Справа № 308/16289/25
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні в м.Ужгород за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025078030000669 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове Закарпатської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження та клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.
Органом досудового розслідування встановлено, що 20.10.2025 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: м. Ужгород, Богуславського 1, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, перебуваючи на сходовій клітці медичного центру "ОН Клінік" де в той час перебував ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , схопив останнього своєю лівою рукою за шию та, тримаючи в правій руці медичний скальпель, направив його в ділянку шиї та застосував здійснивши поріз, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на шкірних покривах передньої поверхні шиї нижче щитовидного хряща.
Дані тілесні ушкодження згідно висновку судово медичної експертизи мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів і за цією ознакою згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 31.10.2025, яка складена в присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України; згідний та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні. Крім того, йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 від 31.10.2025 року за якою згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України, згідний з. розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Таким чином, аналізуючи наведене, оцінивши докази зібрані під час досудового розслідування, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні, доведена повністю та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, який згідно вимоги в УІТ ГУНП в Закарпатській області від 24.10.2025 раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, відповідно до відповіді №2613 від 24.10.2025 КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» ЗОР ОСОБА_3 по медичну допомогу не звертався.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, у виді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 373-374, 174, 381-382 КПК України, ст. ст. 12, 15, 50, 65, 68, 125 КК України суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Речовий доказ: файл відеозапису під назвою «Ужгород_ch12_20251020140054_20251020141432» який міститься на оптичному диску «DVD-R», що упаковано до паперового конверту, зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1