Рішення від 29.10.2025 по справі 924/537/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2025 р. Справа № 924/537/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області

до фермерського господарства "Фортуна - Агро Д" смт. Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- ОСОБА_1 с. Якимівці, Хмельницького району, Хмельницької області,

- ОСОБА_2 , с. Якимівці, Хмельницького району, Хмельницької області,

- ОСОБА_3 , м. Хмельницький,

- ОСОБА_4 , м. Красилів, Хмельницького району, Хмельницької області

про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004, площею 3,5252 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д"

про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003, площею 2,7701 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д"

про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015, площею 2,7702 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д"

про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021, площею 2,9169 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д"

про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012, площею 2,7701 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д"

Представники сторін:

від позивача: Столярчук В.В. - адвокат згідно ордеру серія ВХ №110167 від 17.06.2025р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: не з'явилися

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області звернулося з позовною заявою до фермерського господарства "Фортуна - Агро Д" смт. Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004, площею 3,5252 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д" про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003, площею 2,7701 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д" про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015, площею 2,7702 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д" про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021, площею 2,9169 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д" про визнання недійсним з моменту укладення договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017р. з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012, площею 2,7701 га укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" та фермерським господарством "Фортуна - Агро Д".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.03.2008 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Довіра» та фізичними особами, а саме: ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6822782500:08:003:0004 площею 3,5252 га та 6822782500:08:003:0003 площею 2,7701 га, строком на 15 років, ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015 площею 2,7702 га строком на 15 років, ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021 площею 2,9169 га строком на 15 років, ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012 площею 2,7701 га строком на 15 років. В подальшому керівником СТОВ “Довіра» було укладено 07.04.2017 року договори суборенди земельних ділянок, які як стверджує позивач, не відповідають вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 8 Закону України “Про оренду землі». З посиланням на ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України СТОВ "Довіра" просить визнати недійсним договори суборенди земельних ділянок від 07 квітня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2025р.

13.06.2025р відповідач у відзиві на позов вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства та звертає увагу, що спори з приводу відносин СТОВ "Довіра" та ФГ "Фортуна-Агро Д" стосовно суборенди земельних ділянок на території Гриценківської сільської ради Хмельницького району неодноразово були предметом розгляду в Господарському суді Хмельницької області.

Посилаючись на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2021 у справі №924/158/21, рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2023 у справі №924/797/21, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, постанову Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №924/635/24, зазначає, що судами встановлено ряд обставин, які свідчать про взаємовідносини СТОВ "Довіра" та ФГ "Фортуна-Агро Д" з приводу суборенди земельних ділянок на території Гриценківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, зокрема укладення договорів суборенди та повне виконання сторонами їх умов; дійсність договору про співпрацю від 07.04.2017 та неправомірність дій СТОВ "Довіра" в частині розірвання договорів оренди, що призвело до припинення дії договорів суборенди, в тому числі і спірного договору суборенди.

Стверджує, що звертаючись з позовом про визнання недійсними договорів суборенди, позивач переслідує як кінцеву мету ухилення від відповідальності, що настала за порушення умов договору про співпрацю від 07.04.2017 у вигляді штрафу, що заявлений до стягнення у справі №924/635/24 за позовом ФГ "Фортуна-Агро Д" до СТОВ "Довіра" про стягнення штрафу, оскільки позивачем всупереч досягнутим домовленостям розірвано договір оренди земельної ділянки, що призвело до припинення дії договору суборенди.

З огляду на положення ч.1 ст. 16 ЦК України, зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловжила.

З врахуванням наведеного, акцентує увагу на правових висновках Верховного Суду, викладених у постанові від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 06.12.2023 у справі №925/114/22, в яких зазначено, що аналіз положень частини першої статті 8 Закону України "Про оренду землі", статей 15, 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить, що відсутність письмової згоди орендодавця на передачу в суборенду земельної ділянки не може слугувати єдиною підставою для задоволення позову орендаря, поданого до суборендаря про визнання договору суборенди недійсним, з тих підстав, що він суперечить частині першій статті 8 Закону України "Про оренду землі", оскільки положення цієї норми в першу чергу спрямовані на захист прав орендодавця і їх недотримання орендарем не призводить до порушення прав орендаря, а в разі невиконання орендарем обов'язку з отримання зазначеного погодження та наступного подання позову про визнання правочину недійсним з цих підстав, наслідком задоволення такого позову може стати перекладання негативних наслідків недобросовісної поведінки орендаря на суборендаря і такий позов орендаря, поданий з підстав відсутності згоди орендодавця, не підлягає задоволенню як такий, що спрямований на одержання судового захисту права, яким зловживає саме позивач.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовна вимога СТОВ "Довіра" як орендаря до ФГ "Фортуна-Агро Д" як суборендаря про визнання договору недійсним з підстав неотримання письмової згоди орендодавця не підлягає задоволенню з причин зловживання СТОВ "Довіра" своїм правом.

25.06.2025р. позивач у відповіді на відзив звертає увагу на зловмисну домовленість (недобросовісну поведінку) в діях орендаря та суборендаря, так як при укладенні спірних договорів обом сторонам правочинів було достеменно відомо, що відповідно до умов основного договору оренди земельної ділянки діють обмеження на її передачу у заставу або в користування третім особам, в тому числі без письмової згоди орендодавця. Стверджує, що на момент укладення договорів суборенди сторони усвідомлювали їх невідповідність ч.1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", договору оренди землі від 01.03.2008 р, ст. 232 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.

Вважає помилковим посилання відповідача на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №925/114/22, від 29.10.2019 у справі №904/355/19 та від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, оскільки не є релевантними.

Щодо укладення спірних правочинів у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою повідомляє про перебування протягом певного проміжку часу ОСОБА_5 (заступник директора СТОВ "Довіра") у службовому підпорядкуванні ОСОБА_6 (директор ФГ "Фортуна - Агро Д", до 03.10.2012 - директор СТОВ "Довіра"), у зв'язку з чим, на думку позивача, можна обґрунтовано стверджувати, що такі зв'язки стали підґрунтям для укладення спірних договорів всупереч інтересам СТОВ "Довіра", орендодавця, з порушенням норм чинного законодавства та умов договору.

Посилаючись на положення ст.ст. 2, 80, 91, 92, 237, 241 ЦК України, статуту СТОВ "Довіра" 2016 року та контракту б/н від 01.02.2017, укладеним між вищим органом управління СТОВ "Довіра" ОСОБА_5 як директором товариства, вказує на укладення спірних договорів суборенди керівником позивача з перевищенням повноважень, без попереднього погодження із загальними зборами, без достатніх правових підстав, що мало негативні наслідки для господарської діяльності товариства. Водночас наголошує, що постанова Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 904/355/19, на яку посилається відповідач, додатково підтверджує перевищення повноважень при укладенні спірних договорів суборенди директором ОСОБА_5 .

З приводу аргументів відповідача про зловживання позивачем правами, вважає їх безпідставними, оскільки передача в суборенду земельних ділянок була здійснена всупереч обмеженням встановленим договором оренди, без згоди орендодавця, що в свою чергу породжує право на судовий захист.

Ухвалою суду від 02.07.2025р. відкладено підготовче засідання на 23.07.2025р.

16.07.2025р. позивач на адресу суду надіслав додаткові пояснення, в яких зазначає, що зобов'язальні договори, якими є спірні договори суборенди, пов'язані із забезпечувальним договором, яким є договір про співпрацю від 07.04.2017 року.

Вказує на те, що відповідач ігнорує основний договір оренди землі та заборону на передачу земельної ділянки в суборенду.

Вважає, що директор ФГ “Фортуна-Агро Д» ОСОБА_6 , укладаючи спірні договори суборенди, знав про встановлену договором оренди заборону передавати орендовані земельні ділянки в суборенду. Що підтверджує недобросовісну поведінку ФГ “Фортуна-Агро Д».

Оскільки умови договорів суборенди земельних ділянок суперечать умовам основного договору оренди земельної ділянки, яким заборонено передачу земельної ділянки в користування, то у представників ФГ “Фортуна-Агро Д» та СТОВ “Довіра» було відсутнє право на укладення договорів суборенди.

Зазначає, що спірними договорами суборенди приховано існування заборони на передачу земельних ділянок в суборенду встановлену основним договором оренди землі, з метою порушити волевиявлення довірителя.

Щодо перевищення повноважень під час укладення оспорюваних договорів зазначає, що зважаючи на положення п.8.2 статуту СТОВ «Довіра», контракт з керівником, а також те, що в договорів оренди та суборенди одна правова природа, тому для їх укладення потрібна була згода загальних зборів.

Оскільки спірні договори суборенди від 07.04.2017 укладено керівником СТОВ «Довіра» ОСОБА_5 без попереднього погодження із загальними зборами, тому вони є такими, що укладені з перевищенням повноважень та за відсутністю їх схвалення загальними зборами.

До того ж, передбачена п.12.1. Договору оренди землі від 01 березня 2008 року вимога про те, що зміна умов Договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, виключає односторонню (позадоговірну) дію представника СТОВ «Довіра» на схвалення порушення заборони на передачу земельних ділянок в суборенду. Вчинене в змові з представником ФГ «Фортуна Агро Д» порушення заборони на передачу земельних ділянок в суборенду також є ознакою зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Вказує на те, що рішення Учасника №23/05-2025/ЛЕ СТОВ «Довіра» від 23.05.2025 р., яким уповноважено директора звернутись із позовом до суду про визнання недійсним договорів суборенди земельних ділянок, а також відсутність Актів приймання - передачі земельних ділянок, як це передбачено п.6.1. Договору суборенди земельних ділянок, підтверджує відсутність схвалення правочинів.

Щодо вчинення правочинів у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною зазначає, що у справі, що розглядається зловмисна домовленість (недобросовісна поведінка) прослідковується у діях представників Орендаря та Суборендаря, так як укладаючи Договори суборенди обидва представники обізнані про наявну заборону в Договорі оренди щодо передачі земельних ділянок в заставу і у користування третім особам (п. 8.2. Договору оренди); про відсутність письмової згоди Орендодавця; усвідомлювали обмеження встановлені Статутом Товариства - тобто на момент вчинення правочину представники усвідомлювали що правочин укладається всупереч вимогам законодавства, умовам Договору оренди та установчим документам Товариства. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним.

Зауважує, що відповідно до Витягу з наказу СТОВ «Довіра» від 03 жовтня 2012 року №88 ОСОБА_6 звільнено з посади директора СТОВ «Довіра», а згідно з Витягу з наказу № 20 від 31 березня 2011 року ОСОБА_5 прийнято заступником директора СТОВ «Довіра» з 31 березня 2011 року.

Зазначає, що у вказаний період ОСОБА_5 перебував у підпорядкуванні Оцалюка А.В., що свідчить про існування між ними тривалих службових відносин. З огляду на цю обставину, а також беручи до уваги характер їхньої подальшої співпраці, зазначає, що між зазначеними особами склалися не лише формальні трудові зв'язки, але й певна особиста близькість та взаємна зацікавленість. Саме ці відносини, імовірно, стали підґрунтям для укладення Договорів суборенди від 07.04.2017 р., умови яких суперечили інтересам СТОВ «Довіра» та було укладено всупереч чинному законодавству, без належних правових підстав, попри встановленої в Договорі оренди заборони та без згоди Орендодавця.

У подальшому, саме Відповідач звертається до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з Позивача у зв'язку з розірванням останнім договорів оренди землі (справа № 924/635/24).

Вважає, що Відповідач намагається використати ситуацію, яка виникла внаслідок укладення спірних Договорів суборенди, на свою користь, намагаючись перекласти негативні правові наслідки власної недобросовісної поведінки на Позивача. Фактично йдеться про спробу витребування грошових сум за договором, чинність якого викликає обґрунтовані сумніви через порушення імперативних норм законодавства, заборони встановленої у Договорі оренди та відсутності згоди орендодавця на передачу ділянок у суборенду. Підписант спірних договорів ОСОБА_5 бажав настання негативних наслідків для СТОВ «Довіра» та передбачав, що позбавляє Товариство права власного обробітку земельних ділянок, що порушує договір оренди землі й встановлену ним заборону, що дострокове припинення договору оренди/суборенди землі спричинить нарахування штрафу і такі наслідки настали.

Відповідач посилається на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2021 р. у справі № 924/158/21; рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2023 р. у справі № 924/797/21; постанова Верховного Суду від 23.04.2025 р. у справі № 924/635/24.

Зазначає, що у вказаних рішеннях (справи №?924/158/21, №?924/797/21, №?924/635/24) не вирішувалось питання недійсності договорів суборенди, не досліджувались договір оренди землі і заборона на передачу земельної ділянки в користування. Рішення не містять юридичної оцінки відповідності умов спірного договору суборенди із умовами основного договору оренди землі, а також дотримання заборони на передачу земельної ділянки в користування, вимог ст.8 Закону «Про оренду землі» (відсутність письмової згоди Орендодавця). Це питання є предметом окремого позову про визнання недійсним правочину, як цього вимагає ст.16 ЦК України.

Вказує на те, що у постанові Верховного Суду від 23.04.2025 р. у справі № 924/635/24 прямо зазначено: п. 53 у даному випадку укладенням договору про співпрацю сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили взаємні заходи забезпечення виконання взаємних зобов'язань, пов'язаних із користуванням земельними ділянками, що відповідає положенням статей 546, 548 ЦК України. П. 54: тобто договір про співпрацю за своєю правовою природою є забезпечувальним договором, який встановлює певні межі поведінки його сторін та відповідальність за невиконання основного зобов'язання, яке виникне у разі укладення між цими сторонами договорів оренди землі.

Зазначає, що Верховний Суд чітко визначив правову природу вказаного правочину - як забезпечувального, а не основного, що підтверджує відсутність у ньому самостійних орендних чи суборендних правочинів.

Вказує на те, що факт внесення земельної ділянки до переліку у додатку № 1 до Договору про співпрацю (забезпечувального договору) не свідчить ні про її законну передачу у суборенду, ні про відсутність заборони на передачу земельної ділянки в користування, ні про надання орендодавцем письмової згоди на таку передачу.

Забезпечувальний Договір про співпрацю не спростовує аргументів Позивача щодо незаконності передачі земельної ділянки в суборенду в порушення п.8.2, п.12.1 Договору оренди землі.

У випадку справи, яка розглядається судом, воля довірителя була викладена у письмовій забороні на передачу земельної ділянки в користування, про що зазначено в договорі оренди землі.

Превалює заборона на передачу земельної ділянки в користування, а спірним договором суборенди умисно порушено заборону на передачу земельної ділянки в суборенду, існує обізнаність відповідача про таку заборону, перевищення повноважень представником, зловмисна домовленість підписантів на укладення спірного договору суборенди з порушенням заборони, а укладенням спірного договору суборенди створено умову для стягнення штрафу у разі його дострокового припинення, тобто збагачення відповідача, який зловживав своїм правом.

Порушення заборони на передачу земельної ділянки в суборенду має наслідком втрату позивачем права самостійного обробітку земельної ділянки, нарахування відповідачем позивачу безпідставного штрафу за забезпечувальним договором про співпрацю від 07.04.2017, шкодить орендним відносинам, статутній діяльності товариства.

Зазначає, що фактично доводи ФГ “Фортуна-Агро Д» є намаганням виправдати, легалізувати наслідки порушення заборони на передачу земельної ділянки в суборенду.

Вважає, що в порушення ст.ст. 203, 215, 232, 236 ЦК України спірні договори суборенди земельної ділянки суперечать цьому Кодексу, ч. 1 ст. 774 ЦК України, статті 8 Закону України “Про оренду землі», договорам оренди землі.

Отже, вважає, що договори суборенди земельних ділянок від 07.04.2017 р. підлягають визнанню недійсними з підстав його укладення з умовами , які суперечать умовам договорів оренди землі; порушення заборони на передачу земельної ділянки в суборенду; не відповідності волі та волевиявленню сторони правочину; перевищення повноважень директором; а також є правочинами, які вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, яким було відомі про встановлену договорами оренди заборону..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.07.2025р. поновлено процесуальний строк та долучено до матеріалів справи докази, а саме: копії Акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:09:002:0012, копії Акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0015, копії Акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:10:002:0021, копії Акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0004, копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.05.2013 р. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.05.2013 р. щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0004, копії Акту передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0003, копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.05.2013 р. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.05.2013 р. щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0003. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: 31015, Хмельницька область, Хмельницький (Красилівський) район, с. Якимівні, ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: 31015, Хмельницька область, Хмельницький (Красилівський) район, с. Якимівці, ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/537/25 на тридцять днів та підготовче засідання у справі №924/537/25 відкладено на 01.09.2025 року.

06.08.2025р. третя особа - ОСОБА_2 на адресу суду надіслав пояснення по справі, в яких повідомив, що договором оренди землі від 01.03.2008 р. за кадастровим номером 6822782500:08:003:0015, укладеним між ОСОБА_2 (Орендодавець) та СТОВ «Довіра» (Орендар) визначено, що Орендар не вправі передавати земельну ділянку в заставу і користування третім особам; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п.п.8.2., 12.1.).

Зазначає, що в подальшому, до вказаного Договору було внесено зміни та доповнення, зокрема і щодо збільшення розміру орендної плати. Заборона на передачу земельної ділянки в заставу і користування третім особам була чинною в продовж всього строку дії договору оренди.

Порушуючи заборону на передачу земельної ділянки в користування третім особам, передбачену цим договором оренди, без письмової згоди Орендодавця і не повідомляючи його, між СТОВ «Довіра» та ФГ “Фортуна-Агро Д» було укладено Договір суборенди земельної ділянки від 07 квітня 2017 року за кадастровим номером 6822782500:08:003:0015. В договорі суборенди вказано, що Договір оренди землі є основним договором (п.1.2.), але зазначено неправдиві відомості про відсутність встановлених основним договором обмежень (заборони) на передачу ділянки в користування третім особам (п.п.2.5, 6.3, 8.1.).

Зауважує, що представники сторін, укладаючи спірний договір суборенди, знали про встановлену договором оренди заборону передавати орендовану земельну ділянку в суборенду, що вбачається із відомостей про підписантів договорів оренди та суборенди.

Зазначає, що ОСОБА_2 письмової згоди на укладення договору суборенди земельної ділянки не надавав. Вказує, що жодних звернень від Орендаря чи Суборендаря з приводу отримання такої згоди не було, а також з їхньої сторони не було жодних повідомлень про те, що земельна ділянка передається чи було передано в суборенду. Такі дії Орендаря і Суборендаря порушили права ОСОБА_2 , адже земельна ділянка фактично вибула з його контролю, як власника/орендодавця, всупереч встановленим договірним умовам, тобто відбулось протиправне розпорядження та користування земельною ділянкою поза волевиявлення власника.

Вказує на те, що Орендодавець був впевнений, що за умовами Договору оренди землі від 01.03.2008 р. наявні обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а тому і не міг припустити, що земельну ділянку буде передано в суборенду. Порушення заборони на передачі земельної ділянки в користування третім особам вказує на недійсність договору суборенди з моменту його укладення. Орендодавець не бажав виникнення відносин суборенди його земельної ділянки і не мав наміру відмовлятись від встановленої заборони на передачу земельної ділянки в користування третім особам або в заставу. Сторони за договором суборенди не пропонували Орендодавцю урегулювати орендні відносини за взаємною згодою сторін , отримати вигоду або компенсацію.

Вважає, що дії Орендаря та Суборендаря суперечать умовам Договору оренди землі від 01.03.2008 року, порушують права Орендодавця/Власника.

Також зазначає, що після того як дане порушення стало відомим Орендодавцю, у 2020 році між ОСОБА_2 та СТОВ «Довіра», було укладено Угоду про розірвання цього Договору оренди землі.

На підставі наведеного, третя особа - ОСОБА_2 підтримує позов СТОВ «Довіра» щодо визнання спірного договору суборенди недійсним, оскільки цей договір укладено всупереч вимогам законодавства, з порушенням умов Договору оренди землі та встановленої ним заборони на передачу в суборенду, без письмової згоди Орендодавця, всупереч інтересам та правам Орендодавця/Власника земельних ділянок, а також є таким, що містить неправдиві відомості про відсутність заборони на передачу земельної ділянки в користування третім особам та вважає, що Договір суборенди земельної ділянки від 07 квітня 2017 року є недійсним з моменту укладення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 06.08.2025 повідомила, що згоди на укладення договору суборенди не надавала, звернень від орендаря з приводу отримання такої згоди та повідомлень про передачу земельної ділянки в суборенду не було.

Зазначає, що такі дії орендаря і суборендаря порушили права ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, оскільки земельна ділянка фактично вибула з її контролю (розпорядження) як власника/орендодавця, всупереч встановленим договірним умовам, позбавила можливості ефективно здійснювати право власності та контролювати умови використання її землі. Стверджує, що укладення договору суборенди земельної ділянки позбавило можливості орендодавця отримати належну вигоду або компенсацію у разі погодження суборенди. Вважає, що вказані дії орендаря та суборендаря суперечать умовам договору оренди землі від 01.03.2008.

Повідомляє, що після того як вказане порушення стало відомим орендодавцю, у 2020 році між ОСОБА_1 та СТОВ "Довіра", було укладено угоду про розірвання цього договору оренди землі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 06.08.2025 повідомила, що згоди на укладення договору суборенди не надавала, звернень від орендаря з приводу отримання такої згоди та повідомлень про передачу земельної ділянки в суборенду не було.

Зазначає, що такі дії орендаря і суборендаря порушили права ОСОБА_3 , адже земельна ділянка фактично вибула з її контролю, як власника/орендодавця, всупереч встановленим договірним умовам, тобто відбулось протиправне розпорядження та користування земельною ділянкою поза волевиявлення власника.

За Договором оренди землі від 01.03.2008 р., з умовами про наявні обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, орендодавець не міг припустити, що земельну ділянку буде передано в суборенду. Порушення заборони на передачі земельної ділянки в користування третім особам вказує на недійсність договору суборенди з моменту його укладення. Орендодавець не бажав виникнення відносин суборенди і не мав наміру відмовлятись від встановленої заборони на передачу земельної ділянки в користування третім особам або в заставу.

Сторони договору суборенди не пропонували Орендодавцю урегулювати орендні відносини за взаємною згодою сторін .

Повідомляє, що після того як вказане порушення стало відомим Орендодавцю, у 2020 році між Штиренко Надією та СТОВ «Довіра» було укладено Угоду про розірвання цього Договору оренди землі.

Зазначає, що підтримує позов СТОВ «Довіра» щодо визнання спірного договору суборенди недійсним, оскільки договір укладено всупереч вимогам законодавства, з порушенням умов Договору оренди землі та встановленої ним заборони на передачу в суборенду, без письмової згоди Орендодавця, супротивно інтересам та правам Орендодавця/Власника земельних ділянок, а також є таким, що містить неправдиві відомості про відсутність заборони на передачу земельної ділянки в користування третім особам.

Вважає, що Договір суборенди земельної ділянки від 07 квітня 2017 року є недійсним з моменту укладення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 у письмових поясненнях від 06.08.2025 повідомив, що згоди на укладення договору суборенди не надавала, звернень від орендаря з приводу отримання такої згоди та повідомлень про передачу земельної ділянки в суборенду не було.

Зазначає, що такі дії орендаря і суборендаря порушили права ОСОБА_4 , адже земельна ділянка фактично вибула з її контролю, як власника/орендодавця, всупереч встановленим договірним умовам, тобто відбулось протиправне розпорядження та користування земельною ділянкою поза волевиявлення власника.

Повідомляє, що після того як вказане порушення стало відомим Орендодавцю, у 2020 році між ОСОБА_4 а СТОВ «Довіра» було укладено Угоду про розірвання цього Договору оренди землі.

Вважає, що Договір суборенди земельної ділянки від 07 квітня 2017 року є недійсним з моменту укладення.

Ухвалою суду від 01.09.2025р. підготовче засідання призначено на 15.09.2025р.

Ухвалою суду від 15.09.2025р. у задоволені клопотання ФГ «Фортуна Агро Д» про витребування матеріалів справи №924/158/21 для ознайомлення відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2025 р.

Ухвалою суду від 29.09.2025р. судове засідання призначено на 14.10.2025р.

За результатами судового засідання 14.10.2025р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 29.10.2025р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позові, відповіді на відзив.

Треті особи, в судове засідання не з'явились, на адресу суду надіслали клопотання в яких просять розгляд справи проводити без участі представників.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії №ЯА №977620 від 22.11.2007 право власності на земельну ділянку площею 4,3576 га, (кадастровий номер 6822782500:06:003:0004 площею 3,5252га та кадастровий номер 6822782500:09:003:0005 площею 0,8323 га), розташовану на території Гриценківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області надано ОСОБА_7 .

01.03.2008 року між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем СТОВ "Довіра" в особі директора Оцалюка Анатолія Васильовича, що діє на підставі статуту, укладено договір оренди землі, згідно п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонінської селищної ради Красилівського району.

Відповідно до п. 2.1 договору Орендодавець передає в оренду земельну ділянку площею 3,5252 га, у т.ч. 3,5252 га ріллі.

У п. 3.1 договору оренди передбачено, договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років. Термін дії договору оренди з 1 січня 2008 р. по 1 січня 2023 р.

Земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного с/г виробництва (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Згідно зі змістом п. 6.2 договору оренди передача орендної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані придатному для використання за цільовим призначенням, але не гіршому (п. 7.1 договору).

Орендар не в праві передавати земельну ділянку в заставу і користування третім особам (п. 8.2 договору).

За змістом п. 12.1 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Договір оренди землі від 01.03.2008 підписано сторонами з відміткою про те, що договір зареєстровано у Красилівському районному відділі центру ДЗК, про що вчинено запис від 26.05.2008 за №040875600324.

14.07.2011 сторони договору оренди землі від 01.03.2008 підписали зміни та доповнення до останнього.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.05.2013 р. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності від 21.05.2013 р. земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004 площею 3,5252 га, що розташована на території Гриценківської сільської ради Красилівського району, Хмельницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності спадкоємцю ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (довідка №350180035 від 12.10.2023) ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004, площею 3,5252 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №561 від 21.05.2013р. виданого приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибник А.М.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії №ЯА №977624 від 22.11.2007 право власності на земельну ділянку площею 3,6024 га, (кадастровий номер 6822782500:09:001:0001 площею 0,8322 га та кадастровий номер 6822782500:08:003:0003 площею 2,7701 га), розташовану на території Гриценківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області надано ОСОБА_7 .

01.03.2008 року між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем СТОВ "Довіра" в особі директора ОСОБА_6 , що діє на підставі статуту, укладено договір оренди землі, згідно п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонінської селищної ради Красилівського району.

Відповідно до п. 2.1 договору Орендодавець передає в оренду земельну ділянку площею 2,7701 га, у т.ч. 2,7701 га ріллі.

Орендар не в праві передавати земельну ділянку в заставу і користування третім особам (п. 8.2 договору).

14.07.2011 сторони договору оренди землі від 01.03.2008 підписали зміни та доповнення до останнього.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.05.2013 р. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності від 21.05.2013 р. земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003, площею 2,7701 га, що розташована на території Гриценківської сільської ради Красилівського району, Хмельницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві власності спадкоємцю ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права від 07.06.2017 державним реєстратором 31.05.2017 внесено запис про право оренди СТОВ "Довіра" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003 на підставі договору оренди від 01.03.2008 строком дії до 26.05.2023р.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (довідка №350455963 від 16.10.2023) ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003, площею 2,7701 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №564 від 21.05.2013р. виданого приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибник А.М.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (довідка №350176761 від 12.10.2023) ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015, площею 2,7702 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯА №977623 від 22.11.2007р. (видавник - Красилівський районний відділ земельних ресурсів).

01.03.2008 між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра", як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонінської селищної ради Красилівського району.

Відповідно до п. 2.1 договору Орендодавець передає в оренду земельну ділянку площею 2,7702 га, у т.ч. 2,7702 га ріллі.

Орендар не в праві передавати земельну ділянку в заставу і користування третім особам (п. 8.2 договору).

15.07.2011 сторони договору оренди землі від 01.03.2008 підписали зміни та доповнення до останнього.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права оренди від 07.06.2017 №88937473, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №350176761 від 16.10.2023 державним реєстратором 30.05.2017р. на підставі вищенаведеного договору оренди землі , внесено запис про право оренди СТОВ "Довіра" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015 площею 2,7702 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, Штиренко Надії Іванівні на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021, площею 2,9169 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку , серія ЯЕ №043284 від 22.05.2008р. (видавник - Управління земельних ресурсів у Красилівському районі Хмельницької області).

01.03.2008 між Штиренко Надією Іванівною, як орендодавцем, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра", як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонінської селищної ради Красилівського району.

Відповідно до п. 2.1 договору Орендодавець передає в оренду земельну ділянку площею 2,9169 га, у т.ч. 2,9169 га ріллі.

У п. 3.1 договору передбачено, останній укладено на 15 років. Термін дії договору оренди з 01.01.2008 по 01.01.2023.

Відповідно до п. 6.2 договору оренди передача орендної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

В пункті 8.2 договору закріплено, що орендар не в праві передавати земельну ділянку в заставу і користування третім особам.

Згідно із п. 12.1 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

15.07.2011 сторони договору оренди землі від 01.03.2008 підписали зміни та доповнення до останнього.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права оренди від 07.06.2017 №89001657, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 22.06.2020р. договір оренди землі від 01.03.2008р. який укладено між СТОВ «Довіра» (Орендар) та ОСОБА_8 (Орендодавець) розірвано на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 03.06.2020р. та 22.06.2020р. державним реєстратором внесено запис про право оренди СТОВ "Євразія Сервіс" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021 площею 2,9169 га, з строком дії 14.06.2027, з пролонгацією.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №428813160 від 27.05.2025р. земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021 загальною площею 2,9169 га належить на праві власності Штиренко Надії Іванівні ) державна реєстрація права 05.02.2025) та перебуває на праві оренди у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Довіра» відповідно до договору оренди землі 23.10.2024р.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №350459447 від 16.10.2023, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012, площею 2,7701 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку , серія ЯА №977743 від 26.09.2007р. (видавник - Красилівський районний відділ земельних ресурсів).

01.03.2008 між ОСОБА_4 , як орендодавцем, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра", як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонінської селищної ради Красилівського району.

Відповідно до п. 2.1 договору Орендодавець передає в оренду земельну ділянку площею 2,7701 га, у т.ч. 2,7701 га ріллі.

У п. 3.1 договору передбачено, останній укладено на 15 років. Термін дії договору оренди з 01.01.2008 по 01.01.2023.

14.07.2011 сторони договору оренди землі від 01.03.2008 підписали зміни та доповнення до останнього.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права оренди від 07.06.2017 №89017950, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №350459447 від 16.10.2023р., 22.06.2020р. договір оренди землі від 01.03.2008р. який укладено між СТОВ «Довіра» (Орендар) та ОСОБА_4 (Орендодавець) розірвано на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 03.06.2020р. та 22.06.2020р. державним реєстратором внесено запис про право оренди СТОВ "Євразія Сервіс" на земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012 площею 2,7701 га, з строком дії 16.06.2030, з правом пролонгації.

07.04.2017 між СТОВ "Довіра" в особі директора Китайчука С.В., що діє на підставі статуту (сторона - 1) з однієї сторони, та ФГ "Фортуна Агро Д" в особі директора Оцалюка А.В., що діє на підставі статуту (сторона - 2) з другої сторони, укладено договір про співпрацю предметом якого, згідно з п. 1 є відносини сторін з підтримання та розвитку територіальної громади села Якимівці Гриценківської сільської ради, Красилівського району, Хмельницької області, з метою впровадження високих стандартів життя через ефективне використання земельних ділянок, що знаходяться в масиві села Якимівці та у переважній більшості знаходяться у власності жителів села та перебувають у користуванні (оренді) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" а також взаємовідносини сторін стосовно унеможливлення антиконкурентних дій у Красилівському районі між сторонами в частині використання орендованих земель.

Пунктами 2.1.1, 2.1.4, 2.2.1 договору про співпрацю передбачено обов'язки СТОВ "Довіра" передати ФГ "Фортуна Агро Д" у суборенду земельні ділянки, що зазначені у додатках до цього договору на підставі укладених та належним чином зареєстрованих в реєстрі речових прав на нерухоме майно, договорів суборенди земельних ділянок загальною площею не менше 989,9 га.; до закінчення терміну дії цього договору та/або договору оренди земельної ділянки переданої в суборенду, не вчиняти дії, що призводять чи можуть призвести до дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок, що передаються у суборенду та передбачені у додатках до цього договору; вимагати від сторони - 2 здійснення користування земельними ділянками, що передані в суборенду, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору суборенди.

У п. 2.4.1 договору про співпрацю визначено право ФГ "Фортуна Агро Д" використовувати земельні ділянки на умовах визначених договорами суборенди земельних ділянок.

Відповідно до п. 6.1 договору про співпрацю договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025.

У додатку №1 до договору про співпрацю від 07.04.2017 сторонами складено перелік земельних ділянок, що підлягають передачі за договором про співпрацю в кількості 384 одиниці, загальною площею 760,4909 га з відображенням ПІБ власника, кадастрового номера та площі земельної ділянки.

Зазначена обставина встановлена в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2023 у справі № 924/797/21.

07.04.2017 між сільськогосподарським товариством "Довіра", як орендарем, та фермерським господарством "Фортуна Агро Д" було укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - договір суборенди), відповідно до п. 1.1 якого, орендар передає, а суборендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гриценківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

Згідно з п. 1.2 договору об'єкт суборенди орендований орендарем на підставі договору оренди землі від 01.03.2008 укладений між СТОВ "Довіра" та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер :6822782500:08:003:0004 загальною площею 3,5252 га.

Договір суборенди діє до 26 травня 2023 року (п. 3.1 договору суборенди). Строк дії договору суборенди закінчується також в разі закінчення або припинення строку дії основного договору оренди (п. 3.2 договору суборенди)

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору суборенди земельна ділянка передається в суборенду для ведення сільськогосподарського виробництва; цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 7.1 договору суборенди після припинення дії договору, протягом п'яти календарних днів, суборендар повертає орендарю земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду.

У п. 8.1 договору суборенди вказано, що на суборендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інших прав третіх осіб.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено (п. 12.4.1); закінчення терміну дії основного договору (п. 12.4.2 договору суборенди).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер :6822782500:08:003:0003 загальною площею 2,7701 га.

Згідно з п. 1.2 договору об'єкт суборенди орендований орендарем на підставі договору оренди землі від 01.03.2008 укладений між СТОВ "Довіра" та ОСОБА_2 .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер :6822782500:08:003:0015 загальною площею 2,7702 га.

Згідно з п. 1.2 договору об'єкт суборенди орендований орендарем на підставі договору оренди землі від 01.03.2008 укладений між СТОВ "Довіра" та ОСОБА_3 .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер :6822782500:10:002:0021 загальною площею 2,9169 га.

Згідно з п. 1.2 договору об'єкт суборенди орендований орендарем на підставі договору оренди землі від 01.03.2008 укладений між СТОВ "Довіра" та ОСОБА_4 .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер : 6822782500:09:002:0012 загальною площею 2,7701 га.

07.04.2017р. між СТОВ "Довіра" (Орендар) та ФГ "Фортуна-Агро Д" (Суборендар) укладено Договір суборенди земельних ділянок згідно п. 1.1 якого Орендар передає, а Суборендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зазначені у Додатку №1 до Договору, які знаходяться на території Гриценківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області згідно п. 1.2 договору об'єкт суборенди орендований орендарем на підставі договорів оренди землі.

Відповідно до п.2.1 договору в суборенду передаються земельні ділянки загальною площею 989,9 га.

Згідно із п. 2.3 договору кадастрові номера земельних ділянок зазначаються в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

У п. 3.1 договору зазначено, що строк дії договору суборенди закінчується в разі закінчення або припинення строку дії усіх основних договорів оренди.

Згідно з п.п. 5.1, .5.2 договору земельні ділянки передаються в суборенду для ведення сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельних ділянок: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 7.1 договору після припинення дії договору, протягом п'яти календарних днів, суборендар повертає орендарю земельні ділянки в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в суборенду.

Як додаток №1 до договору суборенди земельних ділянок складено списком земельних ділянок в кількості 403 одиниці, які передаються в суборенду , із зазначенням орендодавця, кадастрового номера та площу земельної ділянки.

У додатку №1 під порядковим номером: 373 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015 загальною площею 2,7702 га, ОСОБА_2 , 375 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004 загальною площею 3,5235 га, ОСОБА_1 , 380 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003 загальною площею 2,7701 га, ОСОБА_1 , 384 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:10:0023:0021 загальною площею 2,9169 га, ОСОБА_3 , 388 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012 загальною площею 2,7701 га, ОСОБА_4 .

Даний договір з додатком містить підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.

В матеріалах справи наявні кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015 площею 2,7702 га, кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021 площею 2,9169 га, кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012 площею 2,7702 га, копія Статуту СТОВ "Довіра" 2016 рік (нова редакція), затверджений рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом №29/11-16/Д від 29.11.2016, контракту з керівником підприємства від 01.02.2017, наказу №20 СТОВ “Довіра» від 31.03.2011 про прийняття на роботу ОСОБА_5 , наказу №88 СТОВ "Довіра" від 03.10.2012 про звільнення з роботи ОСОБА_6 , наказу №89 СТОВ "Довіра" від 04.10.2012 про переведення, протокол Загальних зборів Учасників СТОВ «Довіра» №30/09 від 30.09.2012р., лист Головного управління ДПС у Хмельницькій області №14769/522-01-12-01-16 від 23.10.2023р., відомість на запит (Форма №24ДР) від 17.10.2023р. №2201-2023-0002565, відомість на запит (Форма №24ДР) від 18.10.2023р. №2201-2023-0002572, акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди. акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:09:002:0012, акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0015, акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:10:002:0021, акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0004, акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки 6822782500:08:003:0003. рішення Учасника №23/05-2025/ЛЕС ТОВ «Довіра» від 23.05.2025р., рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2021 №924/158/21, постанова Верховного Суду від 23.04.2025 №924/635/24, рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2023 №924/797/21,

Так, у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2021 по справі №924/158/21 за позовом ФГ "Фортуна Агро Д" до СТОВ "Довіра" про стягнення коштів (на підставі договору суборенди земельних ділянок від 07.04.2017) встановлено, що директором СТОВ "Довіра" затверджено розрахунок суборендної плати згідно договору з ФГ "Фортуна-Агро" від 07.04.2017р. земельних ділянок с. Якимівці, площею 989,9 га, відповідно до якого плата за оренду паїв (10% + податки) становить 2967130,00 грн., орендна плата за землю 403700,00 грн., єдиний податок 4 групи - 298000,00 грн., ПДВ 20% - 733766,00 грн., а всього - 4402596,00 грн.

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №312 від 31.08.2018р., підписаного сторонами, сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" були надані послуги з суборенди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2018 рік на суму 4402604,00 грн. Згідно платіжних доручень № 216 від 19.11.2018р. на суму 1402596,00 грн., № 209 від 13.11.2018р. на суму 3000000,00 грн фермерським господарством "Фортуна-Агро Д" сплачено сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Довіра" кошти за суборенду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" затверджено розрахунок суборендної плати згідно договору з фермерським господарством "Фортуна-Агро" від 07.04.2017р. земельних ділянок с. Якимивці, площею 989,9 га, відповідно до якого плата за оренду паїв (10% + податки) становить 2992300,00 грн., орендна плата за землю 472824,00 грн., єдиний податок 4 групи - 421500,00 грн., ПДВ 20% - 777324,80 грн., а всього - 4663948,80 грн.

Протоколом № 3/09-2018/д від 03.09.2018р. загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" вирішено збільшити, починаючи з 2018 року, річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою (паєм) з 8% до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 237 від 31.10.2019р., підписаного сторонами, сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" були надані послуги з суборенди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2019 рік на суму 4663949,48 грн. Згідно платіжного доручення № 363 від 26.11.2019р. фермерським господарством "Фортуна-Агро Д" сплачено сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Довіра" 4663949,48 грн. за суборенду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2019 рік.

Судом констатовано, що на виконання умов договору суборенди земельних ділянок від 07.04.2017р. сторонами у двосторонньому порядку підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 237 від 31.10.2019р. та № 312 від 31.08.2018р., якими погоджено кількість (площу) земельних ділянок, що передаються в суборенду, яка становить 989,9 га, та загальну ціну такої суборенди для фермерського господарства "Фортуна-Агро Д" за 2018-2019 роки, а саме 9066553,48 грн..З врахуванням наведеного суд зазначив, що документами, які підтверджують надання відповідачем в суборенду земельних ділянок за договором і виникнення у позивача зобов'язання з оплати суборенди, є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є первинними бухгалтерськими документами та засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість суборенди, згідно матеріалів справи ФГ "Фортуна-Агро Д" сплачено СТОВ "Довіра" 9066545,48 грн. оплати за суборенду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2018-2019 роки, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також, в рішенні відображено, що судом було встановлено і не заперечувалось сторонами, що грошові кошти за суборенду земельних ділянок за 2018-2019 роки були перераховані позивачем в розмірі, що був погоджений сторонами у актах здачі прийняття робіт (надання послуг), тобто на виконання договору суборенди земельних ділянок від 07.04.2017р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (подібні правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.12.2018 у справі №916/1813/16, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20).

Верховний Суд у постанові від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 зазначив, що вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договорів від 07.04.2017 суборенди земельних ділянок: площею 3,5252 га з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004, площею 2,7701 га з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003, площею 2,7702 га з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015, площею 2,9169 га з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021, площею 2,7701 га з кадастровим номером 6822782500:09:0026:0012 укладеного між СТОВ "Довіра" та ФГ "Фортуна-Агро Д".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оспорювані договори укладено всупереч умовам договору оренди земельної ділянки, ч.1 ст.8 Закону України "Про оренду землі", укладено керівником СТОВ "Довіра" з перевищенням повноважень, визначених статутом товариства та у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №916/1171/18, від 14.11.2018 року у справі № 910/8682/18, від 30.08.2018 року у справі №904/8978/17, від 04.03.2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10.09.2019 року у справі №9017/317/19, від 09.07.2019 року у справі № 903/849/17.

Визнання правочину недійсним являє собою спосіб захисту, наслідком застосування якого є припинення регулятивної сили правочину як юридичного факту, тобто визнання його таким, що не породжує юридичних наслідків. Відповідно разом з цим анулюються цивільні права та обов'язки, що виникли у сторін при вчиненні правочину, або цивільні права та обов'язків припиняються на майбутнє (якщо за недійсним правочином права й обов'язки передбачалися лише на майбутнє) для недопущення розвитку на підставі правочину відповідних йому правовідносин, пов'язаних з його виконанням, а також встановлення заборони на виконання правочину.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому, при вирішені спору про визнання правочину недійсним має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі 921/311/17-г/7.

Так, позивач, як сторона (орендар) правочину оспорює договір суборенди земельної ділянки від 07.04.2017, зокрема з підстав невідповідності ст. 8 Закону України "Про оренду землі", а саме відсутності згоди орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду .

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору суборенди) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

З приводу наведеної підстави недійсності оспорюваного правочинну, суд зазначає, що в даному випадку відсутність письмової згоди орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду відповідачу, не впливає на права позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі, оскільки положення частини першої статті 8 Закону України "Про оренду землі" в першу чергу спрямовані на захист прав орендодавця і їх недотримання орендарем не призводить до порушення прав орендаря, а в разі невиконання орендарем обов'язку з отримання зазначеного погодження та наступного подання позову про визнання правочину недійсним з цих підстав, наслідком задоволення такого позову може стати перекладання негативних наслідків недобросовісної поведінки орендаря на суборендаря (такий правовий висновок викладено у постанови Верховного Суду по справі №904/355/19 від 29.10.2019).

Щодо доводів позивача про укладення договорів суборенди з перевищенням повноважень визначених п.8.2 Статуту за відсутності рішення загальних зборів щодо надання згоди на укладення договору суборенди, суд зазначає, що частина перша статті 92 ЦК України визначає поняття цивільної дієздатності юридичної особи та передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Отже, цивільну дієздатність, тобто здатність власними діями і у власному інтересі створювати відповідні права та обов'язки, юридична особа реалізує через свої органи, які формуються та діють відповідно до установчих документів та вимог законодавства.

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на положення статті 237 ЦК України утворює правовідносини представництва, в яких орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами.

Відповідно до частини 2 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц, на захист прав третіх осіб, які виступають у правовідносинах з юридичними особами, у тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Водночас, відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1). Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2).

З аналізу змісту частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20 дійшов висновку, що зі змісту норми ч. 1 ст. 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Судом враховується, що в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2021 у справі №924/158/21 встановлено, що позивачем вчинено дії, які підтверджують надання в суборенду земельних ділянок за договором суборенди, шляхом підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а фермерським господарством "Фортуна-Агро Д" проведено сплату СТОВ "Довіра" коштів за суборенду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2018-2019 роки, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, факт прийняття оплати за суборенду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2018-2019 роки відповідачем, як юридичною особою, свідчить про подальше схвалення правочину відповідачем. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду вміщеними в постанові від 05.12.2023 у справі №924/92/23.

З приводу доводів позивача про укладення договору внаслідок зловмисної домовленості колишнього директора позивача із відповідачем, суд враховується таке.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Верховний Суд, у постанові від 06.11. 2023 по справі №149/289/21 зазначив, що одночасно наведені позивачем підстави позову про визнання недійсним правочину внаслідок вчинення його з перевищенням повноважень (стаття 241 ЦК України), а також внаслідок зловмисної домовленості його представника (директора Товариства) з другою стороною (стаття 232 ЦК України), є взаємовиключними, оскільки предмет доказування кожної із обставин, на яку посилається на підтвердження своїх вимог позивач, передбачає встановлення відмінних за правовою природою юридичних фактів.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю (така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17).

Звертаючись із позовною заявою про визнання недійсними договорів, позивач має довести наявність усіх ознак правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони, а суд має перевірити відповідність доводів позивача вимогам статті 232 ЦК України і лише за наявності всіх ознак має підстави для визнання договору недійсним (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 912/2771/19).

Однак, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність обов'язкових ознак для визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України (умислу в діях представників, домовленості представників сторін, несприятливі наслідки). Натомість отримання суборендної плати не можна вважатись несприятливими наслідками або збитками.

Щодо доводів позивача про порушення його прав шляхом притягнення до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій, суд враховує, що підставою застосування штрафних санкцій є не оспорювані договори суборенди, а договір про співпрацю від 07.04.2017 відповідно до якого штрафні санкції позивач повинен сплатити внаслідок розірвання договору суборенди, а не внаслідок його укладення.

Окрім того, судом звертається увага на існування укладеного між сторонами договору суборенди земельних ділянок від 07.04.2017, у додатку №1 якого під порядковим номером 373 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0015 загальною площею 2,7702 га, ОСОБА_2 , 375 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0004 загальною площею 3,5235 га, ОСОБА_1 , 380 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:08:003:0003 загальною площею 2,7701 га, ОСОБА_1 , 384 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:10:0023:0021 загальною площею 2,9169 га, ОСОБА_3 , 388 зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 6822782500:09:002:0012 загальною площею 2,7701 га, ОСОБА_4 .

При цьому, як уже зазначалось вище, у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2021 у справі №924/158/21 зазначено, що на виконання договору суборенди земельних ділянок від 07.04.2017 сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 237 від 31.10.2019р. та № 312 від 31.08.2018р., якими погоджено кількість (площу) земельних ділянок, що передаються в суборенду, яка становить 989,9 га, та загальну ціну такої суборенди для фермерського господарства "Фортуна-Агро Д" за 2018-2019 роки, а саме 9066553,48 грн., наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджується оплата 9066545,48 грн за суборенду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за 2018-2019 роки. Також у рішенні відображено, що судом встановлено, і не заперечується сторонами, що грошові кошти за суборенду земельних ділянок за 2018-2019 роки були перераховані ФГ "Фортуна-Агро Д" в розмірі, що був погоджений сторонами у актах здачі прийняття робіт (надання послуг), тобто на виконання договору суборенди земельних ділянок від 07.04.2017.

Таким чином, з огляду на наявність двох договорів суборенди, один з яких стосується суборенди окремої земельної ділянки, а інші - цих земельних ділянок, які містяться в переліку земельних ділянок, які передаються в суборенду, обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання недійсним одного із цих договорів не є ефективним.

Також судом звертається увага, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів земельна ділянка з кадастровим номером 6822782500:10:002:0021 загальною площею 2,9169 га, власник - ОСОБА_3 перебуває на праві оренди у СТОВ "Довіра" з 05.02.2025.

Згідно із ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Отже, враховуючи вищенаведене у сукупності, позивачем не доведено наявність підстав для визнання недійсними оспорюваного договорів суборенди земельних ділянок від 07.04.2017, порушення прав СТОВ "Довіра" укладенням оспорюваного договору суборенди земельної ділянки від 07.04.2017.З огляду на зазначене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Окремо судом зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області до фермерського господарства "Фортуна - Агро Д" смт. Антоніни, Хмельницького району, Хмельницької області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 с. Якимівці, Хмельницького району, Хмельницької області, ОСОБА_2 , с. Якимівці, Хмельницького району, Хмельницької області, ОСОБА_3 , м. Хмельницький, ОСОБА_4 , м. Красилів, Хмельницького району, Хмельницької області

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України

Рішення підписано та складено 06.11.2025р.

Суддя С.В. Гладій

Відрук. 7 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 1 (електронний суд)

3 - відповідачу (електронний суд)

4 - третій особі ( ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , 31015, Хмельницька область, Хмельницький (Красилівський) район, с.Якимівці)(реком. з повід.).

5 - третій особі ( ОСОБА_2 ) (РНОКПП: НОМЕР_2 , 31015, Хмельницька область, Хмельницький (Красилівський) район, с.Якимівці)(реком. з повід.)

6 - третій особі ( ОСОБА_3 )(РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )(реком. з повід.)

7 - третій особі ( ОСОБА_4 )(РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 )(рком. з повід.)

Попередній документ

131578619

Наступний документ

131578621

Інформація про рішення:

№ рішення:	131578620
№ справи:	924/537/25
Дата рішення:	29.10.2025
Дата публікації:	07.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (14.10.2025)
Дата надходження:	28.05.2025
Предмет позову:	про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок

Розклад засідань:

Минулі засідання (6)

02.07.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
01.09.2025 10:30	Господарський суд Хмельницької області
15.09.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
29.09.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
14.10.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
29.10.2025 12:00	Господарський суд Хмельницької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ГЛАДІЙ С В

відповідач (боржник):

Фермерське господарство "Фортуна-Агро Д"

позивач (заявник):

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра"

представник відповідача:

Оцалюк Олесь Анатолійович

представник позивача:

СТОЛЯРЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Філюк Сергій Анатолійович

представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на п:

Бурятинський Вадим Олегович

Якименко Ігор Васильович