1Справа № 335/9764/25 3/335/2519/2025
03 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5 статей 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.09.2025 о 22 год. 52 хв. в м. Запоріжжі, за адресою: вул. Незалежної України, біля будинку 60А, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому 11.12.2023 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, строком на 10 років позбавлений права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 03.05.2025 постановою серії ЕНА 4645991 ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 15.09.2025 о 22 год. 52 хв. в м. Запоріжжі, за адресою: вул. Незалежної України, біля будинку 60А, водій ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 12.06.2025 постановою серії ЕНА 4958929 ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.l «a» ПДР України - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, у зв'язку з чим працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області щодо нього було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №455145 та серії ЕПР1 №455141 від 15.09.2025 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5 статей 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання на розгляд справ двічі не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справ повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення sms-повідомлення. Причини неявки до суду не повідомив, жодних клопотань та заперечень до суду не надав.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, неприбуття у судове засідання правопорушника не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від якої не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи необхідність з'ясування одних і тих самих обставин за адміністративними протоколами зазначених справ, суд постановою від 03.11.2025 об'єднав справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за частинами 5 статей 126 КУпАП для спільного розгляду в одне провадження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та наявні в ній докази у сукупності, суддя встановив наступні обставини.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до загальних положень ПДР, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 9901/159/19, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5 статей 126 КУпАП, підтверджуються дослідженими доказами у їх сукупності, а саме:
- рапортами інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ;
- довідками про повторність скоєння адміністративного правопорушення, інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП, старшого лейтенанту поліції Мазирко К., відповідно до яких ОСОБА_1 протягом року за порушення ст. 126 КУпАП піддавався адміністративним стягненням, а саме: постановою серії ЕНА № 4958929 від 12.06.2025, якою за ч. 2 ст. 126 КУпАП на нього накладено стягнення у розмірі 3400 грн., та постановою серії ЕНА №4645991 від 03.05.2025, якою за ч. 4 ст. 126 КУпАП накладено стягнення у розмірі 20400 грн;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4824788 від 26.05.2025;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4213173 від 07.03.2025;
- оптичними дисками з відеозаписами з камер працівників поліції.
- архівом правопорушень, відповідно до якого відносно ОСОБА_1 складалось 163 протоколи про адміністративні правопорушення.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5 статей 126 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю доведена.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Оскільки, адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 КУпАП відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до положень частини першої ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 455145 та серії ЕПР1 №455141 від 15.09.2025, транспортний засіб, на якому ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, на праві приватної власності належить іншій особі.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Що стосується додаткової міри покарання у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, то вважаю неможливим його застосування, оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , належить іншій особі, а саме ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь Держави, в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 40-1, 126, 280, 283, 284, 291 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 5 статей 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. на користь Держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.О. Макаров