04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/14074/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Приходько Т.П.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.)
від 24.06.2025 (повний текст складений 25.06.2025)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Кравченка Миколи Васильовича
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк"
про стягнення 2 921 849, 08 грн,
Хід розгляду справи
1. Фізична особа-підприємець Кравченко Микола Васильович (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 2 921 849,08 грн.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14074/24 позовну заяву Позивача залишено без розгляду.
3. Суд першої інстанції залишив без розгляду позовну заяву Позивача керуючись вимогами частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, у зв'язку з тим, що представник позивача не з'явився у підготовче засідання та не повідомив про наявність поважних причин такої неявки.
4. Не погодившись з указаною ухвалою, Позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Стислий зміст оскаржуваного судового рішення
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 апеляційну скаргу Позивача задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 скасовано, справу №910/14074/24 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- за змістом ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору. Однак, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визначив, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами, враховуючи те, що це було підготовче засідання;
- залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з'явилися на виклик у засідання господарського суду і їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;
- залишення позовної заяви без розгляду може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та правова позиція іншого учасника справи
7. 16 липня 2025 року (надійшла до Верховного Суду 21.07.2025) Відповідач (Скаржник) засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі 910/14074/24, у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14074/24 залишити без змін; стягнути з Позивача на користь Скаржника судовий збір, сплачений ним за подання касаційної скарги.
8. Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Крім того, посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме - неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.11.2023 у справі №905/458/21 та від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, щодо підстав застосування норм частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які за методом правового регулювання є імперативними щодо обов'язку суду залишити позов без розгляду.
9. 13.10.2025 від Позивача із використанням підсистеми "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, у якому Позивач просить провести розгляд справи № 910/14074/24 за касаційною скаргою Відповідача без участі представника ФОП Кравченко М.В. та без його особистої участі, за наявними в матеріалах справи документами; в задоволенні касаційної скарги відмовити, залишити в силі оскаржуване відповідачем рішення суду апеляційної інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
10. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та дійшов таких висновків.
11. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
12. Ухвалою суду першої інстанції від 07.04.2025 позовну заяву Позивача залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 ГПК України, пункту 4 частини четвертої статті 226 ГПК України у зв'язку з повторною неявкою представника позивача у підготовче засідання.
13. За приписами статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
14. Згідно з положеннями частини першої статті 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 «Підготовче провадження» розділу ІІІ ГПК України.
15. Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
16. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
17. Верховний суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 вказав на те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
18. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.
19. У справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що вирішуючи спір по суті за відсутності позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак тричі (зокрема і у разі, коли місцевий господарський суд ухвалою від 17 березня 2021 року визнав явку позивача у підготовче засідання обов'язковою) не з'явився у судові засідання та жодного разу не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог, закріплених у частині четвертій статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, чим порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень у справі.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що оцінка судом можливості вирішення спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності є необґрунтованою, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють повноваження суду у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
20. У справі, що розглядається:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2025;
- судове засідання, призначене на 27.01.2025, не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Алєєвої І.В. на лікарняному; ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 було перепризначено розгляд справи на 24.02.2025;
- у судове засідання 24.02.2025 представник позивача не з'явився, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 17.03.2025;
- судове засідання, призначене на 17.03.2025, не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Алєєвої І.В. на лікарняному; ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 було перепризначено розгляд справи на 07.04.2025;
- у судове засідання 07.04.2025 представник позивача не з'явився; ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2025 у справі № 910/14074/24 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кравченка Миколи Васильовича залишено без розгляду у зв'язку з неявкою позивача у підготовче засідання.
21. В ухвалі від 07.04.2025 суд першої інстанції вказав, що уповноважений представник позивача у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказану ухвалу суду першої інстанції, послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №752/21843/19, відповідно до якої залишення позовної заяви без розгляду може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
23. У зв'язку з цим Верховний Суд звертає увагу на те, що на час ухвалення постанови Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №752/21843/19 пункт четвертий частини першої статті 226 ГПК України діяв у іншій редакції, викладеній таким чином: " Суд залишає позов без розгляду, якщо: … позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору".
24. На час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України діяв у редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 та викладений так: " Суд залишає позов без розгляду, якщо: … позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору".
25. Отже, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.05.2021 у справі №752/21843/19, втратив свою актуальність через внесення змін до норми закону, про застосування якої цей висновок був зроблений.
26. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, також послався на:
- правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 908/104/18, відповідно до якої за змістом частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору.
- правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №910/16157/14, відповідно до якої залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з'явилися на виклик у засідання господарського суду і їх нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
27. Спираючись на вказані правові позиції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про допущення порушень судом першої інстанції, які полягали в тому, що місцевий суд в порушення норм законодавства не зазначив в оскаржуваній ухвалі, у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог через неявку представника позивача, а також не мотивував неможливість або наявність перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.
28. У зв'язку з цим Верховний Суд звертає увагу на таке.
29. За обставинами справи №908/104/18, на яку покликається суд апеляційної інстанції, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі з тих підстав, що він приймає участь у слідчих діях по кримінальному провадженню та неможливістю у зв'язку з цим бути присутнім у судовому засіданні. Незважаючи на це, ухвалою суду першої інстанції у справі № 908/104/18 позовну заяву на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України залишено без розгляду.
30. У справі №908/104/18 Верховний Суд зробив цитований вище висновок (що у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору) в контексті обставини, що у справі була наявна заява від представника позивача про проведення судового засідання без його участі.
При цьому у вказаній справі Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевим господарським судом не визначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; не вказано судом про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.
31. Натомість у справі, що розглядається, відсутні відомості про надходження від Позивача заяви про розгляд справи за його відсутності. Тому посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 908/104/18, є некоректним з огляду відмінність обставин справи та, відповідно, нерелевантність судової практики.
32. Однак висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, суперечать висновкам щодо застосування норм частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, викладеним Верховним судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
33. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має лише одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
34. Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
35. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом. Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
36. Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
37. Відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
38. Отже, у межах справи, що розглядається, підлягають врахуванню висновки Верховного суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 та від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.
39. З огляду на наведене Верховний Суд погоджується з доводами Скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції частини 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та неврахування вказаним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.11.2023 у справі №905/458/21 та від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, щодо підстав застосування норм частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, які за методом правового регулювання є імперативними щодо обов'язку суду залишити позов без розгляду.
40. З огляду на наведене Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції припустився помилки, вказавши підставою для скасування ухвали суду першої інстанції порушення частини 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та відсутність обґрунтованих правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви Позивача.
41. Натомість суд першої інстанції правильно застосував наведені вище норми права, дійшов обґрунтованого висновку про існування правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
42. Отже, доводи Скаржника, наведені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України).
44. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
45. З огляду на викладене, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції та враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу, яка відповідає закону, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
Судові витрати
46. Відповідно до частини третьої статті 129 ГПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
47. Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору.
48. В матеріалах справи міститься Довідка серії 12ААД №073984 відповідно до якої Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи.
49. У зв'язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та залишенням у силі ухвали суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, понесені відповідачем, підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 910/14074/24 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі № 910/14074/24 залишити в силі.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (ЄДРПОУ 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1) у порядку компенсації за рахунок держави 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова