05 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/819/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗО" (код ЄДРПОУ 42624957), вул. Васильківська, будинок 30Д, оф. 501, м. Київ, 03022
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Орловського Олександра Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
про стягнення 95 208,44 грн
без виклику представників сторін;
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/819/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗО" до Фізичної особи - підприємця Орловського Олександра Ігоровича про стягнення заборгованості за договором надання послуг оператора електронного майданчика від 01.09.2024 в сумі 95 208,44 грн з яких: 90 154,88 грн - сума основної заборгованості, 1 152,62 грн - 3% річних та 3 900,94 грн індексу інфляції.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача борг в сумі 90154,88 грн, 3% річних в сумі 1152,62 грн, інфляційні втрати в сумі 3900,94 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Під час ухвалення рішення у справі № 927/819/25 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
До Господарського суду Чернігівської області 27.10.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 927/819/25.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що заява про ухвалення додаткового рішення стосується вирішення питання про судові витрати, судове засідання не призначалось, необхідності виклику сторін у судове засідання суд не вбачав.
Будь-яких письмових пояснень, заперечень з приводу поданої зави від сторін не надходило.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗО» про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
25.06.2026 між Адвокатом Сєдовим Ігорем Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЗО" (клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги згідно умов п. 1.1. якого клієнт доручає, а Представник приймає на себе обов'язки з надання правничої допомоги та представництву інтересів Клієнта у господарських та цивільних спорах та спорах з контролюючими органами в адміністративних судах, в тому числі з органами фіскальної служби; представництву інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами будь-якої форми власності, в тому числі з метою ведення переговорів.
Клієнт також доручає, а Представник приймає на себе обов'язки на виконання функцій представника Клієнта в кримінальних провадженнях, в яких Клієнт буде виступати учасником кримінального провадження, в тому числі, але не виключно: юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, потерпілою особою та/або цивільним позивачем, цивільним відповідачем, особою, щодо якої здійснюються процесуальні дії, в тому числі особою, щодо якої вирішується клопотання про надання тимчасового доступу до документів тощо.
Згідно з п. 1.2. договору представник уповноважується цим договором діяти в інтересах Клієнта, без обмеження використовуючи всі права, які надані Клієнту та його представнику Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кримінальним процесуальним кодексом України, іншими нормативними актами для захисту прав та законних інтересів Клієнта.
Представник приступає до надання правничої допомоги з дня підписання цього Договору та надає правничу допомогу у конкретних кримінальних провадженнях, цивільних та господарських спорах, спорах адміністративної юрисдикції, здійснює представництво інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами за усним дорученням Клієнта щодо необхідності представництва або захисту. Підставою для надання такої правничої допомоги Клієнту є цей Договір та Додаткова угода до нього, в якій визначається конкретний обсяг правової допомоги та її вартість (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Представнику гонорар та відшкодовує фактичні видатки Представника, які пов'язані з виконанням Договору, в розмірах, які будуть обумовлені в додатковій угоді до цього Договору.
05.08.2025 між Адвокатом і Клієнтом укладено Додаткову угоду №2 до Договору від 25.06.2025, відповідно до умов якої Клієнт доручає, а Представник приймає на себе зобов'язання по наданню юридичних послуг (правничої допомоги) з представництва прав та законних інтересів Клієнта у правовідносинах, які випливають із Договору приєднання до Регламенту авторизованого електронного майданчику «Держзакупівлі.Онлайн. № 303021200508022017-94 від 01.09.2024, укладеного Клієнтом з Фізичною особою - підприємцем Орловським Олександром Ігоровичем послуг, наданих Клієнтом.
Згідно п.п. 2, 3 додаткової угоди №2 від 05.08.2025 сторони погодили, що за надані послуги Клієнт сплачує Представнику фіксовану суму гонорару у розмірі 20000 грн, яка складається з вартості послуг Представника з: вивчення документів з господарської діяльності Клієнта, ознайомлення з правовідносинами, збирання та оформлення доказів; складання позовної заяви та інших заяв по суті справи та процесуальних заяв та документів, підготовки їх для подачі до суду, направлення копії позову відповідачу (та іншим сторонам за необхідністю), подання позову до суду через систему "Електронний суд", здійсненню представництва інтересів Клієнта в суді тощо.
Гонорар Представника, визначений пунктом 2 цієї Додаткової угоди, сплачується Клієнтом Представнику незалежно від результатів розгляду справи компетентним судом та змісту винесеного рішення протягом 5 (п'яти) днів з дати винесення рішення судом першої інстанції на підставі рахунку Представника.
Підставою для сплати гонорару, визначеного п. 2 цієї Додаткової угоди, є ця додаткова угода та винесене та опубліковане в системі «Електронний суд» повний текст судового рішення.
Оплата здійснюється Клієнтом шляхом перерахування коштів в сумі, яка визначена пунктом 2 цієї Додаткової угоди, на картковий рахунок Представника, номер якого зазначено у цьому Додатку до Договору.
23.10.2025 адвокатом виставлено ТОВ «ДЗО» рахунок №23-10/25 на суму 20000 грн за надання правничої допомоги згідно з Додатковою угодою №2 від 05.08.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 25.06.2025; підстава: Додаткова угода № 2 від 05.08.2025, рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2025 у справі № 927/819/25.
Отже, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЗО» правничої допомоги у справі № 927/819/25.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.
Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов'язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні.
Так, судом встановлено, що докази в підтвердження надання правничої допомоги були направлені відповідачу як разом з позовною заявою, так і з заявою про ухвалення додаткового рішення, що підтверджується описами вкладення у цінний лист від 15.08.2025, від 27.10.2025, накладними № 0103285253865, № 0411400129010.
Крім того, у позовній заяві позивач визначав розмір попередніх витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Отже, суд доходить висновку, що у відповідача було достатньо часу для надання заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або заяви про зменшення розміру останніх.
Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку Фізичної особи - підприємця Орловського Олександра Ігоровича, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗО» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Орловського Олександра Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗО" (код ЄДРПОУ 42624957, вул. Васильківська, будинок 30Д, оф. 501, м. Київ, 03022) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко