Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/4695/25
Провадження №: 1-кп/332/644/25
06 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2 ; за участю: прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025082320000783 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, що проходить військову службу на посаді командира 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , без місця реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник проти клопотання прокурора заперечував та пояснив, що наведені у клопотанні ризики прокурором не доведені, обвинувачений є військовослужбовцем ЗСУ та неодноразово нагороджений державними нагородами, свідки по справі вже допитані слідчим, вважав за необхідне обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Обвинувачений підтримав думку захисника. Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступних висновків та міркувань.
При вирішенні питання щодо обрання та продовження запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 13.06.2025р. гр-ну ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено, без можливості внесення застави, за наявності певних мотивів та ризиків.
Наразі при розгляді клопотання Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлюючи, що він можливо нестиме покарання у вигляді позбавлення волі, обвинувачений, перебуваючи під більш м'якою мірою запобіжного заходу, може вчинити інше, матиме намір на вчинення іншого злочину проти життя осіб, а саме потерпілого чи свідків, а також переховуватиметься від органу слідства, таким чином активно перешкоджаючи здійсненню досудового розслідування та/або судового розгляду.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , за вчинення якого передбачена відповідальність ч. 2 ст. 121 КК України, враховуючи покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, не має сімейних зв'язків, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець, має постійне місце проживання, з урахуванням обставин обвинувачення, суд дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які раніше зазначено.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тих обставин, що суду не надано даних на підтвердження таких достатніх стримуючих факторів, які б переважали встановлений високий ступінь ризику ухилення від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, відсутні підстави вважати, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Дані щодо особи, наявного місця проживання, відсутності судимостей, не переважають встановлених судом ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та не гарантують в подальшому належної процесуальної поведінки обвинуваченого, з огляду на обставини справи.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік обвинуваченого, його стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено та стороною захисту не доведено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби обвинуваченого ухилитися від суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, з наведених підстав, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, на сьогоднішній день вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні запобіжного заходу, оскільки останньому інкримінується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, станом на сьогоднішній день учасники процесу ще не допитувались та докази не досліджувались, отже ступінь наявних ризиків занадто високий.
Керуючись ст.ст314-316, 176-178, 183 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк по 04 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Запорізького СІЗО.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особами, які перебувають під вартою - протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Суддя ОСОБА_1