Справа № 302/434/24
провадження 1-кп/302/27/25
23
(в повному обсязі)
04.11.2025 селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
прокурорка ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат ОСОБА_6 ,
потерпіла ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане судове кримінальне провадження ЄРДР №62024140130000202 від 26.03.2024 року, ЄРДР № 12024071110000032 від 08.02.2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Торун Міжгірського району Закарпатської області, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживав в АДРЕСА_2 , гр.України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (на посаді стрільця - санітара, звання солдат), раніше судимого: вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.12.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 126-1, 126 ч.1 КК України, з призначенням покарання згідно з статтею 70 ч.1 КК України у виді громадських робіт на строк 200 годин (справа № 302/726/21), - зазначена судимість погашена згідно з статтею 89 КК України; згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15.11.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 125 ч.1 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850 гривень (справа № 302/1985/23), зазначена судимість не знята і не погашена, покарання виконано, штраф сплачений в грудні 2024 року; згідно з вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27.11.2023 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1 КК України, з призначенням покарання у виді одного року і шість місяців обмеження волі (справа № 302/1404/22), - зазначене покарання не відбуте і судимість за цим вироком не погашена і не знята,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 ч.5 Кримінального кодексу України,
- у частині розгляду клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України,
У кримінальному провадженні ЄРДР №62024140130000202 від 26.03.2024 року згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 ч.5 КК України, за такими обставинами.
ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді стрільця - помічника гранатометника штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти НОМЕР_2 окремого штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 , порушив вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127-130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, через особисту недисциплінованість, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, 14.04.2023 самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 , що на той час дислокувався в АДРЕСА_3 , та відсутній без поважних причин на військовій службі, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби до 24.10.2024, а саме звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований у АДРЕСА_4 .
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав обставини, які зазначені в формулюванні обвинувачення за змістом обвинувального акту, а також повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 статті 407 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 клопотав про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 407 ч.5 КК України, на підставі положень, передбачених частиною 5 статті 401 КК України, тобто у зв'язку з наміром повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження військової служби і надав у справу письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 на продовження проходження ним військової служби в цій частині. ОСОБА_5 повністю визнав обставини за змістом формулювання обвинувачення за ознаками ч.5 статті 407 КК України, розкаявся і заявив у судовому засіданні, що усвідомив свою протиправну поведінку, мав зустріч з представником зазначеної вище військової частини, особисто спілкувався з ним в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» в м. Ужгород, отримав письмову згоду командира на продовження військової служби, а тому бажає захищати Батьківщину.
Захисник обвинуваченого підтримав клопотання, покликаючись на застосування положень ч.5 статті 401 КК України і звернув увагу суду, що ОСОБА_5 раніше не вчиняв кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 КК України.
Сторона обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_3 і прокурорки ОСОБА_4 висловилась проти задоволення клопотання, покликаючись на те, що у період самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 допускав за місцем проживання домашнє насильство, за що неодноразово притягався до адміністративної і кримінальної відповідальності. Окрім цього, ОСОБА_5 за наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 47 від 14.02.2025 у зв'язку із самовільним залишенням військової частини припинено виплату грошового забезпечення і його знято з продовольчого забезпечення.
Оцінивши зміст клопотання, позиції і доводи сторін, суд установив таке.
ОСОБА_5 є військовослужбовцем з досвідом військової служби з початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України, починаючи з 2022 року, а також раніше відбував військову службу в 2017-2018 роках, зокрема і в зоні дії АТО на сході України. ОСОБА_5 відбував військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-санітара. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 під час військової служби у військовій частині НОМЕР_3 на посаді стрільця - помічника гранатометника самовільно залишив військову частину в період воєнного стану, запровадженого Указом Президента України в зв'язку з повномасштабною збройною агресією РФ проти України, починаючи з 24.02.2022 з продовженням дії воєнного стану за відповідним, загальновідомими Указами Президента України.
ОСОБА_5 повністю визнав обставини за змістом обвинувачення в учиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 частин 5 КК України, за ознаками самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Натомість обвинувачений ОСОБА_5 подав у зазначеному кримінальному провадженні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 407 ч.5 КК України, на підставі положень, передбачених частиною 5 статті 401 КК України, тобто у зв'язку з наміром повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження військової служби і надав в справу письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 на продовження проходження ним військової служби в цій частині.
Частина 5 статті 401 КК України передбачає: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 статті 407 КК України, не вчиняв раніше і кримінального правопорушення, передбаченого статтею 408 КК України. Обвинувачений повністю визнав обставини за змістом формулювання обвинувачення за ознаками ч.5 статті 407 КК України, розкаявся і заявив в судовому засіданні, що усвідомив свою протиправну поведінку, мав зустріч з представником зазначеної вище військової частин, особисто спілкувався з ним в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» в м. Ужгород, отримав письмову згоду командира на продовження військової служби, а тому бажає захищати Батьківщину.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_4 код НОМЕР_5 ОСОБА_9 командуванням цієї частини надано згоду на проходження військової служби (згідно з ч.5 ст.401 ККУ) військовослужбовцем ОСОБА_5 , який планується на посаду солдата резерву 51 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , «шпк» солдат, ВОС - 100097А з проханням провести роботу щодо направлення ОСОБА_5 на військову службу до військової частини НОМЕР_4 . У цій же письмовій згоді зазначено, що відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗС України від 28.01.2024 № 34783/С, військова частина належить до пріоритетного комплектування.
З огляду на вище встановлене суд дійшов переконання, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з такого обґрунтування.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було неодноразово продовжено і цей строк триває донині.
Згідно з положеннями частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Доводи сторони обвинувачення суд відхиляє, бо вони не ґрунтуються на вище зазначених положеннях законів. Окрім цього, сторона обвинувачення не подала доказів, що ОСОБА_5 в установленому законом порядку притягався раніше до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статями 407, 408 КК України. Стороною обвинувачення також не спростовано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 про відновлення військової служби ОСОБА_5 в цій частині на підставі саме положень статті 401 ч.5 КК України. Цей документ прокурори не заперечували в судовому засіданні. Покликання прокурора ОСОБА_10 на те, що ОСОБА_5 звільнився з військової частини НОМЕР_1 є помилковим, бо за змістом наказу командира цієї частини № 47 від 14.02.2025 ОСОБА_5 не звільнявся і не відраховувався з особового складу цієї військової частини, а тільки був знятий з продовольчого та грошового забезпечення у зв'язку з самовільним залишенням цієї військової частини. ОСОБА_5 не втратив статус військового службовця, бо не звільнявся з лав ЗСУ в установленому порядку.
Отже, за змістом клопотання та матеріалами справи, встановленими обставинами у кримінальному провадженні, вище викладеними обґрунтуваннями мають місце сукупність умов, які передбачені статтею 401 ч.5 КК України, що дає підстави застосувати положення зазначеної норми кримінального закону і положення ч.ч.1, 2, 4 ст.286, п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.288 КПК України.
Цей висновок суду ґрунтується на положенні статті 65 Конституції України, за якими захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Адже законодавець передбачив положення статті 401 ч.5 Кримінального кодексу України у період воєнного стану у зв'язку з повномасштабною збройною агресією РФ проти України, виходячи з пріоритетності обов'язку громадян України здійснювати захист Вітчизни перед іншими обов'язками, тобто саме в період війни для протидії агресору.
Задоволення клопотання також ґрунтується на правовій позиції, прийнятій в постанові Касаційного Кримінального Суду Верховного Суду України від 31.07.2025 в справі № 183/12595/23.
У зазначеному кримінальному провадженні не має цивільного позову, судових витрат та речових доказів.
До ОСОБА_5 на виконання ухвал слідчого судді і суду під час досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Статтею 203 КПК України передбачено: ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Зазначений запобіжний захід у зв'язку із задоволенням клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження дає підстави негайно припинити дію запобіжного заходу, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , тобто тримання під вартою підлягає скасуванню, а ОСОБА_5 має бути звільнений негайно з-під варти в залі судового засідання.
Керуючись ст.ст.284 ч.2 п.1, 285, 286, 288, 372, 376 КПК України, ст.401 ч.5 КК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності в частині обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Кримінальне провадження №62024140130000202 від 26.03.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_5 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після прибуття і продовження ОСОБА_5 проходження військової служби невідкладно повідомити суд та прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про результати виконання даної ухвали військовослужбовцем і факту його прибуття до згаданої військової частини у встановлений ухвалою строк та про поновлення ОСОБА_5 на військовій службі.
Скасувати застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань №9", звільнивши його з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала в повному обсязі складена 06.11.2025.
Суддя:ОСОБА_1