8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2918/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроль" (81083, Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, вул. Промислова, буд. 8)
до Фізичної особи-підприємця Насоненка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Гнатів І.М. (довіреність від 15.10.2024),
відповідача - Розумовського О.С. (ордер серія АХ № 1295800 від 12.10.2025)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроль" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Насоненка Володимира Івановича, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 403 868,19 грн, судові витрати покласти на відповідача.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору поставки № 1 від 01 червня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроль" (вх.№ 2918/25) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроль" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроль" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання письмового правового обґрунтування позовних вимог з правовими підставами позову; надання товарно-транспортних накладних від 26.09.2024 та від 07.10.2024 належної якості.
28.08.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№19770/25).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2918/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання 23 вересня 2025 року об 11:30.
У підготовчому засіданні 23.09.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.10.2025 на 12:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 23.09.2025.
У судовому засіданні 14.10.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 20.10.2025 до 14:00. Задоволено усне клопотання представника позивача про участь в наступному судовому засіданні в режимі ВКЗ.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 14.10.2025.
20.10.2025 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх.№ 24244/25), в якій відповідач просить суд:
1. Прийняти до розгляду заяву з процесуальних питань з посиланням на інформацію, яка є у господарській справі № 922/2918/25.
2. Врахувати доводи та міркування при винесенні судом свого рішення доводи.
3. Відмовити у задоволенні позову ТОВ "Агроль" до Фізичної особи-підприємця Насоненка Володимира Івановича про стягнення коштів у розмірі 794 780 грн. 64 коп. є, оскільки, саме ця сума є непоґрунтованою та недоведеною.
У судовому засіданні 20.10.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про залишення заяви (вх.№ 24244/25 від 20.10.2025) без розгляду, у судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2025 до 11:30. Задоволено усне клопотання представника позивача про участь в наступному судовому засіданні в режимі ВКЗ.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 20.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 заяву Фізичної особи-підприємця Насоненка Володимира Івановича (вх.№ 24244/25 від 20.10.2025) залишено без розгляду.
30.10.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх.№ 25284/25), де позивач зазначає, що відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Агроль» та ФОП Насоненко В.І. станом на 31.12.2024 року, який підписаний обома сторонами, сума останніх неоплачених накладних за: 26.09.2024 (524 911,80 грн) + 07.10.2025 (640 350,45 грн) + 08.10.2025 (338 825,30 грн) становить 1 504 087,55 грн. Заявлена до стягнення заборгованість становить 1 403 868,19 грн, оскільки накладна за 26.09.2024 ВН № 8920 залишається частково неоплаченою у розмірі 424 692,44 грн.
04.11.2025 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх.№ 25627/25), в яких відповідач стверджує, що ннеобхідно надати належну правову оцінку умовам Договору поставки № 1 від «01» червня 2024 року щодо п. 5.3., тобто що є початком триденного строку: дата підтвердження готовності до відвантаження, чи момент, коли покупець отримав таке підтвердження, а також що означає "підтвердження готовності" - письмове повідомлення, рахунок-фактура, усне повідомлення чи акт готовності. Оскільки договір був розроблений і запропонований Продавцем, а Покупець лише приєднався до його умов, необхідно застосувати принцип contra proferentem та тлумачити умову пункту 5.3 на користь Покупця - тобто строк для оплати починає свій перебіг з моменту фактичного отримання ним повідомлення про готовність до відвантаження, а не з дати його одностороннього підтвердження Продавцем.
Відповідач стверджує, що позивачу, щоб довести у дійсності усію заборгованість відповідача перед позивачем, необхідно було би надати до суду та до позову усі накладні за період з 09.06.2024 року по 10.10.2024 року.
Відповідач погоджується про наявність заборгованості по видатковій накладній № 9327 від 07.10.2024 року у розмірі 270 262 грн 25 коп. та заборгованості по видатковій накладній № 9376 від 08.10.2024 року - на суму 338 825 грн 30 коп., тобто 270 262 грн 25 коп. + 338 825 грн 30 коп. = 609 087 грн 55 коп.
У судовому засіданні 05.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Присутній у судовому засіданні 05.11.2025 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, а в разі, якщо суд дійде висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог - визнати заборгованість в розмірі 794 780 грн 64 коп. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ГПК України.
Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
У судовому засіданні 05.11.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроль" (далі - Позивач, Постачальник) та ФОП Насоненком Володимиром Івановичем (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 - 1.3 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного Договору (надалі іменується «Товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений Товар. Під Товаром, що є предметом поставки за цим Договором, розуміється: м'ясо курятини у вигляді тушок та їх частин (грудини, гомілки, стегна, філе та крил) та інші. Найменування, асортимент, одиниці виміру, загальна кількість та вартість Товару (окремої партії Товару), що підлягає поставці за цим договором, визначаються у виставлених накладних згідно даного договору, що є його невід'ємною частиною.
Товар, що є предметом поставки за цим Договором, поставляється окремими партіями на підставі замовлень Покупця протягом строку дії даного Договору. Строки поставки окремої партії Товару узгоджуються сторонами додатково (п. 2.1 Договору).
Замовлення на Товар повинно бути направлено Постачальнику шляхом надсилання електронного листа на електронну адресу: sales@agrol.ua, sales2@agrol.ua та повинно містити: найменування (асортимент), кількість Товару та дату поставки (п. 2.3 Договору).
Передання товару Постачальником Покупцеві здійснюється за супровідними документами. Покупець отримує товар за вагою вказаною у накладній (п. 2.5 Договору).
Пункт 2.7 Договору закріплює, що Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту видачі декларації виробника, підписання видаткової накладної та товаро-транспортної накладної уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п. 5.1 Договору загальна сума Договору становить суму вартості (вказаних у накладних) всіх поставок, здійснених відповідно до цього Договору. Ціна одиниці товару (вартість окремої партії товару), що підлягає поставці за цим Договором, визначаються у виставлених накладних згідно даного Договору, що є його невід'ємною частиною.
Розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 5.2 Договору).
Згідно з п. 5.3 Договору оплата за Товар проводиться на умовах: 100% передоплати на протязі 3 календарних днів з дати підтвердження Продавцем готовності до відвантаження кожної окремої партії товару.
Оплата здійснюється Покупцем на підставі рахунку фактури, наданого Постачальником. При здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер і дату рахунку, виписаного Постачальником на оплату поставленої партії Товару (п. 5.4 Договору).
При здійсненні платежу Покупець зобов'язаний перерахувати кошти на банківський рахунок за реквізитами, вказаними Постачальником у видатковій накладній на відповідну партію Товару (п. 5.5 Договору).
Пункт 6.1 Договору передбачає, що у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору е його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п. 8.1 Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, і діє до 31.12.2024 року, але у будь-якому випадку до моменту виконання Сторонами усіх своїх грошових зобов'язань за ним, включаючи штрафні санкції і пеню, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням даного Договору. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін до закінчення терміну дії даного Договору письмово не повідомила іншу Сторону про розірвання Договору, а інша Сторона письмово не підтвердила отримання листа про розірвання Договору. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору и(п. 8.2, 8.3 Договору).
До позовної заяви позивачем додано видаткові накладні та товарно-траспортні накладні на підтвердження здійснення поставок за Договором, а саме:
1. Видаткова накладна №8920 від 26.09.2024 на суму 524 911,80 грн, ТТН №АГ000008920 від 26.09.2024, підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін;
2. Видаткова накладна №9327 від 07.10.2024 на суму 640 350,45 грн, ТТН №АГ000009327 від 07.10.2024, підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін;
3. Видаткова накладна №9376 від 08.10.2024 на суму 338 825,30 грн, ТТН №АГ000009376 від 08.10.2024, підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін.
Позивач повідомляє, що видаткова накладна №8920 від 26.09.2024 на суму 524 911,80 грн частково оплачена, неоплаченими залишаються 424 692,44 грн.
Матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків за період 2024 р. між позивачем та відповідачем за Договором, підписаний представниками та скріплений печатками ТОВ "Агроль" та ФОП Насоненка В.І., відповідно до якого сальдо на 31.12.2024 складає 1 403 868,19 грн.
Позивач зазначає, що загальна вартість неоплаченої в строк продукції становить 1 403 868,19 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач повідомляє, що відповідачу було направлено претензію від 16.07.2025 № 16/07/25-210 про оплату заборгованості на суму 1 403 868,19 грн, проте відповідь на претензію відповідач не надав.
Вказані обставини стали підставою звернення позивачем до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).
Положеннями ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Зі змісту ст. 207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинний у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроль" та ФОП Насоненком Володимиром Івановичем укладено Договір поставки № 1 від 01.06.2024, відповідно до умов якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність відповідача товар, визначений у п. 1.2 даного Договору, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений Товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови Договору та поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №8920 від 26.09.2024 на суму 524 911,80 грн, №9327 від 07.10.2024 на суму 640 350,45 грн, №9376 від 08.10.2024 на суму 338 825,30 грн, товарно-транспортними накладними №АГ000008920 від 26.09.2024, №АГ000009327 від 07.10.2024, №АГ000009376 від 08.10.2024, а також підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період 2024 р., відповідно до якого сальдо на 31.12.2024 складає 1 403 868,19 грн.
Відповідач поставку товару у розмірі, вказаному позивачем у позовній заяві, не спростував, доказів відсутності заборгованості за Договором матеріали справи не містять.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 403 868,19 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Насоненка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроль" (81083, Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, вул. Промислова, буд. 8, код ЄДРПОУ 30765316) заборгованість у сумі 1 403 868,19 грн та судовий збір у розмірі 21 058,02 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроль" (81083, Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, вул. Промислова, буд. 8, код ЄДРПОУ 30765316).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Насоненко Володимир Іванович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "06" листопада 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк