Справа № 298/1113/25
Номер провадження 1-кс/298/240/25
04 листопада 2025 року с-ще Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024071070000236 від 04 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 ,08.09.2025 року звернувся до суду з клопотанням погоджене начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до поданого клопотання у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2024 року, ОСОБА_9 , усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу психотропних речовин є можливість швидко незаконно збагатитись, а також будучи обізнаним про місця та осіб у яких можна придбати психотропну речовину метамфетамін, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яких забезпечував з вказаного періоду часу психотропною речовиною «метамфетамін», а останні в свою чергу, діючи узгоджено між собою, дотримуючись заходів конспірації, на виконання своїх функцій, в подальшому збували її за грошові кошти особам, схильним до їх вживання на території м. Ужгород та Ужгородського району Закарпатської області, розподіляючи між собою грошові кошти, отримані від збуту таких заборонених в обігу речовин.
Таким чином, ОСОБА_9 , забезпечував себе та інших співучасників попередньої змови під час реалізації психотропних речовин певними заходами безпеки і конспірації щодо нерозголошення дійсної незаконної діяльності; інформуванням осіб, що придбавали такі речовини, про місце, час та можливе місце збуту психотропної речовини, з метою недопущення виявлення злочинних дій групи сторонніми особами та працівниками правоохоронних органів, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності; особисто здійснював збут психотропних речовин; здійснював облік збутих психотропних речовин; підшукував інших учасників групи.
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 , як активні учасники попередньої змови, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діючи як виконавці, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою ОСОБА_9 , безпосередньо приймали участь у придбанні психотропних речовин для їх подальшого збуту у роздріб, а також у зберіганні, зважуванні та фасуванні з метою збуту психотропних речовин, безпосередньо приймали участь у незаконному збуті таких речовин особам, що схильні до їх вживання, особисто займались підшукуванням осіб для подальшого збуту їм психотропних речовин, за обумовлену перед тим грошову вартість.
Так, в період з грудня 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливих мотивів, вчинили ряд злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин на території м. Ужгорода та Ужгородського району.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_9 , на початку квітня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 10.04.2025, діючи разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 у складі групи, реалізовуючи єдиний злочинний план з незаконного збагачення, шляхом збуту заборонених в обігу речовин, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, придбав у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку розділив на частини та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.04.2025 зберігав за місцем свого, на той час фактичного проживання, за адресою АДРЕСА_2 , та за попередньою домовленістю передав для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_5 .
У свою чергу, ОСОБА_5 на досягнення єдиного злочинного плану, з ОСОБА_9 , в групі, після отримання від останнього психотропної речовини - метамфетаміну, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно- небезпечних наслідків 10.04.2025 о 16 год. 25 хв., знаходячись гаражному приміщенні СТО, за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, по вулиці Свободи №17, на території гаражного кооперативу «Минай», в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1000 гри. особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_13 два згортки фольги з психотропною речовиною, які останньою одразу добровільно видано працівникам поліції, всередині яких згідно висновку експерта знаходилась психотронна речовина - «метамфетамін» масою 0,0845 г.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_9 , на початку травня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 02.05.2025, діючи разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 у складі групи, реалізовуючи єдиний злочинний план з незаконного збагачення, шляхом збуту заборонених в обігу речовин, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, придбав у невстановлених осіб та місці з метою подальшого збуту, невстановлену кількість психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку розділив па частини та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.05.2025 зберігав за місцем свого, на той час фактичного проживання, за адресою АДРЕСА_3 , та за попередньою домовленістю передав для подальшого продажу у роздріб ОСОБА_5 .
У свою чергу, ОСОБА_5 , на досягнення єдиного злочинного плану, з ОСОБА_9 , в групі, після отримання від останнього психотропної речовини - метамфетаміну, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на збут психотропних речовин, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно- небезпечних наслідків 02.05.2025 о 14 год. 35 хв., знаходячись за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, в підвальному приміщенні будинку № 41 , що розташований по вулиці Михайла Вербицького, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно повторно збув за 1000 грн. особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_13 один згорток фольги з психотропною речовиною, який останньою одразу добровільно видано працівникам поліції, всередині якого згідно висновку експерта знаходилась психотропна речовина - «метамфетамін» масою 0,0918 г.
За таких обставин, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого с незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Як ідеться у клопотанні, ОСОБА_5 , на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років; стан здоров'я якого не перешкоджає утриманню під вартою.
Таким чином, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з цим, велика кількість підозрюваних осіб у даному кримінальному провадженні, наявність єдиного умислу на вчинення тяжких злочинів, чіткої ієрархії та розподіленості ролей вказують па особливу суспільну небезпеку та неможливість допущення продовження протиправної діяльності даної злочинної групи.
08.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
08.09.2025 слідчим суддею Великоберезнянського районного суду Закарпатської області обрано запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави 181 680 грн. строком до 06.11.2025 включно.
В обґрунтування клопотання слідчий, вказавши на існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, зазначив що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовжити строк запобіжного у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
У судовому засданні, прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому, зазначив, що таке обґрунтоване та містить посилання на кожен ризик передбачений ст.177 КПК України окремо, відповідно до матеріалів справи, а тому просив таке задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просила в клопотанні відмовити та обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Або ж зменшити розмір застави, оскільки ОСОБА_5 через скрутне матеріальне становище не взмозі оплатити вказаний розмір застави. При цьому вказує, що у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу не зазначено, які саме ризики продовжують існувати. Вказує, що сама тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
08 вересня 2025 року ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області клопотання слідчого слідчого відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 погоджене начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задоволено. Застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб - до 06 листопада 2025 року (включно). Визначено ОСОБА_14 заставу в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
ОСОБА_5 роз'яснено, що відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покладено такі обов'язки:
-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, на визначений ними час;
-утримуватись від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі;
-не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності;
-повідомляти слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали до 06 листопада 2025 року включно.
27 жовтня 2025 року слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні № 12024071070000236 - слідчий слідчого відділення ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 подав до керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_15 клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024071070000236 від 04.12.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, до трьох місяців, тобто до 08.12.2025 включно.
Постановою керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_16 від 30 жовтня 2025 року клопотання слідчого задоволено. Продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071070000236 від 04 грудня 2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, до трьох місяців, тобто до 08.12.2025.
Строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме - до 08.12.2025.
31 жовтня 2025 начальник Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотання про продоження строку дії обов'язків, визначених ч.ч.5,6 ст. 194 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч.2 ст.278 КПК України та ч.2 ст.184 КПК України відповідно.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ч. 1 та ч.4 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що СВ відділення поліції № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024071070000236 від 04.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років, з конфіскацією майна.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Крім того у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою сторона обвинувачення в судовому засіданні посилалася на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин.
Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, передбачене за інкримінований ОСОБА_5 злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Отже, у разі засудження останнього за ч. 2 ст. 307 КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м'якого покарання, ніж передбачене законом.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Надана інформація щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, про те, що ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, допомагає батькам у побуті у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, не дають підстав для висновку про зниження ризиків, про які йдеться у клопотанні.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та слідчого щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 , від органів досудового розслідування та суду.
Відносно можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд враховує характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та те, що реально можуть існувати речі чи документи, які може знищити підозрюваний, а слідству в силу стадії досудового розслідування, може бути не відомо про місце знаходження таких.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже, зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного.
Враховуючи можливий безпосередній зв'язок вчинення кримінального правопорушення з іншими підозрюваними, слідчий суддя враховує можливий вплив ОСОБА_5 , на таких.
Крім того слідчий суддя враховує, що в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування ще не встановлено повне коло осіб, які можуть бути причетними до встановлених слідством подій в даному кримінальному провадженні. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе впливати на осіб, які можуть набути статусу свідків у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_5 , особисто чи через третіх осіб зможе вчиняти інші дії направлені на перешкоджання кримінальному провадженню.
Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки в ході розгляду клопотання встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик впливу на свідків; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , необхідно продовжити дію запобіжного заходу на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5 частини 2).
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч.1 статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому досудовим розслідуванням кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, особу підозрюваного, який раніше судимий за вчинення умосного корисливого злочину проти власності, підозрюється у вчиненні злочину в період випробувального терміну, що свідчить про спрямованість злочинного умислу підозрюваного та його небажання ставати на шлях виправлення, а також додатково підтверджує ризики, заявлені стороною обвинувачення.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, який раніше судимий, на шлях виправлення не став, а також враховуючи те, що ризики, які слугували підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою на теперішній час не відпали, неможливість з об'єктивних причин закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні у визначений законодавством термін, слідчий суддя вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою підозрюваного з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в межах строку досудового розслідування, тобто до 08 грудня 2025 року.
Також слідчий суддя вбачає доцільним залишити покладені на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, у разі внесення ним застави, оскільки це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 - 184, 186, 193 - 194, 199, 206, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 08.12.2025, із визначенням застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, на визначений ними час;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 12024071070000236 від 04.12.2024;
- не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності;
- повідомляти слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Термін дії ухвали до 08.12.2025.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду складено 06 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1