05 листопада 2025 року Справа № 926/3614/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про неплатоспроможність
27.10.2025 до суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла в 2025 році, перед 16 фінансовими установами у розмірі 483044,19 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Андрощук Олену Павлівну.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дутки В.В. з 28.10.2025 по 03.11.2025, розгляд вказаної заяви здійснюється з 04.11.2025.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпний перелік підстав для звернення з заявою про відкриття провадження, а саме: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 як на підставу звернення з заявою зазначає п.2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначає про те, що протягом 6 місяців 2025 року перебуває в кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України, за якими отримував послуги кредитування для погашення інших заборгованостей, утримання майна, побутових витрат та ін. Востаннє заявник отримав кредит 19.04.2025.
На підтвердження заявник надає копії кредитних договорів, укладених з фінансовими установами, частково відповідями кредиторів щодо заборгованості.
Суд зауважує, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне “При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання».
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Згідно сталої судової практики, наданий заявником кредитний звіт з сайту Українського бюро кредитних історій від 02.10.2025, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Надані заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими), тощо).
Проте, заявник не надає доказів, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, враховуючи те, що частина договорів передбачає строк виконання зобов'язання в 2026 та в 2030 роках, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення.
Виписки по рахункам заявника такими не є, та не відображають інформацію щодо припинення погашення кредитів по кожному з кредитних зобов'язань та не містять належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення.
Подані докази не визначають структуру заборгованості боржника перед кредиторами, не фіксують або констатують документально період виникнення боргу боржника, його розрахунок.
Суд звертає увагу, що надання лише частково копій договорів та розрахунків заборгованості, не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами, що підтверджують обставини того, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Крім того, перевіривши конкретизований список кредиторів та боржників з наданими договорами, суд зазначає про неточні відомості в частині дат укладених договорів, строку виконання зобов'язань за договором та загальної суми заборгованості перед кредиторами, щодо: ТОВ “ФК “Абекор», ТОВ “Оптимальні кредити» та ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що потребують виправлення.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Відтак, боржником до заяви не додано відомостей про електронні гаманці боржника із зазначенням сум грошових коштів в електронних гаманцях, їх реквізитів, з огляду на те, що боржник отримував кредитні кошти в USDT на електронні гаманці, про що зазначено в договорах від 25.03.2025 та від 30.03.2025.
Згідно з ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Як вбачається з поданих заявником матеріалів конкретні пропозиції щодо реструктуризації боргів по кожному з кредиторів відсутні. Також заявник не вказує яка сума вимог кредиторів підлягає прощенню (списанню) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Як зазначено у пунктах 69-72 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 по справі № 910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації. Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Більше того, план реструктуризації боргів боржника повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з цим планом, а не по суті списання заборгованості. Обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Поданий заявником проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам до змісту зазначеного документа, оскільки не передбачає реального (виконуваного) механізму реструктуризації його боргів перед кредиторами, а передбачає лише реалізацію земельної ділянки, якою він володіє на праві спільної часткової власності (1/2) за рахунок чого відбудеться часткове погашення вимог кредиторів та прощення (списання) заборгованості заявника. Більше того проект плану взагалі не підписаний ОСОБА_1 .
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником.
Водночас представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
У свою чергу, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом п. п. 4, 7, 9 ч. 1 ст. 20 названого Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Проаналізувавши зазначені положення можна зробити висновок, що представник заявника (боржника) має професійне право складати, підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посвідчувати відповідні копії документів, які долучаються до відповідної заяви.
Водночас суд вважає, що представник (адвокат) не може підписувати документи, які вимагають особистого підпису особи, яку він представляє, або для яких закон не передбачає можливості делегування повноважень, як-от деякі документи, які визначені ч.3 ст. 116 КУзПБ, оскільки останні подаються до суду в оригіналі, а наявна в них інформація у подальшому є підставою для відповідних висновків суду, у тому числі щодо добросовісності боржника, що є ключовим у справах про неплатоспроможність.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ в обов'язковому порядку суду надаються в оригіналі (оскільки останні не виготовляються шляхом оформлення відповідних копій) та засвідчені підписом особи, яка має намір скористатися процедурою реструктуризації боргів:
конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників) (п. 3);
опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (п. 4);
перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника (п. 6).
Ч. 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) - візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи (п.п. 8 п. 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55).
Ураховуючи зазначене та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспорту, облікових карток заявниці, оригіналам таких документів, повинна підтверджуватися підписом особи, в якої ці документи знаходяться.
Із матеріалів заяви вбачається, що до заяви надано згадані вище докази, які взагалі не підписані заявником, тобто ОСОБА_1 , а тому враховуючи вищенаведене, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 3 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- уточненого конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням вірних дат договорів, а також загальної суми заборгованості;
- проєкту плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та підписаний ОСОБА_1 ;
- доказів на підтвердження припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- надати засвідчені в установленому порядку: паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1 , пенсійне посвідчення, конкретизований список кредиторів і боржників; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 05.11.2025.
Суддя В.В.Дутка