Дата документу 06.11.2025
Справа № 334/7213/25
Провадження № 2/334/3862/25
06 листопада 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Мохунь М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
01 вересня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, 12 серпня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 4993250824.
Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затв. 23.04.2024 р. складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію»
Відповідно до п. 2.2. Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 5 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної Відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1., п.2.6.2. та 2.6.3. цього Договору, його додатків.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: · п.2.4. Тип кредиту - кредит; · п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; · п.2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; · Дати надання кредиту: 12.08.2024 року або наступний за ним календарний день; · п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору
Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 5 000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу.
В той же час Відповідач всупереч умовам договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Отже, станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 23 200 грн. 00 коп.: - 5 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; - 18 200 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами (5000*%*360); 5 000 - тіло позики 1 ,5% / 1% - процентна ставка 360 - кількість днів прострочення.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 23 200 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді від 11.09.2025 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 178 ЦПК України.
27.10.2025 року, через систему «Електронний суд» відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якому вказала, що визнає наявність тіла кредиту у розмірі 5000 грн. та підтверджує готовність його сплатити, однак не погоджується з нарахованими відсотками, штрафом, пенею, судовими та адвокатськими витратами, оскільки вони є безпідставними, надмірними та такими, що суперечать закону. Зазначила, що відповідно до ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування», сума нарахованих платежів у разі прострочення не може перевищувати 1% на день від фактичного залишку заборгованості. Нарахування позивача значно перевищує допустиму норму, при цьому відповідачка не була ознайомлена з усіма умовами кредитування у повному обсязі, що свідчить про порушення ст. 12 ЗУ «Про захист прав споживачів». Просила відмовити у стягненні з неї відсотків, штрафів, пені та інших додаткових витрат.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не з'явився, в позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, у відзиві на позовну заяву визнала лише заборгованість за тілом кредиту, в решті вимог просила відмовити, розгляд справи просила проводити без її участі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 03.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у позику №4993250824, відповідно до умов якого Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.п. 2.3. - 2.5. Договору, сума кредиту складає 5000 гривень. Тип кредиту- кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.6.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
Процентна ставка є фіксованою (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п.п. 2.8-2.9 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за весь строк користування кредитом складає 9089, 90% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом складає 32 000 грн.
Разом із договором про надання грошових коштів у позику відповідачка підписала: Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної відсоткової ставки за Договором №4993250824.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Матеріали справи свідчать про те, що Договір був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 2891.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач (через партнера ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» з яким укладено договір №160523/1 від 16 травня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доручає ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send) видав Відповідачці кредитні кошти в сумі 5000 грн. на картковий рахунок вказаний Відповідачем, що підтверджується довідкою ТОВ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт укладання кредитного договору та факт надання кредитних коштів.
Вказаний факт не заперечувався і відповідачкою ОСОБА_1 , яка в своєму відзиві підтвердила факт отримання вказаних коштів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України,порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зі ст. 1054 ЦК України встановлюється, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачка належним чином умови договору не виконала, внаслідок чого у неї, утворилась заборгованість у розмірі 23 200 грн. 00 коп, що складається з 5 000 грн. 00 коп. - заборгованості за тілом кредиту; - 18 200 грн. 00 коп. - заборгованості за процентами (5000*%*360).
Суд критично ставиться до доводів відповідачки про те, що вказаним договором передбачена сплата денної процентної ставки в розмірі, яка перевищує 1%, що є порушенням вимоги ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», вказані твердження на увагу не заслуговують з огляду на таке.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», ч. 5 якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відтак, з урахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» мав право нараховувати відсотки у розмірі 1,5% в день. Заборгованість відповідача по кредитному договору № 4993250824 від 23.04.2024 по несплачених відсотках позивачем визначена вірно.
Крім того, суд звертає увагу відповідачки, яка зазначає що не була ознайомлена з усіма умовами кредитування, що пунктами 10.9, 10.10. Договору, який підписано ОСОБА_1 , визначено, що підписуючи цей Договір позичальник підтверджує, що перед укладанням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», б) вказана в ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті. Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, який надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст який розміщений на Веб-сайті Товариства.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з тим, що позивачем сума відсотків нарахована правомірно відповідно до умов договору.
Аналізуючи викладені обставини справи, беручи до уваги в сукупності всі докази, суд приходить до висновку, що відповідачка своєчасно та належним чином не виконала взятого на себе зобов'язання за договором, до теперішнього часу у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором, яку просить стягнути позивач, не погашена, а отже позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику № 4993250824 від 12.08.2024 року в розмірі 23 200 грн. (двадцять три тисячі двісті гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, буд. 10, код ЄДРПОУ: 44127243.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Баруліна Т. Є.