Справа № 308/13315/25
1-кс/308/6474/25
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника адвоката - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання у кримінальному провадженні № 12025070000000315 - начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії обов'язків відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки російської федерації, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, незаміжньої, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Начальник відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000315 від 10.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про продовження строку дії обов'язків відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подане клопотання мотивує тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025070000000315 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Судом встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18:00 год. 10.09.2025, у ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час знаходиться під вартою в ДУ «Закарпатська УВП (№ 9)», з метою незаконного особистого збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, через державний кордон України шляхом протиправного перетинання державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску.
Так, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, з метою особистого протиправного збагачення, 09.09.2025 близько 18:00 год. невстановлена органом досудового розслідування особа, в телефонному режимі, повідомила ОСОБА_8 про необхідність прибути 10.09.2025 до с-ща Чинадійово, Закарпатської області.
Надалі, 10.09.2025 близько 17:20 год. на виконання вказівки невстановленої особи, ОСОБА_8 прибув до селища Чинадійово, до недобудованого будинку, біля ресторану «Козачок», що знаходиться на вулиці Духновича, буд. №106 де його зустріли дві невстановлені неповнолітні особи чоловічої статі ромської народності, які набрали зі свого телефона мобільний номер та надали спілкуватися із набраною особою. Як встановлено, набрана особа являється ОСОБА_4 , яка в телефонному режимі провела короткий інструктаж щодо організації незаконного переправлення через державний кордон та повідомила ОСОБА_8 про необхідність їхати в Ужгород, а далі вона особисто приїде до нього, проведе додатковий інструктаж, а також повідомила про необхідність надання за вказані послуги грошових коштів в розмірі 6200 доларів США.
Того ж дня, ОСОБА_8 прибув до м. Ужгород, де близько 19:00 год. до нього зателефонував ОСОБА_7 , та повідомив останньому, що він разом з ОСОБА_9 займається організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон, та почав запевняти його, про успішний перетин кордону і що у них все добре налагоджено. Крім цього, ОСОБА_10 почав проводити інструктаж, і повідомив, що незаконний перетин буде відбуватися через ліс до території Угорщини, сказавши при цьому як потрібно буде діяти після перетину кордону. Надалі, відбулось ще декілька телефонних розмов ОСОБА_8 із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в ході яких останні ще додатково надавали різного роду вказівки та проводили інструктажі, щодо незаконного переправлення через державний кордон, а також узгодили, що його переправлення відбудеться 11.09.2025.
Надалі, 11.09.2025 близько 09:30 год. ОСОБА_10 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, будучи у змові із ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_8 та надав вказівку про необхідність прибути 11.09.2025 близько 12:00 год. до м. Мукачево де його зустріне ОСОБА_4 . Виконуючи дану вказівку, ОСОБА_8 прибув до м. Мукачево, де близько 12:30 год. неподалік від залізничного вокзалу, що за адресою м. Мукачево, вул. Станційна, №3, його зустріла ОСОБА_4 , яка продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_10 злочинного плану, щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, почала проводити ОСОБА_8 детальний інструктаж, зокрема наголосила, щоб той був одягнений в темний зручний одяг, що переправа до Угорщини буде відбуватися по суші через ліс, а після успішного перетину, необхідно буде здатися працівникам поліції, які в подальшому оформлять йому необхідні документи, також остання знову повідомила, про необхідність надання їй грошових коштів в розмірі 6500 доларів США. Надалі, ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_10 та включивши гучномовець вони спілкувалися із ОСОБА_8 , в ході чого ОСОБА_10 почав запевняти про успішний перетин державного кордону, а також те, що із м. Берегово, вже їде автомобіль, на якому ОСОБА_8 повезуть до місця, з якого буде відбуватися його незаконне переправлення через державний кордон до Угорщини.
Того ж дня, близько 13:18 год. до ОСОБА_8 та ОСОБА_4 приїхав автомобіль марки «Renault ZOE» з д.н.з. НОМЕР_1 , з наявною на ньому шашкою таксі з написом «Green GO», після чого ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, будучи у змові із ОСОБА_10 , надала вказівку ОСОБА_8 передати їй грошові кошти в розмірі 6500 доларів США та сідати до вищевказаного автомобілі. Після отримання грошових коштів, ОСОБА_4 була викрита та затримана працівниками поліції у порядку ст.208 КПК України.
12.09.2025 о 11:10 год ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через Державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
12.09.2025 о 17:11 год ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (який знаходиться під вартою в ДУ «Закарпатська УВП №9» по кримінальному провадженні № 12023070000000153 від 21.06.2023 року, відкритого за ч. 1 ст. 255-2 (участь у злочинному зібранні (сходка)), вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.332 КК України - організація незаконного переправлення осіб через Державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
12.09.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , з можливостю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, терміном до 09 листопада 2025 року.
15.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)», у зв'язку з внесенням застави.
Обґрунтованість повідомленої 12.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозри, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: протоколами допитів свідків; протоколами проведення оглядів, матеріалами проведених в ході досудового розслідування НС(Р)Д та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Двох місячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025070000000315 від 10.07.2025 закінчується 11 листопада 2025 року, однак закінчити досудове розслідування до зазначеної дати неможливо, у зв'язку із складністю провадження, крім цього потрібно виконати процесуальні дії, які потребують додаткового часу, а саме:
- отримати розсекреченні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій;
- отримати висновки експертизи відео-, звукозапису;
- отримати висновки експертизи судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення;
- провести аналіз отриманої інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, зокрема, з'єднання абонентських номерів операторів мобільного звязку;
- встановити причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень інших осіб та надати їхнім діям належну правову кваліфікацію;
- з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною кваліфікацією дій учасників кримінальних правопорушень та, у випадку наявності законних підстав, вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру;
- здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження.
Слід врахувати те, що наведені вище процесуальні та слідчі дії не були проведені у встановлений двохмісячний термін з причин, що не залежали від слідчого, прокурора. Необхідність у продовженні строку досудового розслідування викликана тим, що проведення зазначених процесуальних дій є обов'язковим під час досудового розслідування.
У зв'язку із чим, старшим слідчим в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_11 , 03.11.2025 року до Закарпатської обласної прокуратури направлено клопотання про продовження строку досудового розслідування до
3-х місяців, тобто до 11.12.2025.
Прокурор зазначає, що необхідність продовження покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, обумовлена необхідністю запобігти ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженню.
Прокурор зазначає, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов'язків покладених на підозрювану ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді, а тому прокурор просить слідчого суддю продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії покладених на неї обов'язків згідно Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2025 у справі № 308/13315/25 в межах строку досудового розслідування. Продовжити дію покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Позиція сторони обвинувачення в суді
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії відносно підозрюваної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 покладених на неїобов'язків підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Зазначив, що наявні ризики відносно підозрюваної ОСОБА_4 , передбачені у п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Зазначені ним ризики, існували на час обрання запобіжного заходу та не зменшились на час розгляду клопотання, а відтак просив клопотання задовольнити.
Позиція сторони захисту в суді
Захисник підозрюваної у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку прокурора про доцільність продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків, пояснення підозрюваного, доводи захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов'язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків.
Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя має встановити:
- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-чи наявно достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;
-чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов'язків;
-чи можливо застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.
Щодо можливості продовження дії покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12.09.2025 (справа №308/13315/25), до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 242 240,00 гривень та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В подальшому, за ОСОБА_4 внесено заставу та їїзвільнено з-під варти, у зв'язку з чим почали діяти покладені на неїобов'язки, строк яких встановлено до 09листопада2025 року включно.
Враховуючи, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні діє до 11.12.2025, а також, що запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, беручи до уваги положення ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, які визначають тривалість та порядок продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя вважає можливим розглянути питання про продовження дії обов'язків. Щодо обґрунтованості повідомленої підозри.
Так, при розгляді клопотання про продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їйкримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев1яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 332 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 332 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено зокрема, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Прокурором наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якого 12.09.2025 року, йому вручена. Суд звертає увагу сторони захисту, що дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства'від 30серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді продовження строку дії обов'ящків, оскільки обґрунтованість підозри -це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідуваннякримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за наведених у повідомленні про підозру обставин, суд керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо продовження ризиків
Ризики вчинення підозрюваноюдій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування ризиків того, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідуваннятасудупідтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якоговона обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у видіпозбавлення волі настрок від 7 до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Існування цього ризику пов'язане, у першу чергу, із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Так, санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років.
Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваної не може свідчити про відсутність даного ризику.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя прийшов до висновку щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного та отримання примірнику клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, ОСОБА_4 отримала можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення. Враховуючи стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих дій щодо встановлення та отримання додаткових доказів, достатньо ймовірним для ствердження є те, що останній використовуючи власні ділові зв'язки, можливості, може вживати заходи щодо знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у тому числі тих, що знаходяться у володінні підприємств, а також може здійснюватися перешкоди у отриманні (вилученні) таких речей і документів стороною обвинувачення.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність продовження ризику впливу підозрюваної ОСОБА_4 на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процесуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
Тож суд не виключає можливості незаконного впливу на свідків з боку підозрюваної з використанням свого кола зв'язків з метою схилити їх до зміни показань під час допиту на стадії досудового розслідування або в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.
З огляду не це, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваної не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків.
Дані про особу ОСОБА_4 : має постійне місце проживання, раніше не судима, не одружена, тимчасово не працююча, свідчать про наявність тісних соціальних зв'язків, проте дані про особу ОСОБА_4 слідчий суддя визнає такими, що не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.
При вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрювану обов'язків, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваної кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України;
- пред'явлення їй підозри у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.;
- відсутність відомостей про міцні соціальні зв'язки;
Водночас, оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про необхідність скасування додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не завершено, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба забезпечення інтересів кримінального провадження виправдовує такий ступінь обмежень прав і свобод підозрюваної ОСОБА_4 яких він зазнає у зв'язку із покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 3 та 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, ті незручності які обумовленні вказаними обов'язками, не є занадто обтяжливими для підозрюваної, не впливають на якість її життя та не перешкоджають отриманню неї кваліфікованої медичної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити дію обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування до 11.12.2025 включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 194, 199, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити у межах строку досудового розслідування, тобто до 11.12.2025 року, строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
-повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1