Дата документу 06.11.2025
Справа № 334/8508/25
Провадження № 1-кп/334/782/25
6 листопада 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015080000000368, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2015 за частиною другою статті 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
встановив:
прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, в якому просить закрити кримінальне провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання зазначила, що 27.09.2015, приблизно о 16 годині 25 хвилин, водій керуючи автомобілем «Lexus RX-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїжджій частині вул. Демократичній в м. Запоріжжі, в районі буд. №77 скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перетинали проїжджу частину вул. Демократичної зліва на право по ходу руху автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, з якими доставлена до лікарні. За вказаним фактом були внесені відомості до ЄРДР за № 12015080000000368 від 27.09.2015 за частиною другою статті 286 КК України. На теперішній час встановити особу, яка причетна до вчинення вказаного кримінального правопорушення, не виявилось можливим, повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалось. Зазначене кримінальне правопорушення було вчинено 27.09.2015, відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення за частиною другою статті 286 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Отже, з урахуванням положень статті 49 КК України, воно підлягає закриттю.
Прокурор ОСОБА_6 клопотання та обставини, якими воно обґрунтоване, підтримала.
Потерпіла ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилась. Повідомлялась належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання. Причини неявки не повідомила.
Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до частини другої статті 9 КПК України полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність згідно зі статтею 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до частини четвертої статті статті 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Частиною другою статті 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Аналіз вказаної норми права свідчить про те, що закриття кримінального провадження за вказаною правовою підставою може мати місце лише у разі доведеності події кримінального правопорушення, її юридичної кваліфікації та за умов не встановлення особи, яка його вчинила, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор в клопотанні посилається на те, що під час досудового розслідування не встановлена особа, яка вчинила злочин, передбачений частиною другою статті 286 КК України та тим, що закінчились строки, визначені частиною першою статті 49 КК України.
Пунктом 4 частини першої статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.
Частина друга статті 286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження і караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Враховуючи те, що злочин був вчинений 27.09.2015 строк притягнення до кримінальної відповідальності за вказаний злочин закінчився 27.09.2025.
Однак закриття кримінального провадження з підстав, наведених прокурором, здійснюється судом виключно у випадку не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2025, 27.09.2015 приблизно о 16 годині 25 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Lexus RX-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в районі буд. № 77 по вул. Демократичній в м. Запоріжжі, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перетинали проїжджу частину вул. Демократичної зліва на право по ходу руху автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 був смертельно травмований, а пішохід ОСОБА_5 доставлена до лікарні.
Факт керування автомобілем «Lexus RX-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди водієм ОСОБА_7 підтверджується його письмовими поясненнями від 28.09.2015, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Також згідно з висновком експерта від 04.11.2015 № 425 серед виявлених мікрооб'єктів з водійського сидіння автомобіля «Lexus RX-350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліестерові волокна чорного кольору та волокна бавовни синього кольору складають загальну родову належність із відповідними волокнами, що входять в склад одягу ОСОБА_7 .
При цьому прокурор, зазначила, що встановити особу, яка причетна до вчинення зазначеного злочину не виявилось можливим, що суперечить наведеним вище матеріалам провадження, з яких вбачаються відомості про конкретну особу, яка вчинила злочин, за яким проводиться досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином положення пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України не можуть бути застосовані в даному випадку.
Також сплив строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, не є підставою для закриття провадження за наявності у провадженні відомостей про особу, причетність якої до скоєння злочину має бути перевірена під час досудового розслідування.
Суд встановив, що порушене прокурором питання про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України і суперечить завданням та загальним засадам кримінального провадження, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 284, 314, 369 - 372, 376 КПК України, суд
постановив:
у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 6 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1