308/16353/25
06.11.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справ, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , орган, що видав 6391, дата видачі 13.09.2018; місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: тимчасово не працює, до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.2 ст.185-10, ч.2 ст.204-1 КУпАП, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення за №308/16353/25 (провадження №3/308/7521/25) та №308/16382/25 (провадження №3/308/7549/25) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.2 ст.185-10 та ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому спільний розгляд цих справ є доцільним.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008716Е від 04.09.2025 року, о 15год 05хв 04.09.2025 року на відстані 250 метрів до державного кордону України на напрямку 317 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Словацьку республіку поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон в пішому порядку, в складі групи осіб. Своїми діями порушив вимоги ст.9 та ст.12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №008719Е від 04.09.2025 року, 15год 05хв 04.09.2025 року на відстані 250 метрів до державного кордону України на напрямку 317 прикордонного знаку прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_1 , який під час спроби незаконного перетинання державного кордону здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а саме: на неодноразову повторену вимогу зупинитися та припинити рух, не виконав та вдався до втечі від старшого прикордонного наряду у складі групи осіб, чим порушив вимоги ст.34 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.185-10 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, разом з тим у матеріал справи міститься його заява про розгляд справи без його участі та визнання вини.
Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 185-10 КУпАП передбачена відповідальність за Злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Відповідно до частини 2 цієї ж статі передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Так, відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність».
Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. Відповідно до вказаної норми, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 27.07.1998 № 1147 «Про прикордонний режим» постановою установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим та затверджено перелік міст і районів, в межах територій яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони, в тому числі до переліку яких у Закарпатській області увійшли місто Ужгород, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.
Також Постановою КМУ №304 визначено межі прикордонної смуги в межах прилеглих до кордону територій селищних та сільських рад.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, передбачають відповідальність відповідно до ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №008716Е та серії ЗхРУ №008719Е від 04.09.2025 року, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, копією протоколу про адміністративне затримання від 04.09.2025, копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 04.09.2025, рапортом військовослужбовця Державної прикордонної служби від 04.09.2025 року, схемою щодо виникнення обстановки та іншими матеріалами справи.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст.185-10 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Виходячи зі змісту ст.ст.33, 36 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу визначеного санкцією ч.2 ст.204-1 КУпАП у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень).
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,22,33,40-1,247,283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
Об'єднати в одне провадження матеріали справ про адміністративне правопорушення за №308/16353/25 (провадження №3/308/7521/25) та №308/16382/25 (провадження №3/308/7549/25) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.2 ст.185-10 та ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та присвоїти справі єдиний номер 308/16353/25 (провадження №3/308/7521/25).
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.2 ст.185-10КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень).
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60коп.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Роз'яснити, що відповідно до ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 17000 (сімнадцять тисяч гривень).
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник