Справа № 297/3553/25
03 листопада 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000464 від 22 жовтня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Берегуйфалу Берегівського району, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , не одруженої, непрацюючої, раніше не судимої, громадянки України,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із клопотанням, погодженим прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000464 від 22 жовтня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Клопотання мотивує тим, що Слідчим відділенням Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12025071060000464 від 22 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений слідством день, час та місці, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропних речовин та особистого збагачення, незаконно придбала у невстановленої слідством особи особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку перенесла за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_3 , де незаконно зберігала зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 22.10.2025.
У подальшому, 22.10.2025 року в період часу з 15 години 02 хвилин по 16 годин 31 хвилину в ході огляду проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 на навісній шафі у приміщенні кухні було виявлено і вилучено кристалічну речовину жовтого та білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/12911-НЗПРАП від 24.10.2025 у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено, - PVP, маса якої (у перерахунку на PVP основу) становить 15,4781 г. та психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого (у перерахунку на амфетамінову основу) становить 0,5164 г.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у особливо великих розмірах.
31 жовтня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Берегуйфалу Берегівського району, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , мешканку АДРЕСА_2 громадянку України, не одружену, непрацюючу, раніше не судиму повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: проведеним оглядом місця події в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_5 , в ході якого вилучено психотропну речовину, проведеними оглядами мобільних телефонів та записника, допитами свідків та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Як зазначає слідчий під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, підозрювана ОСОБА_5 з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та інших учасників кримінального провадження та схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ..
Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо вказаного клопотання, просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт.
Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання та дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 22.10.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000464 відомості про кримінальні правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.
31 жовтня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: проведеним оглядом місця події в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_5 , в ході якого вилучено психотропну речовину, проведеними оглядами мобільних телефонів та записника, допитами свідків та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що така підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 9 до 12 років позбавлення волі, який згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що їй загрожує.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).
Відповідно до п. 5 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України та тяжкість покарання, що їй загрожує.
Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до дев'яти років, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що їй загрожує реальна міра покарання, та має реальні можливості покинути територію України.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Таким чином, на думку слідчого судді, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної.
Вивченням особи підозрюваної на даний час встановлено, що ОСОБА_5 працездатна, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, а також те, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеним, таким, що підлягає задоволенню.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, передбаченому п. 2, 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому вважає визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваною застави, на неї слід покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025071060000464 від 22 жовтня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 гривень (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинна бути звільнена з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, вона зобов'язаний виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на неї наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі Берегівського району, Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із свідками експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні 12025071060000464 від 22 жовтня 2025 року;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали закінчується 02 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8