308/14795/25
06.11.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, -
09.10.2025 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №009906Е від 26.09.2025 вбачається, що «26.09.2025 о 16 год. 15 хв. на відстані 5000 метрів до Державного кордону України на напрямку 236 прикордонного знаку на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза межами пунктів пропуску, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, в результаті чого був виявлений та затриманий.
В судове засідання громадянин України ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як вбачається з протоколу ЗхРУ №009906Е від 26.09.2025, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.204-1 КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Виходячи з положень частини 1 статті 204-1 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає саме перетинання або спроба перетинання державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску.
Разом з цим, у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не зазначено які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 яка б відповідала об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.
Суддя зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення та затримання ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску, без зазначення в чому саме виразились дії ОСОБА_1 щодо вчинення такої спроби, є неконкретним формулюванням обвинуваченням.
Матеріали справи не містять належних даних щодо умисних дій ОСОБА_1 , спрямованих на спробу перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.
Перебування ОСОБА_1 у контрольованому прикордонному районі за 5000м до державного кордону України без надання належних та допустимих доказів не може свідчити про те, що він намагався незаконно перетнути державний кордон України.
Сам по собі факт присутності особи поряд із державним кордоном не доводить умислу цієї особи на незаконний перетин кордону і факт спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Доказів про те, що ОСОБА_1 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон, матеріали справи не містять. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 .
Перетинання чи спробу перетинання державного кордону України відповідно до наданих стороною обвинувачення матеріалів ОСОБА_1 не здійснював.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності в частині названого обвинувачення, суддя приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, суд у даній справі дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, відтак провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч.1ст.204-1, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст.283,284 КУпАП, суд,-
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олена ГОЛЯНА