіді та без задоволення.
20. Приватний виконавець Білецький І. М. для реалізації предмета іпотеки за ціною, що вказана в звіті про оцінку від 25.09.2024 проводив аукціони, однак, згідно з протоколами від 01.07.2024 № 614955 та від 28.11.2024 № 625418 торги не відбулися.
Надалі предмет іпотеки було реалізовано на аукціоні за ціною 4 418 400 грн, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) від 19.02.2025.
Позиція Верховного Суду
21. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оскільки вимоги поданих касаційних скарг стосуються незгоди стягувача та Виконавця із судовими рішеннями судів попередніх інстанції виключно в частині задоволення двох вимог скарги боржника, які стосуються визнання неправомірними: 1) дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С., а саме корпусу № 2 та спірної земельної ділянки; 2) бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, і виключно в цій частині ухвала суду першої інстанції була предметом апеляційного оскарження та перегляду, то колегія суддів здійснює касаційний перегляд зазначених ухвали та постанови лише у відповідній частині.
22. Здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, дослідивши наведені в них доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" необхідно залишити без задоволення, а касаційну скаргу приватного виконавця Білецького І. М. - задовольнити частково з таких підстав.
23. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
24. Згідно з частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
25. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
26. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України № 1404-VІІІ.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
27. Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Щодо касаційної скарги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (скаржника-1)
28. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги стягувача з огляду на нижченаведене.
29. Частиною 3 статті 61 Закону України № 1404-VІІІ передбачено, що початкова ціна продажу нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
30. Згідно з частинами 1- 3 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
За змістом частини 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно до частини 6 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
31. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц і від 11.09.2024 у справі № 554/154/22 (пункт 78) виснувала про те, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Таким чином, обґрунтованість визначення початкової вартості об'єкта має вирішальне значення для захисту майнових прав боржника та недопущення штучного зменшення вартості його активів у процедурі примусового стягнення.
32. За змістом положень частини 5 статті 20 Закону України № 1404-VІІІ експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.
33. Як убачається з матеріалів справи, зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2024 у цій справі визнано неправомірною попередню оцінку майна ФОП Цюри А. С. (корпусу № 2 та спірної земельної ділянки), вчинену на підставі звіту про оцінку майна від 22.05.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Садовенком Ю. П., приватний виконавець Білецький І. М. 24.09.2024 прийняв постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, якою призначив ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" для проведення оцінки майна боржника.
При цьому приватний виконавець Білецький І. М. 25.09.2024 попередив оцінювачів ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" Харченка О. С. і Миронова О. В. про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
34. Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
35. Згідно з абзацом 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією із форм оціночної діяльності є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
36. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
37. Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень частини 5 статті 20 Закону України № 1404-VІІІ та статей 4, 12, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", колегія суддів наголошує на тому, що чинне законодавство покладає на державного або приватного виконавця обов'язок попереджати оцінювача про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту про оцінку майна та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, проте, не вимагає як від виконавця, так і від інших передбачених статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" осіб попереджати про таку відповідальність рецензентів звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), чим спростовується помилкове твердження скаржника-1 про обов'язковість відповідного попередження як умову визначення рецензії на звіт про оцінку майна належним і допустимим доказом.
У зв'язку з цим суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали обґрунтовано врахував викладений в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 711/650/13-ц, від 23.02.2022 у справі № 496/1069/18 висновок про те, що об'єктивність і достовірність звітів і висновків оцінювача не визначається його попередженням про кримінальну відповідальність, адже тоді всі звіти були б апріорі об'єктивними і достовірними на підставі лише попередження. Об'єктивність оцінки майна та здійснення її відповідно до вимог чинного законодавства як обов'язок оцінювача передбачені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" без будь-якої прив'язки до повідомлень його про відповідальність. Отже, відсутні підстави стверджувати про необ'єктивність оцінювача через те, що він не був повідомлений про відповідальність.
38. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
39. З огляду на те, що матеріали справи містять дві рецензії з протилежними висновками щодо звіту про оцінку майна від 25.09.2024, а саме рецензію від 22.10.2024, виготовлену на замовлення Товариства (стягувача), та рецензією від 08.11.2024, складену двома рецензентами на запит ФОП Цюри А. С. (боржника), суди попередніх інстанцій цілком правомірно виходили з необхідності оцінки зазначених доказів у їх сукупності з іншими наявними в справі доказами, зокрема, з урахуванням експертного висновку № 19/05-24 про вартість майна (корпус № 2 та спірна земельна ділянка) станом на 17.04.2024 та довідки Фонду державного майна України про оціночну вартість майна станом на 19.11.2024.
Так, згідно з довідкою Фонду державного майна України про оціночну вартість об'єкта (корпус № 2 та спірна земельна ділянка) його вартість станом на 19.11.2024 становить 28 471 787,50 грн, а відповідно до експертного висновку № 19/05-24 вартість нерухомого майна боржника визначено в сумі 9 527 000 грн, тобто судовий експерт оцінив майно на понад 2 мільйони грн дорожче, ніж це зроблено у звіті про оцінку від 25.09.2024,
При цьому апеляційний суд правильно відхилив доводи Виконавця про неактуальність експертного висновку № 19/05-24 у зв'язку з його складенням станом на 17.04.2024, оскільки від дати складення зазначеного експертного висновку до дати проведення оцінки (25.09.2024) пройшов незначний проміжок часу (менше півроку), тобто в межах 6-місячного строку дії, визначеного частиною 6 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ.
40. Наведене вище переконливо свідчить якраз про врахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування принципу змагальності та стандартів доказування, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, чим спростовуються безпідставні доводи скаржника-1 про зворотне.
41. У свою чергу, колегія суддів не бере до уваги аргументи скаржника-1 про те, що попри наявність у матеріалах справи двох рецензій із протилежними висновками щодо звіту про оцінку від 25.09.2024, суди надали перевагу одному доказу над іншим, а саме негативній рецензії від 08.11.2024, позаяк у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Крім того, зазначені аргументи скаржника-1 зводяться передусім до намагання надати перевагу одному доказу - рецензії від 22.10.2024 перед іншими оціненими судами доказами, проте відповідно до імперативних положень частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
42. Водночас колегія суддів відхиляє доводи скаржника-1 про неврахування судами висновку щодо застосування положень статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в подібних правовідносинах (в контексті того, що єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту з оцінки), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09, як наслідок, ані довідка Фонду державного майна України про оціночну вартість об'єкта (корпус № 2 та спірна земельна ділянка), ані експертний висновок № 19/05-24, виготовлений на замовлення боржника, не можуть спростовувати звіт про оцінку майна від 25.09.2024, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС", оскільки в зазначеній постанові насправді не міститься такого правового висновку, а при її ухваленні Верховний Суд виходив із тих встановлених апеляційним судом обставин, що сама по собі рецензія на звіт про оцінку арештованого майна боржника (житлового будинку) виконана на замовлення боржника поза межами чинності вказаного звіту, тому не є належним і допустимим доказом того, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є саме заниженою порівняно з ринковою вартістю.
Натомість у цій справі рецензія від 08.11.2024 виконана в межах встановленого законом 6-місячного строку чинності звіту про оцінку від 25.09.2024.
43. Що стосується тверджень скаржника-1 про неврахування судами попередніх інстанцій двох висновків щодо застосування норм статті 18 Закону України № 1404-VІІІ та статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в подібних правовідносинах (в контексті того, що: 1) Законом України № 1404-VІІІ передбачено право боржника на оскарження результатів незалежної оцінки майна безпосередньо до суду, а в разі незгоди з незалежною оцінкою майна, Закон України № 1404-VІІІ не покладає імперативно безваріантну дію як то рецензування звіту про незалежну оцінку майна; 2) рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника, тоді як Закон України № 1404-VІІІ не містить обов'язку державного виконавця або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності), викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2023 у справі № 909/121/22 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 161/4629/21 відповідно, то колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій фактично враховано зазначені висновки Верховного Суду, підтвердженням чого є як обставини подання боржником 21.10.2024 скарги на дії приватного виконавця Білецького І. М., тобто в 10-денний строк, установлений частиною 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ, так і факт врахування судами рецензії від 08.11.2024, яка спростовує достовірність результатів оцінки, оформленої звітом від 25.09.2024.
44. Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника-1 в тій частині, що жодним нормативно-правовим актом, зокрема Законом України № 1404-VІІІ та Інструкцією № 512/5 не передбачено можливості вчинення виконавцем додаткових дій для з'ясування дійсної ринкової вартості майна, на обов'язковість вчинення яких (додаткових дій) помилково послався апеляційний суд в оскаржуваній постанові.
Разом з тим саме по собі зазначене помилкове посилання апеляційного суду не призвело до ухвалення неправильної по суті постанови в частині задоволення вимог боржника про визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
45. Колегія суддів зауважує, що подана стягувачем касаційна скарга не містить жодних доводів та заперечень щодо задоволення судом першої інстанції вимоги скарги ФОП Цюри А. С. про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу Підприємця повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки), у зв'язку з чим висновки судів у цій частині вважаються неспростованими скаржником-1.
46. З наведених раніше мотивів Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами боржника, викладеними у відзиві на касаційну скаргу ФОП Цюри А. С.
47. Зважаючи на викладене вище, немає підстав для задоволення касаційної скарги стягувача.
Щодо касаційної скарги приватного виконавця Білецького І. М. (скаржника-2)
48. З мотивів, детально наведених у пунктах 31, 37- 41 цієї постанови, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови в частині задоволення вимоги скарги боржника про визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо нерухомого майна ФОП Цюри А. С. (корпусу № 2 та спірної земельної ділянки).
49. При цьому суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування положень статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в подібних правовідносинах (в контексті того, що рецензія, яка підготовлена на запит боржника рецензентом, не повідомленим виконавцем про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, є недопустимим доказом), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 520/3663/15-ц, внаслідок чого, на думку Виконавця, суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі недопустимого доказу - рецензії від 08.11.2024, складеної за замовленням ФОП Цюри А. С. рецензентами Горбачовим В. А. та Бакальцем В. А., не повідомленими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, оскільки в зазначеній постанові насправді не міститься такого правового висновку, а саме щодо можливості визнання недопустимим доказом рецензії, підготовленої на запит боржника рецензентом, не повідомленим виконавцем про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
Натомість при ухваленні вказаної постанови Верховний Суд виходив із тих встановлених обставин, що рецензію на звіт про оцінку майна від 04.04.2021 підготовлено на запит боржниці поза порядком, визначеним Законом України № 1404-VІІІ, тобто врахувавши надану апеляційним судом на підставі статті 89 Цивільного процесуального кодексу України оцінку наявних у цій конкретно цивільній справі доказів в їх сукупності та відсутність у суду касаційної інстанції повноважень втручатися в оцінку доказів.
Тобто апеляційний суд у цивільній справі № 520/3663/15-ц лише надав перевагу рецензії, виконаній рецензентом, якого призначив приватний виконавець, перед іншим доказом - виготовленою на запит боржниці рецензією, що жодним чином не свідчить про формування Верховним Судом висновку про недопустимість того чи іншого доказу.
50. Крім того, з матеріалів цієї господарської справи вбачається, що обидві рецензії з протилежними висновками щодо звіту про оцінку майна від 25.09.2024, а саме рецензія від 22.10.2024, виготовлена на замовлення Товариства (стягувача), та рецензія від 08.11.2024, складена на запит ФОП Цюри А. С. (боржника), виконувалися рецензентами, не попередженими про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, проте, це ніяк не означає наявності передбачених процесуальним законом (статтею 77 ГПК України) підстав для визнання зазначених рецензій як недопустимих доказів, тобто таких, що отримані з порушенням закону.
Адже, як зазначалося вище, з системного аналізу змісту положень частини 5 статті 20 Закону України № 1404-VІІІ та статей 4, 12, 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вбачається, що чинне законодавство покладає на державного/приватного виконавця обов'язок попереджати оцінювача про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту про оцінку майна та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, проте, не вимагає як від виконавця, так і від інших передбачених статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" осіб попереджати про таку відповідальність рецензентів звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) (див. пункт 37 цієї постанови), чим спростовується помилкове твердження скаржника-2 про обов'язковість відповідного попередження як умову визначення рецензії на звіт про оцінку майна належним і допустимим доказом.
51. Колегія суддів також не бере до уваги передчасне твердження скаржника-2 про неврахування судами попередніх інстанцій висновку про те, що звіт (висновок експерта), проведений на замовлення боржника, не може бути підставою для оскарження дій приватного виконавця з визначення вартості майна, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 465/3424/10-ц (за скаргою боржника на дії приватного виконавця), внаслідок чого, на думку Виконавця, очевидним є той факт, що експертний висновок № 19/05-24, згідно з яким судовий експерт визначав вартість арештованого нерухомого майна станом на 17.04.2024, ніяк не може вважатися актуальним станом на 25.09.2024, тобто на дату виготовлення звіту про оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС", оскільки, по-перше, в зазначеній постанові з одночасним посиланням на постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 363/1075/20, від 25.03.2021 у справі № 450/1858/15, сформульовано висновок про те, що саме звіт про оцінку майна, проведений на замовлення боржника, не може бути підставою для оскарження дій приватного виконавця з визначення вартості майна, тобто в жодному разі не йдеться про висновок судової експертизи
Наведене, в свою чергу, свідчить як про помилкове ототожнення скаржником-2 звіту про оцінку майна та експертного висновку, які є різними документами та регулюються окремо (Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Законом України "Про судову експертизу"), так і про довільне розширене тлумачення Виконавцем змісту зазначених постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
По-друге, зі змісту оскаржуваної постанови чітко вбачається, що експертний висновок № 19/05-24 оцінювався судом апеляційної інстанції виключно в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, а не як рівноцінний за доказовим значенням зі звітом про оцінку майна від 25.09.2024 (див. пункт 39 цієї постанови).
52. Разом з тим колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги приватного виконавця Білецького І. М. шляхом скасування оскаржуваних ухвали та постанови в частині задоволення вимоги скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльності Виконавця щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна (корпусу № 2 та спірної земельної ділянки), в основу яких (ухвали та постанови) покладено виключно висновок судів про неотримання боржником відповідного поштового відправлення (повідомлення про результати оцінки майна), надісланого йому цінним листом з описом вкладення від 11.10.2024 № 125765 боржнику за належною адресою, з яким (висновком) неможливо погодитися з огляду на нижченаведене.
53. Дійсно, згідно з частиною 1 статті 28 Закону України № 1404-VІІІ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Схожі за змістом норми містяться в частині 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ відповідно до якої виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
54. Водночас імперативною нормою частини 2 статті 28 Закону України № 1404-VІІІ (в редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", який набрав чинності з 18.10.2023) закріплено, що документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
55. На виконання зазначеного закону Міністерство юстиції України наказом від 16.10.2023 № 3642/5 (набрав чинності з 30.11.2023) доповнило Інструкцію № 512/5 новим розділом ХХ (Особливості надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету ЄСІТС), відповідно до пунктів 1, 3 якого документи виконавчого провадження сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі до їх електронних кабінетів у порядку, визначеному розділом XVI Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. За виконавчими провадженнями, за якими виконавчий документ пред'явлений до примусового виконання у паперовій формі, документи виконавчого провадження, які відповідно до Закону надсилаються з оригіналом виконавчого документа, надсилаються відповідному адресату в порядку, встановленому частиною 1 статті 28 Закону. У день винесення відповідного документа виконавчого провадження виконавець перевіряє в ЄСІТС наявність електронного кабінету в таких осіб. У разі відсутності у сторін або інших учасників виконавчого провадження, яким необхідно надіслати документи виконавчого провадження, зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС документи виконавчого провадження надсилаються в інший спосіб, визначений статтею 28 Закону.
56. Колегія суддів ураховує ту обставину, що згідно з пунктом 4 наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2023 № 3642/5 цей наказ введено в дію з дня розміщення на вебсайті Державного підприємства "Національні інформаційні системи" оголошення про початок взаємодії між автоматизованою системою виконавчого провадження та Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою або її окремою підсистемою (модулем), що забезпечує обмін документами, а саме з 15.05.2024, що вбачається з відповідного оголошення.
57. Отже, виходячи з системного аналізу змісту положень частин 1, 2 статті 28, частини 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ (в редакції, чинній з 18.10.2023) та пункту 1 Інструкції № 512/5 (в редакції, чинній з 30.11.2023 та введеній в дію з 15.05.2024), Верховний Суд дійшов висновку, що, починаючи з 15.05.2024, усі документи виконавчого провадження, яке відкрито після цієї дати, в тому числі повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі до їх електронних кабінетів, окрім випадків, передбачених абзацом 3 пункту 1 та пунктом 3 Інструкції № 512/5 для надсилання документів виконавчого провадження поштою: 1) за виконавчими провадженнями, за якими виконавчий документ пред'явлений до примусового виконання у паперовій формі, однак, лише тоді, коли разом з документами виконавчого провадження відповідному адресату (тобто стягувачу) надсилається оригінал виконавчого документа; 2) у разі відсутності у сторін або інших учасників виконавчого провадження зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС. Адже з 15.05.2024 введено в дію нормативні акти, які детально врегульовують порядок перевірки наявності або відсутності електронного кабінету в ЄСІТС та надсилання документів виконавчого провадження до електронних кабінетів в ЄСІТС, (схожий за змістом висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2025 у справі № 910/6186/23).
58. Як убачається з матеріалів справи та не заперечується боржником, ФОП Цюра А. С. з 10.11.2023 має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, а ВП № НОМЕР_2 відкрито 22.08.2024, тобто вже після 15.05.2024, у зв'язку з чим презюмується надсилання приватним виконавцем Білецьким І. М. та отримання Підприємцем в електронній формі повідомлення від 11.10.2024 про результати визначення вартості арештованого нерухомого майна.
59. На порушення вимог статей 86, 236, 269, 282 ГПК України суд апеляційної інстанції жодним чином не спростував викладені в апеляційній скарзі обґрунтовані доводи скаржника-2 про те, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження реєстрації ФОП Цюрою А. С. електронного кабінету в ЄСІТС, приватний виконавець Білецький І. М. навіть не повинен був надсилати боржнику повідомлення про результати визначення вартості/оцінки арештованого нерухомого майна поштою, а повинен був таке повідомлення надіслати виключно в електронній формі, що й було здійснено 11.10.2024, у зв'язку з чим боржник починаючи з 12.10.2024 вважається таким, що ознайомлений з результатами визначення вартості арештованого майна.
60. Відтак, саме по собі зазначення неправильного номеру телефону боржника на цінному листі з описом вкладення від 11.10.2024 № 125765 і неотримання боржником відповідного поштового відправлення істотного правового значення не має та не може свідчити про незаконну бездіяльність Виконавця, який під час здійснення ВП № НОМЕР_2, дотримуючись вимог частин 2 статті 28, частини 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ (в редакції, чинній з 18.10.2023) та пункту 1 Інструкції № 512/5 (в редакції, чинній з 30.11.2023 та введеній в дію з 15.05.2024), надіслав повідомлення про результати оцінки майна до електронного кабінету боржника.
61. Колегія суддів зауважує, що додатковим підтвердженням своєчасної обізнаності боржника з повідомленням від 11.10.2024 про результати визначення вартості арештованого нерухомого майна та змістом звіту про оцінку майна від 25.09.2024 є факт подання ним 21.10.2024 скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького І. М., тобто в межах 10-денного строку, встановленого частиною 5 статті 57 Закону України № 1404-VІІІ, а також долучення вказаного звіту та листа Виконавця про вартість майна від 11.10.2024 як додатків до зазначеної скарги.
62. Наведеним вище повністю спростовується висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість скарги боржника в частині вимоги про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу Підприємця повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки.
63. Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
64. У разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.
65. За таких обставин Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу приватного виконавця Білецького І. М. необхідно задовольнити частково, оскаржувані ухвалу та постанову скасувати в частині задоволення вимоги скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльності Виконавця щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Натомість у частині задоволення іншої вимоги скарги ФОП Цюри А. С. від 21.10.2024 (про визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо арештованого нерухомого майна) оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
66. Із викладених раніше мотивів Верховний Суд відхиляє необґрунтовані доводи боржника в частині вимог скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, викладені у відзиві на касаційну скаргу Виконавця.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
67. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
68. Отже, оскаржувані ухвала та постанова в частині задоволення вимог скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна не відповідають вимогам Закону України № 1404-VІІІ та статей 86, 236, 269, 282, 343 ГПК України та підлягають скасуванню в цій частині.
69. Згідно з частиною 1 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
70. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог скарги боржника від 21.10.2025, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог зазначеної скарги, як наслідок, оскаржувані ухвалу та постанову в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького І. М. щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості арештованого майна ухвалено з порушенням норм процесуального права..
71. Ураховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі приватного виконавця Білецького І. М., отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок судів попередніх інстанцій про задоволення двох вимог скарги боржника від 21.10.2025, у зв'язку з чим, зазначену касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувані ухвалу та постанову - скасувати в частині задоволення вимоги скарги боржника про визнання неправомірною бездіяльності Виконавця щодо ненадіслання у ВП № НОМЕР_2 на адресу ФОП Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 та спірної земельної ділянки, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
72. Натомість в іншій частині задоволених вимог скарги боржника (про визнання неправомірними дій приватного виконавця Білецького І. М. у ВП № НОМЕР_2 щодо визначення вартості нерухомого майна на підставі звіту про оцінку майна від 25.09.2024, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Оціночна компанія "АПЕКС" щодо арештованого нерухомого майна) оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (стягувача) - без задоволення.
Розподіл судових витрат
73. Розподіл судових витрат скаржника-1 (стягувача) у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється, оскільки згідно з пунктом 19 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 14.11.2024) судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення.
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 скасувати в частині задоволення вимоги скарги фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича щодо ненадіслання у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 на адресу Цюри А. С. повідомлення про результати визначення вартості корпусу № 2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи № 3 загальною площею 819,7 м2 та земельної ділянки площею 0,1583 га, кадастровий номер 4610800000:01:002:0027, на якій розташована вказана будівля, що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Новий Розділ, просп. Шевченка, 9-В.
Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної вимоги скарги фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на дії та бездіяльність приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича.
У решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.06.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 у справі № 5015/2060/11 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай