8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"05" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/3883/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА», Київська обл., Бучанський р-н, село Білогородка
до Фізичної особи-підприємця Черкашиної Юлії Олександрівни, м. Харків
про стягнення 24 817,12 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 31 жовтня 2025 року із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Черкашиної Юлії Олександрівни (надалі - Відповідач) загальної суми заборгованості за договором поставки № 133 від 05.03.2025 у розмірі 24817,12 грн, з яких: основоного боргу у розмірі 20764,02 грн, пені у розмірі 3 315,42 грн, 3 % річних у розмірі 320,85 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 416,83 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 133 від 05.03.2025 в частині оплати за поставлений Позивачем товар.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
В ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено перелік того, що повинна містити позовна заява.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Водночас, всупереч вказаному положенню процесуального закону Позивач не надав господарському суду доказів надсилання позову з додатками Відповідачу.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно із ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, Позивачем в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви не додано належного документу який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 складає 3028,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем у позовній заяві, поданій через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 24 817,12 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням подання її в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), а саме: у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Разом з тим, в тексті позовної заяви Позивач зазначає, що поніс та очікує ще понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи попередній (орієнтовний) розрахунок яких становить 42 000,00 грн. Водночас, в прохальній частині позову Позивач зазначає, що просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Отже, у позові міститься різний розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи та відповідно виникає необхідність в уточненні попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 5 ч. 3 та п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, у тексті позовної заяви Позивач посилається на п. 9.1. договору поставки № 133 від 05.03.2025, де зазначено, що будь-які суперечки або спори за цим Договором сторони врегульовують шляхом переговорів. Сторони дійшли згоди, що усі суперечки між Сторонами по цьому договору в разі неможливості їх вирішення шляхом переговорів, підлягають передачі на вирішення до господарського суду відповідно до вимог законодавства України.
Водночас, Позивач у позові зазначає, що представники Позивача неодноразово зверталися до Відповідача з вимогою повернути борг, однак це не принесло бажаних результатів, відтак єдиною можливістю відновити порушені права Позивача є звернення з даним позовом до Господарського суду Харківської області.
Проте, всупереч ст. 162, ст. 164 ГПК України Позивач не надав до позову жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме заходів досудового врегулювання спору.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням Позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» (вх. № 3883 від 31.10.2025) - залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЗЛАГОДА» строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:
- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами;
- документів, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн;
- уточнений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу;
- документальних доказів на підтвердження заходів досудового врегулювання спору.
Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 05.11.2025.
Суддя І.П. Жигалкін