Справа № 308/15768/25
06 листопада 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
представника позивача - Фартушка Т.І.,
представника відповідача - Дорош І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Фартушок Тарас Ігорович, до акціонерного товариства «Сенс Банк», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття з арешту майна,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Фартушок Т.І., звернулася в суд з позовною заявою до АТ «Сенс Банк», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття з арешту майна.
На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що у зв'язку з виявленням належного померлій ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, позивачка як спадкоємець звернулась до державного нотаріуса щодо оформлення свідоцтва про право на спадщину. Однак, державним нотаріусом Ужгородської державної нотаріальної контори зупинено видачу свідоцтва, оскільки при перевірці відомостей щодо належного спадкодавцю майна було встановлено наявність арешту на «все майно». Як стверджує представник позивача, зазначений арешт унеможливлює оформлення спадкових прав позивачки, порушує її майнові права як спадкоємця та створює юридичні перешкоди у належній реалізації права на спадкування.
Так, відповідно до свідоцтва про смерть №21, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник вказує, що позивачка є донькою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , у якому матір'ю позивачки зазначена ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про шлюб після його укладення позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Таким чином, особа позивачки та її родинний зв'язок із померлою ОСОБА_2 документально підтверджені копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 .
Як зазначає представник позивача, у листі від 24.10.2025 за №604/01-16 державний нотаріус Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренко М.В. вказав, що спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка єдина подала заяву на прийняття спадщини та прийняла спадщину після смерті матері. Водночас, такий повідомив, що при перевірці майна з Єдиного реєстру заборон відчуження отримано інформацію про наявність арешту: арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження №3869156, зареєстрованого 19.07.2000 року Першою ужгородською державною нотаріальною конторою згідно постанови, 3-94/99-3897, 18.07.2000, Ужгородський міськвідділ державної виконавчої служби.
Згідно з пп. 4.20 п. 4. Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
Представник позивача зауважує, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №449317281 від 25.10.2025 вбачається наявний арешт за реєстраційним номером обтяження №3869156 щодо померлої матері позивачки - ОСОБА_2 , зареєстрований Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою від 11.10.2006 року на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 18.07.2000 за №3-94/99-3897, що накладений на «невизначене майно», «все майно».
Щодо обставин накладення арешту представник позивача вказує, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Роман і Роман» (код в ЄДРПОУ: 22077919), директором та засновником якого був ОСОБА_5 (чоловік ОСОБА_1 ), були наявні кредитні відносини з Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк». Стверджує, що приватним нотаріусом Данич О.Ф. було видано виконавчий напис від 22.01.1999 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роман і Роман», який згідно з листом Закарпатського нотархіву знищений.
При примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Данич О.Ф. від 22.01.1999 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роман і Роман» в розмірі 40 800,00 грн. на користь АТ «Укрсоцбанк», державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Сирохман І.І. винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за №3-94/99-3897 від 18.07.2000, у відповідності до якої вирішено накласти арешт на все майно, що належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , та заборонити відчуження будь-якого майна, яке належить, зокрема, квартири АДРЕСА_1 . Відтак, арешт на «все майно» був накладений на всіх членів сім'ї, у тому числі на матір Позивачки - ОСОБА_2 , оскільки таким належало майно на праві спільною сумісної власності. Зокрема, квартира за АДРЕСА_1 , належала їм на праві спільної сумісної власності. У подальшому, при розгляді заяви ОСОБА_6 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Сирохман І.І. було встановлено фактичне повне виконання виконавчого документа згідно з рішенням суду та винесено Постанову про зняття арешту з майна, що накладений постановою Ужгородського МВ ДВС за №3-94/99 від 18.07.2000.
Представник позивача наголошує, що остання зверталася до Першої ужгородської державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації від 07.11.2024 щодо наявності/відсутності записів у реєстрі/архіві реєстрації заборон першої державної контори щодо зняття арешту/виключення обтяження щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 . У відповіді Першої ужгородської державної нотаріальної контори від 15.11.2024 за №486/01-16, Державний нотаріус Бучацька Л.В. повідомила, що у паперовому реєстрі для реєстрації заборон за №100 на сторінці 39, 19.07.2000 наявна відмітка про зняття арешту з квартири на підставі повідомлення виконавчої служби від 23.10.2000 №3-94/99-3897. Водночас, державний нотаріус повідомила, що на підставі постанови про зняття арешту з майна від 22.06.2009 Ужгородського МВ ДВС, що винесена у відповідь на заяву ОСОБА_6 , було вилучено обтяження №3869107 щодо ОСОБА_6 , оскільки інших осіб не було згадано/ідентифіковано у Постанові про зняття арешту з майна. Відтак, з Єдиного реєстру заборон був вилучений лише запис про арешт за №3869107, що був накладений на ОСОБА_6 , на заяву якого посилався виконавець у постанові про зняття арешту У зв'язку з наведеним, Позивачка - ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_8 звернулися з позовом до суду про звільнення майна з-під арешту. Як вказує представник позивача рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2025 у справі №308/1759/25 позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_9 задоволено та вирішено зняти арешти №5481975 (спеціальний розділ), №5481993 (загальний розділ), №3869147, що накладалися «на все майно» на підставі Постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби за №3-94/99-3897 від 18.07.2000.
Вказує, що відділом ДВС у місті Ужгороді на підставі виконавчих листів у справі №308/1759/25 заведено виконавче провадження від 24.06.2025 за №78433332, знято відповідні арешти та в результаті закінчено таке виконавче провадження.
Водночас, АТ «Сенс Банк» в довідці за №15932-56/2025 від 02.04.2025 зазначило, що заборгованість за кредитним договором №33/3 від 08.05.1997 позичальника ТОВ «Роман і Роман» (ЄДРПОУ: 22077919) відсутня та що зобов'язання за кредитним договором №33/3 від 08.05.1997 виконані в повному обсязі 21 серпня 2004 року.
Представник ОСОБА_1 зазначає, що остання зверталась до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді ЗМУМЮ із заявою щодо звільнення майна з-під арешту від 17.06.2025, у відповідь на яку відділом ДВС у листі від 27.01.2025 за №2690 фактично відмовлено у зв'язку з технічною неможливістю зняття таких арештів. Таким чином, врегулювати питання зняття вищенаведеного арешту в досудовому порядку є неможливим.
Представник позивачки наголошує, що при фактичній наявності Постанови ДВС про зняття арешту від 22.06.2009 року у зв'язку із «фактичним повним виконанням виконавчого документа згідно рішення суду», накладеного згідно Постанови Ужгородського ДВС №3-94/99 від 17.07.2000, довідки стягувача - АТ «Сенс Банк» про відсутність заборгованості, арешт на «все майно» за реєстраційним номером обтяження №3869156 щодо померлої ОСОБА_2 залишається не знятим, що в свою чергу позбавляє позивачку - ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею, можливості та права оформити свідоцтво про право на спадщину за померлою матір'ю ОСОБА_2 .
Як зазначає представник позивача, у ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовані підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, наявність в Єдиному реєстрі заборон відомостей про арешт майна позивача протягом тривалого часу за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном та у зв'язку з наведеним позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, представник позивача звертає увагу, що ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження, оскільки, виконавчий напис та виконавче провадження було відкрито щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Роман і Роман».
Виходячи з наведеного, позивач просить суд зняти арешт, накладений щодо ОСОБА_2 на «все майно» на підставі Постанови державного виконавця відділу ДВС у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції «про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» за №3-94/99-3897 від 18.07.2000 за реєстраційним номером обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №3869156.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні підтвердила відсутність боргу позичальника - ТОВ «Роман і Роман» перед АТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором, зауважила, що до участі у справі банк залучено внаслідок реорганізації Укрсоцбанку шляхом приєднання до Альфа-Банку в 2019 році, а в 2020 році банк було перейменовано на Sense Bank. Вирішення справи залишила на розсуд суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, повідомлений належним чином, явку представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №449317281, сформованою 25.10.2025 щодо фізичної особи ОСОБА_2 , наявний арешт (архівний запис) за реєстраційним номером обтяження №3869156, зареєстрований Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою від 11.10.2006 на підставі постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 18.07.2000 за №3-94/99-3897, що накладений на «невизначене майно», «все майно» статус: «жиле м. Ужгород».
Долученою до позовної заяви копією постанови Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби від 18.07.2000 за №3-94/99-3897 підтверджено, що при примусовому виконанні виконавчого напису, виданого 22.01.1999 приватним нотаріусом Данич О.Ф. про стягнення заборгованості в розмірі 40800 грн з ТОВ «Роман і Роман» на користь «Укрсоцбанк» постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить, зокрема, квартири АДРЕСА_1 .
Супровідним листом міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції Закарпатської області від 22.06.2009 до Першої ужгородської державної нотаріальної контори скеровано постанову від 22.06.2009 про зняття арешту з майна для відома та виконання. Згідно з постановою про зняття арешту майна від 22 червня 2009 року, головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Сирохмана І.І., затвердженою начальником відділу 22.06.2009, при розгляді заяви ОСОБА_6 встановлено фактичне повне виконання виконавчого документа згідно з рішенням суду та на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» знято арешт з майна, накладений постановою Ужгородського МВ ДВС №3-94/99-3897від 18.07.2000.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_10 є дочкою ОСОБА_2 (копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.1953; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 22.04.1981; паспорта серії НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_1 15.03.1997).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконкомом Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 25.04.2016, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис №21.
Як вбачається з листа Ужгородської районної державної нотаріальної контори від 24.10.2025 №604/01-16 упровадженні нотаріуса Гончаренка М.В. знаходиться спадкова справа за померлою ОСОБА_2 , яким повідомлено, що згідно зі ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , єдина подала заяву на прийняття спадщини та прийняла спадщину після смерті матері. Також нотаріус повідомив, що при перевірці майна за параметром запиту - адреса об'єкта нерухомого майна: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Т. Поляна, отримано інформацію з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме тип обтяження: арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження №3869156, зареєстрованого 19.07.2000 року Першою ужгородською державною нотаріальною конторою згідно постанови, 3-94/99-3897, 18.07.2000, Ужгородський міськвідділ державної виконавчої служби.
З довідки від 02.04.2025 за вих. №15932-56/2025, наданої АТ «СЕНС БАНК», який є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», підтверджено, що заборгованість за кредитним договором № 33/3 від 08 травня 1997 року позичальника ТОВ «Роман і Роман» відсутня. Зобов'язання за кредитним договором № 33/3 від 08 травня 1997 виконані в повному обсязі 21 серпня 2004 року.
Як встановлено з листа державного нотаріуса Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Олени Анатоліївни від 10.03.2025 №138/01-21 «Щодо надання інформації», адресованого ОСОБА_8 , на підставі наказу головного управління юстиції у Закарпатській області від 04 травня 2007 року за № 132/01-08 «Про припинення приватної нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Данич О.Ф.», згідно з актом приймання-передавання документів від 30 січня 2008 року, справи вищевказаного нотаріуса передано до Закарпатського обласного державного нотаріального архіву та на підставі наказу Міністерства юстиції України від 09 листопада 2000 року за № 56/5 «Про затвердження Методичних вказівок щодо застосування примірної номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса», відібрані для знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення документи «виконавчі написи та документи, на підставі яких вони вчинені» за 1995-2004 роки, згідно з актом від 20.10.2008 за № 2 про виділення до знищення справ, що не підлягають зберіганню, було знищено, про що складено відповідний акт.
Відповідно до листа Першої ужгородської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.11.2024 № 486/01-16 встановлено, що на підставі постанови №3-94/99-3897 від 18.07.2000 про арешт квартири, розташованої по АДРЕСА_2 , надісланої Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Першій ужгородській державній нотаріальній конторі, зареєстровано обтяження - арешт на нерухоме майно (квартиру) в паперовому реєстрі для реєстрації заборон за № 100 на сторінці 39, 19.07.2000. У цій же книзі реєстрації заборон є відмітка про зняття арешту з квартири на підставі повідомлення виконавчої служби від 23.10.2009 № 3-94/99-3897. На підставі постанови про зняття арешту з майна від 22.06.2009, направленої листом Ужгородського МВ ДВС № 5-15529 від 22.06.2009 на адресу контори, прийнятої у відповідь на заяву ОСОБА_6 про зняття арешту з майна, де було зазначено про фактичне повне виконання виконавчого документа, виданого згідно з рішенням суду - вилучено обтяження № 386107 на ОСОБА_6 . Про інші обтяження у постанові інформація відсутня. Арешти на все майно ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 були зареєстровані в електронній версії Реєстру заборон нерухомого майна 11.10.2006 при формуванні нової редакції реєстру із посиланням на постанову Ужгородського міськвідділу ДВС №3-94/99-3897 від 18.07.2009, отриману конторою 22.06.2009 вих. №15529. З Єдиного реєстру заборон був вилучений лише запис про арешт за № 3869107 на ОСОБА_6 , на заяву якого посилався виконавець у постанові про зняття арешту.
Також судом встановлено факт звернення позивача до органу виконавчої служби із заявою про зняття арешту з майна зокрема ОСОБА_1 , якій листом відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.01.2025 за №2609 роз'яснено можливість зняття арешту з майна за рішенням суду.
Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.
Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 березня 2023 року у справі №463/6829/21-ц право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї.
За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вирішуючи справу по суті, суд встановив, що процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 №364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
За змістом ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Відповідно до пп. 5.1 п. 5 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Наявність заборони на відчуження нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює право розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Протоколу 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (рішення у справі «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy) (GC), № 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).
Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (рішення у справі «Ентрік проти Франції» (Hentrich v. France) від 22 вересня 1994 року, серія А, № 296-A, сс. 1920, п. 42).
У справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) ЄСПЛ розглядав ситуацію, яка стосувалася судового розгляду справи про конфіскацію автомобіля за порушення митних правил. В пункті 46 цього рішення ЄСПЛ зазначив наступне: Отже, залишається встановити, чи було втручання виправданим. У цьому зв'язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], п. 78).
Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, беручи до уваги принцип «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи, суд дійшов висновку, що позов є підставним та право позивача на спадкування майна, обтяженого арештом, підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з нього.
Керуючись ст. 11, 15, 16, 319, 386, 391 ЦК України, ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Фартушок Тарас Ігорович до акціонерного товариства «Сенс Банк», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття з арешту майна - задовольнити повністю.
Зняти арешт з майна, накладений щодо ОСОБА_2 на підставі постанови державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за №3-94/99-3897 від 18.07.2000 за реєстраційним номером обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №3869156.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 35045459, місцезнаходження: вул. Заньковецької, 10, м. Ужгород, Закарпатська область.
Дата складення повного судового рішення - 06 листопада 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик