Справа № 307/4225/25
Провадження № 2-а/307/93/25
Закарпатської області
іменем України
06 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В.,
з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П., з участю представника позивача Кравчука М.О. (в режимі відеоконференції) та представника відповідача Фекете Й.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
І. Виклад позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 2440 від 25 червня 2025 року на нього накладено адміністративне стягнення, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Відповідно до обставин правопорушення викладених у вищенаведеній постанові, його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.1 п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п.22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 25 червня 2025 року.
Вважає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності
безпідставно, у зв'язку з чим, винесена посадовою особою постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною, необґрунтованою і підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних мотивів.
Зазначає, що його відповідач не повідомив про розгляд вказаної справи і він не отримував копію оскаржуваної постанови. Вперше про її існування та зміст він дізнався 24 жовтня 2025 року із листа органу Державної виконавчої служби, надісланого за місцем його роботи. Вважає, що ця обставина є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскільки право на оскарження не могло бути реалізоване через незалежні від нього дії відповідача. Вказана обставина є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, порушника може бути доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (зі змінами та доповненнями), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Частиною 7 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, визначених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате - підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Отже, на момент подання цієї заяви, відповідно до вимог статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягають припиненню й заходи щодо доставлення особи з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, адже протокол є доказом у справі про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП) та складається з метою її вирішення. З аналізу змісту ч. 1 ст. 256 КУпАП випливає, що у протоколі зазначаються відомості, необхідні для вирішення справи. А у разі закриття справи вона вже не потребує вирішення, отже й протокол складатися по такій справі не може, а відповідно - відсутня правова підстава для здійснення примусових заходів органами Національної поліції щодо доставлення особи до ТЦК та СП для складення протоколу. Крім того зауважує, що згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 вищезазначеного Закону, призовник, військовозобов'язаний або резервіст має право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (виключення) до Реєстру запису про себе або виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (зі змінами та доповненнями), ТЦК повідомляють Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Відповідно до наведених фактичних даних та норм законодавства вважає, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів містяться недостовірні відомості щодо порушення ним правил військового обліку, а підстави для здійснення заходів адміністративного затримання та доставлення його до ТЦК та СП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення відсутні.
Вказує на те, що в даному конкретному випадку, відповідачем не доведена його вина у вчиненні правопорушення належними та допустимими доказами, які б підтверджували обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови.
Просить: поновити строк на оскарження постанови № 2440 від 25 червня 2025 року; скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за справою про адміністративне правопорушення № 2440 від 25 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові № 2440 від 25 червня 2025 року, проти позову заперечив.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що згідно протоколу № 2440 від 25 червня 2025 року про адміністративне правопорушення, складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 25 червня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.1 п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п.22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, вчинено в особливий період,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривен. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 25 червня 2025 року.Даний протокол підписаний позивачем, та у ньому міститься прохання позивача розглянути справу без нього.
Із постанови № 2440 від 25 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відомо, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.1 п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", та п.22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", абз.3 п.п.10-1 п.10 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривен.ь Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення 25 червня 2025 року.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства.
Із постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи від 14 жовтня 2025 року відомо, що головним державним виконавцем Гайсинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 при примусовому виконанні постановим № 2440 від 25 червня 2025 року.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Підпунктом 1 п.2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" № 3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року, встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Тобто, у позивача з 18 травня 2024 року виник обов'язок уточнити протягом 60 днів свої облікові дані.
З оскаржуваної постанови відомо, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженого Верховною Радою України, тобто протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.
Частиною 1 ст. 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, ч.2 цієї ж статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а ч.3 цієї ж статті передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
У примітці до даної статті визначено, що: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Згідно п.п.10-1 п. 1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (в редакції станом на 17 липня 2024 року), призовники,військовозобов'язаніта резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника,військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи положення ст.235 КУпАП, саме начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.210 КУпАП і накладати адміністративні стягнення за даною статтею, а отже він є належним відповідачем по справі.
Згідно ч. 6-9 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 2101 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 1322 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 2101 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП Доказами в справі проадміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновкомексперта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспортіта паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом провилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч.2 ст.8 Конституції України). Згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена ч.2 ст.33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Отже, ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", п.22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року та абз.3 пп.10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (в редакції станом на 17 липня 2024 року), визначено способи, якими військовозобов'язані зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані, а саме, через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, чим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Згідно ч.7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Таким чином правопорушення, вчинене позивачем за ч.3 ст. 210 КУпАП виявлено 25 червня 2025 року, тобто адміністративне стягнення накладено в строки, визначені ст. 38 КУпАП.
Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно.
Згідно із приписами п.1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має правозалишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, залишивши оскаржувану постанову без змін.
Позивач зазначає, що фактично отримав оскаржувану постанову лише 24 жовтня 2025 року із листа державної виконавчої служби (зворотнього відповідачем не доведено), а тому, йому слід поновити строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстави для поновлення позивачу строку для оскарження даних постанов.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позивних вимог, судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Як судом вже зазначалося, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства.
Однак, позивачем при поданні даного позову сплачено судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (платіжна інструкція 1.375257195.1 від 28 жовтня 2025 року), тобто позивач помилково сплатив судовий збір, який йому слід повернути.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.9, 210, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст.2, 5-11, 13-15, 72-79, 90,268-271,286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., помилково сплачений ОСОБА_1 , згідно платіжної інструкції 1.375257195.1 від 28 жовтня 2025 року- повернути ОСОБА_1 .
Копію рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Суддя В.В. Ніточко