м. Чернівці
03 листопада 2025 року Справа № 926/2079/25
За позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Конституційна, 69, код ЄДРПОУ 02910120) в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа,1, код ЄДРПОУ 36068147)
до фізичної особи-підприємця Опрюк Ніни Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 113 457,11 грн,
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання Л.В. Терещенко
представники:
від позивача - Смотр Д.М.;
від відповідача - не з'явився;
прокурор - Кацап-Бацала Ю.М.
СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Опрюк Ніни Юріївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 113 457,11 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 27.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 30.07.2025 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а прокурору та позивачу запропонував надати відповідь на відзив.
Ухвалою від 30.07.2025 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 21.08.2025.
Ухвалою від 21.08.2025 судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.09.2025.
Ухвалою суду від 03.09.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18.09.2025, вирішено викликати відповідача в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 18.09.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 15.10.2025, вирішено викликати відповідача в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Востаннє, ухвалою від 15.10.2025 відкладено розгляд справи по суті на 03.11.2025.
До початку судового засідання 03.11.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Водночас представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що матеріали справи через систему «Електронний суд» було отримано лише 31.10.2025, відтак відповідачу необхідний додатковий час для ознайомлення із матеріалами справи.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 03.11.2025 не забезпечила.
Присутні в засіданні представник позивача та прокурор проти відкладення розгляду справи не заперечували.
Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, судом враховується таке.
Суд при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтями 2 і 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частини 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
У той же час, в силу норм частини 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 pоку і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 року.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Згідно вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку “розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Так, розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року (заява № 23786/02) вказано, що «розумність» тривалості провадження має оцінюватись відповідно до обставин справи за такими критеріями: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів і важливість предмета спору для позивача.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обмеження права доступу до суду не відповідає статті 6 Конвенції у тому випадку, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v Germany).
Згідно пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, у зв'язку із наявністю клопотання відповідача та необхідністю ознайомлення ним з матеріалами справи суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи по суті.
Керуючись статтями 13, 202, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкласти розгляд справи по суті на 11:00 год. 28 листопада 2025 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2.
2. Явку представників учасників справи в судове засідання визнати не обов'язковою.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено і підписано 05.11.2025 року.
Суддя І.В. Марущак