Справа №333/2518/25
Провадження №3/333/1231/25
Іменем України
05 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участі захисника Ворони Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , працює газоелектрозварювальником ТОВ «Конкретсервіс», -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, -
03.03.2025 року, приблизно о 22 год. 10 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira Life», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Космічній, буд.42 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. На пропозицію працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі) ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України.
24.03.2025 року справа стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що увечері 03.03.2025 року, він перебував біля автомобіля «Opel Zafira Life», який стояв на заправці по вул. Космічній у м. Запоріжжі, яка на той момент не працювала. Автомобіль стояв між касою і бензиновою колонкою під навісом. У той день вказаним автомобілем він не керував.
Його товариш - ОСОБА_2 , який їздить на зазначеному автомобілі «Opel Zafira Life», поїхав по своїх справах, а він стояв та очікував його поряд з транспортним засобом, приблизно 15-20 хвилин. Біля тієї заправки живуть друзі товариша, якого забрали та повинні були привести останнього на місце.
Коли побачив патрульний автомобіль поліції, який заїхав на території автозаправки, злякався, що поліцейські разом із ТЦК затримують його. На той момент у нього були проблеми з ТЦК і він перебував у розшуку як особа, яка ухиляється від військової служби. Тому, почав тікати від працівників поліції, але був затриманий та доставлений в райвідділ, а потім в укриття.
Автомобіль «Opel Zafira Life», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить його батькові, але був проданий ОСОБА_3 по технічному паспорту, без офіційного переоформлення.
Де точно проживає ОСОБА_4 не знає, десь у Шевченківському району м. Запоріжжя.
Він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, але працівники поліції йому туго затягли кайданки, він просив їй послабити та надати адвоката, у присутності якого він би погодився на проходження огляду на стан сп'яніння. Водночас, він вважає, що не мав проходити вказаний огляд, так як у той вечір не керував транспортним засобом.
Захисник Ворона Д.С. у судовому засіданні звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі за ч.1 ст.274 КУпАП, посилаючись на таке.
1. Матеріали справи не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку, роз'яснення йому прав тощо.
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи, не є змістовним. Бодікамера працівника поліції знімає салон (торпеду) патрульного автомобіля та розмови поліцейських між собою. В подальшому патрульний автомобіль повертає за АЗС та зупиняється позаду автомобіля, припаркованого поряд з колонкою АЗС. Біля автомобіля перебувала особа ( ОСОБА_1 ), яку в подальшому було встановлено працівниками поліції, як особу яка перебувала за кермом та керувала транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
При цьому, на відеозапису відсутній момент зупинки транспортного засобу, а тому докази того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля в матеріалах відсутні.
Відповідно рапорту працівники поліції зупинили транспортний засіб, водій якого рухався без ближнього світла фар у темний час доби, однак ці пояснення не відповідають дійсності. Коли працівники поліції прибули на місце події автомобіль вже не рухався.
Тобто, фактично працівники поліції на місці події не встановили особу, яка перебувала за кермом автомобіля.
2. Поліцейським порушено порядок проведення огляду та процедуру визначення ознак алкогольного сп'яніння.
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно ОСОБА_1 вказані деякі ознаки сп'яніння, які нібито були виявлені працівниками поліції на місці зупинки, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. При цьому, під час перегляду наявного в матеріалах справи відеозапису вказаних подій було встановлено, що поліцейським автоматично було названо ОСОБА_1 лише одну ознаку алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), проте огляд ОСОБА_1 на місці події для встановлення ознак алкогольного сп'яніння взагалі не проводився, не перевірялось порушену координацію рухів, порушення мови. Жодних дій для виявлення ознак алкогольного сп'яніння поліцейські не приймали.
Більш того, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 чітко відповідав на запитання поліцейських, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці, де на нього був складений протокол адміністративного затримання та на руки одягнені кайданки.
Тобто, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння був проведений на місці зупинки з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
3. Співробітниками патрульної поліції не було дотримано процедуру роз'яснення прав водію.
У матеріалах справи відсутні будь які докази про роз'яснення водію прав, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в тому числі право на адвокатську допомогу, чим поліцейські порушили його конституційні права та право на захист. До матеріалів справи не долучено відеозапис, який повинен вестися при документуванні та складанні протоколу.
У такому випадку вважає, що дії співробітників поліції були спрямовані виключно на не на достовірне встановлення порушення водієм правил дорожнього руху, а на підвищення результатів та показників своєї роботи, незважаючи на недоведеність вини особи та неповноту зібраних доказів.
Разом з тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження та об'єктивного узгодження з іншими належними, допустимими і достовірними доказами у справі не є достатнім доказом для прийняття відповідного процесуального рішення, яке повинен ухвалити суд за своїм внутрішнім переконанням, що повинно ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх фактичних обставин справи, керуючись при цьому законом і правосвідомістю (ч.1 ст.251. ст.252 КУпАП).
4. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з суттєвими порушеннями. Так, відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, останньому інкримінується керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Однак в протоколі складеному стосовно ОСОБА_1 вказані деякі ознаки сп'яніння, які нібито були виявлені працівниками поліції на місці зупинки, але не зазначено, які саме дії водія призвели до ухилення від огляду. Під час перегляду наявному в матеріалах справи відеозапису вказаних подій було встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я. Навпаки ОСОБА_1 неодноразово просив працівника поліції зачекати приїзду адвоката, який був призначений центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги на вимогу працівників поліції, однак останні не відреагували на вимогу затриманої особи та склали протокол відносно ОСОБА_1 до приїзду адвоката на місце події.
Отже, відеозаписом не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, роз'яснення йому його процесуальних прав та суті його правопорушення.
Крім того, з долученої до матеріалів справи довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Д. Подрез вбачається, що згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, тому безпідставно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП.
Таким чином, складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП с передчасним та необґрунтованим, так як на даний час не доведено наявності в діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки вказаного правопорушення як повторності, що є наслідком відсутності в його діях складу даного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із чим дана справа підлягає закриттю на підставі ст.247 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи та твердження ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
До суду справа відносно ОСОБА_1 надійшла за скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Водночас, диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП, встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ст.6 ч.1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
В порушення вимог ст.256 КУпАП у протоколі серії ЕПР№1 261565 від 03.03.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення (при викладенні суті адміністративного правопорушення) працівниками поліції не зазначено, що ОСОБА_1 , є особою, яка повторно протягом року вчинила будь-яке з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважаю, що порушення, допущене працівником поліції під час складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , має важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, за вказаних обставин у судді відсутні підстави розглядати дану справу за ч.2 ст.130 КУпАП. Водночас, вважаю за можливе розглянути справу за ч.1 ст.130 КУпАП, так як в такому випадку не буде погіршено становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і саме за вказаною частиною ст.130 КУпАП сформульована суть адміністративних правопорушень у відповідних протоколах.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:
- поясненнями інспектора УПП в Запорізькій області ОСОБА_5 , який пояснив, що 03.03.2025 року у вечірній час він разом із напарником на службовому автомобілі рухалися по вул. Космічній у м. Запоріжжі та помітили як автомобіль «Opel Zafira Life» рухався без включення фар ближнього світла. Вказаний автомобіль заїхав на автомобільну заправку та зупинився. Після цього, з водійської двері вибіг чоловік та почав втікати. Він з напарником його наздогнали, застосували кайданки, привели до місця, де перебував автомобіль, а потім відвезли до ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Так як була повітряна тривога, вони затриману особу відвезли до укриття.
У подальшому було встановлено, що затриманим є ОСОБА_1 , якому вони викликали захисника через центр з надання безоплатної допомоги. Під час спілкування з ОСОБА_1 вони виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
На той момент на заправці була жінка - касир, від якої вони прийняли пояснення.
На момент зупинки автомобіля, ОСОБА_1 в машині знаходився один, саме він вибіг з водійських дверей. Він першим переслідував ОСОБА_1 і після того, як останній вибіг з автомобіля візуально жодного разу не випускав його з виду, тому впевнений, що саме останній знаходився за кермом автомобіля, коли транспортний засіб був зупинений;
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 261565 від 03.03.2025 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 03.03.2025 року (час направлення 23 год. 00 хв.), згідно яких підставою направлення для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою проходження огляду на стан сп'яніння;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820». Огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- даними відеозапису (відеофайл «ЕПР1 №261565»), з якого вбачається, що працівники поліції о 22 год. 11 хв. 03.03.2025 року заїжджають на територію автозаправки. Перед цим один із працівників поліції вказує, що попереду автомобіль рухається без ближнього світла. О 22 год. 11 хв. 10 сек. чоловік покидає автомобіль «Opel Zafira Life» через двері водія та намагається втекти від працівників поліції. Поліцейські подають команду: «Стій!», «Зупинись!» та переслідують зазначеного чоловіка. О 22 год. 12 хв. 38 сек. поліцейський наздогнав чоловіка та відразу застосував до нього кайданки, роз'яснивши права, передбачені ЗУ «Про Національну поліцію». В цей час нагрудна відеокамера працівника поліції працює без перерви.
О 22 год. 20 хв., 23 год. 29 хв. поліцейськими ОСОБА_6 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі, на що він відмовився.
О 23 год. 31 хв. працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відносно останнього буде складено протокол за ст.130 КУпАП та роз'яснюються права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Суд під час судового розгляду, досліджуючи докази, пересвідчився, що ОСОБА_1 на момент відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння цілком розумів вимоги поліцейського та був попереджений, що за такі його дії буде складено відповідний протокол.
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
Доводи захисника Ворони Д.С. та ОСОБА_1 , що у справі відсутні докази, які підтверджують факт керування останній транспортним засобом 03.03.2025 року повністю спростовуються поясненнями поліцейського Іванова В.С. та відеозаписом нагрудної камері на останньому.
З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 виходить з автомобіля саме через двері водія, намагається втекти, його починають переслідувати поліцейські і затримують його через півтори хвилини. В цей час відеозапис з нагрудної камери працівника поліції ведеться безперервно і фіксується факт затримання ОСОБА_1 .
Пояснення ОСОБА_5 повністю відповідають подіям, встановленим під час дослідження зазначеного відеозапису.
До тверджень захисника, що поліцейськими порушено порядок проведення огляду та процедуру визначення ознак алкогольного сп'яніння суд відноситься критично. Працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пропонування останньому пройти огляд на стан сп'яніння. На неодноразові пропозиції пройти огляд і на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і у медичній установі, ОСОБА_1 відмовився.
Вважаю, що у даному випадку працівники поліції виконували свої службові обов'язки відповідно до вимог ЗУ «Про Національну поліцію», за межі свої повноважень не виходили і вказані дії поліцейських не є порушенням, що має стати підставою для визнання доказів, отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , недопустимими або неналежними.
Аргументи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише очікував свого захисника, щоб останній був присутнім під час цієї дії суд не приймає до уваги, так як процес огляду на стан сп'яніння - це індивідуальний огляд саме особи яка підозрюється, що вона знаходиться у такому стані. А його захисник жодним чином не вплине на результати такого огляду.
Також, суд приймає до уваги дані, встановлені у постанові судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б. від 16.01.2025 року, згідно якою 05.10.2024 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Zafira Life», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Космічній, буд.96-а з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під час відео фіксації на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, як встановлено судом ОСОБА_1 станом на жовтень 2024 року керував автомобілем «Opel Zafira Life», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Вказаний факт звісно не є доказом того, що ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним і 03.03.2025 року. Водночас, його пояснення, що на цьому автомобілі їздить вже інша особа суд ставить під сумнів.
Таким чином, жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та непричетність до нього ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового засідання.
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми, допустимими та належними, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність фактів про притягнення його до адміністративної відповідальності у т.ч. у сфері безпеки руху.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод