Справа № 309/3762/25
Провадження № 3/309/1271/25
06 листопада 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 10 жовтня 2025 року близько 11 години 20 хвилин на автодорозі Н-09 7 км, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Цим самим ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Зазначив, що треба було підвезти друга у с.Боронява. Він був випивший, випили пляшку на трьох. Дув у Драгер, і лікарню їхати відмовився. Просить хоча б розстрочити сплату штрафу, який є дуже великим, так як він з жінкою є ВПО, отримують незначні виплати, його жінка є інвалідом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами водіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
- протоколом серії ЕПР1 №479133 від 10.10.2025 року;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 позитивний - 2,26%;
- показником спеціального технічного приладу «Драгер» 6810 відповідно до якого результат тесту ОСОБА_1 становить 2,26%;
- відеозаписом з місця вчинення правопорушення на якому зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ чи в лікарні ОСОБА_1 спочатку ухилявся від відповіді. Потім погодився пройти огляд на місці зупинки ТЗ. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Драгер» 6810. Результат огляду 2,26. При цьому, під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 декілька разів визнав, що вживав зранку горілку;
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортними засобами водіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Статтею 33 КУпАП України передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КпАП України та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи стягнення для ОСОБА_1 , враховую відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і саме таке стягнення слід накласти на ОСОБА_1 .
Далі суд зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 298, 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Отже нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.
Аналіз наведених правових вказує на те, що розстрочка штрафу це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).
Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Судом встановлено, що майнове становище ОСОБА_1 є незадовільне. Такий з жінкою є ВПО, отримують незначні виплати, а його жінка є інвалідом І групи. Зважаючи також на розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, приходить до висновку, що сплата штрафу в розмірі 17000 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, а тому заява про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на десять місяців.
Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 130, 283-285, 287, 291, 294 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі про адміністративне правопорушення № 309/3762/25 виплату суми штрафу у розмірі 17000,00 гривень строком на 10 (десть) місяців з виплатою штрафу по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я..Я.