Справа №127/29513/25
Провадження № 1-в/127/502/25
04 листопада 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» стосовно засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_5 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання на певний строк, на підставі ст. 82 КК України, за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
представника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)»: ОСОБА_8 ,
засудженого: ОСОБА_5 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» стосовно засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_5 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання на певний строк, на підставі ст. 82 КК України, за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007.
Вказане подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджено вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007 до покарання у виді довічного позбавлення волі, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.06.2007 вирок апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007 залишено без змін, строк відбутого ним покарання станом на 11.09.2025 становить 20 років 1 місяць 24 дні. Засуджений має 11 заохочень та 7 стягнень, які на даний час зняті та погашені. На виробництві установи не працевлаштований, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, виконує роботи із самообслуговуванням, має достатній рівень необхідних навичок, до виконання робіт із благоустрою території установи ставиться з розумною ініціативою, в скоєному злочині розкаюється, висловлює позитивні наміри на життя, а тому адміністрація Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» клопоче про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк ОСОБА_5 , так як засуджений став на шлях виправлення.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що засуджений ОСОБА_5 досяг стану виправлення, але тільки у 2021 році, що є замалим терміном. Крім того, все одно мав стягнення, на час постановлення вироку вину не визнав, тому вважає дане подання не підлягає задоволенню.
Захисник ОСОБА_7 подання підтримала та просила задовольнити.
Представник Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)»: ОСОБА_8 повідомив, що засуджений ОСОБА_5 довів своє виправлення, мав 7 стягнень, останнє у 2021 році та 5 заохочень, на профілактичному обліку не перебуває, працевлаштований, виконавчих листів немає, тому подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» підтримує.
Засуджений ОСОБА_5 повідомив, що відбуває покарання 20 років, з 2012 року працює в установі, переведений в показову камеру, вину визнав, кається, а тому просить замінити довічне позбавлення волі на покарання на певний строк.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання та особову справу засудженого ОСОБА_5 , приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
На даний час засуджений ОСОБА_5 утримується та відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Вінницького міського суду Вінницької області - у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Згідно ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
На підставі ч. 5 ст. 82 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
Згідно положень ст. 154 КВК України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до ст. ст. 81, 82 КК України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Разом із поданням щодо можливості представлення засудженого до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі.
Основною метою подання висновку щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке та визначення в індивідуальному порядку строку позбавлення волі засудженому, стосовно якого вирішується зазначене питання.
Особа, засуджена до довічного позбавлення волі, додатково до подання щодо можливості представлення її до заміни покарання на більш м'яке у виді позбавлення волі на певний строк повинна подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації. Такий план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м'якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк дасть змогу засудженій особі усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженої особи після звільнення.
Відтак, необхідною умовою застосування положень ст. 82 КК України є те, що засуджений став на шлях виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Як вбачається із особової справи засудженого ОСОБА_5 , останній засуджений вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007 за ст. ст. 187 4.4, 115 ч.2 п.п.6, 12, 13, 70 ч. 1 КК України до довічного позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.06.2007 вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007 залишено без змін. Рішенням комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі в Дніпропетровській області від 08.10.2007 визначено максимальний рівень безпеки з відбуванням покарання в приміщеннях камерного типу. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.06.2016 в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у відповідності до ст. 72 4.5 КК України - відмовлено. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12. 2016 клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - залишено без розгляду. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.06.2017 в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув?язнення в строк відбування покарання- відмовлено. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.03. 2019 зарахувати засудженому ОСОБА_5 в строк покарання, призначеного вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007, строк попереднього ув?язнення з 27.06.2006 до набрання вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007 законної сили, тобто по 05.06.2007, з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10. 2019 в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк - відмовлено. Відповідно до характеристики засудженого ОСОБА_5 , наданої адміністрацією Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» вбачається, що засуджений ОСОБА_5 має середню технічну освіту, в установі закінчив повний курс неформального навчання у виробничій майстерні. За весь період відбування покарання сім разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак в силу ч. 14 ст. 134 КВК України вважається таким, що не має стягнень. Заходи заохочення застосовувались п'ять разів. Неконфліктний, прагне уникати конфліктних ситуацій, робить позитивні висновки зі своїх минулих помилок, самооцінка занижена. Підтримує стабільні та доброзичливі зв'язки з матір'ю, батьком та братом шляхом листування, побачень, телефонних розмов. Засуджений ОСОБА_5 усвідомлює, що саме треба змінити в житті та бере участь в реалізації задуманого, має позитивні плани на майбутнє та працює над їх реалізацією. Приймає активну участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження».
Рішенням комісії з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно - дострокового звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 КК України), заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, заміни не відбутої частини покарання більш м?яким, (стаття 82 КК України), встановлення адміністративного нагляду згідно із Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», переведення засуджених на підставах, встановлених статтями 10, 50, 57, 93, 101, 147, 151-1 КВК України ( протокол № 9 від 22.05.2025) засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення.
Відповідно до наданого висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 слідує, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Загальна кількість балів засудженого становить 90.
Крім того, до суду надійшла довідка Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», з якої вбачається, що відносно засудженого ОСОБА_5 виконавчі провадження про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в бухгалтерії Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» відсутні.
Із медичної довідки вбачається, що засуджений ОСОБА_5 станом на 2025 рік в категоричній формі відмовився від проведення профілактичного огляду та ФГ органів грудної порожнини, про що складено відповідний акт та проведено бесіду необхідність проходження профілактичних медичних оглядів.
Судом установлено, що на момент розгляду подання, засуджений ОСОБА_5 формально набув право на застосування до нього ст. 82 КК України, однак, наявність лише формально-юридичних підстав для заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким і відсутність в повному обсязі оціночних підстав для заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким, не буде сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення засудженого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Суд звертає увагу, що незважаючи на виправлення засудженого, ОСОБА_5 отримав останнє стягнення у 2021 році та почав отримувати заохочення останніх п'ять років, починаючи лише з 2021 року, тобто після відмови ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.10.2019 в задоволенні клопотання про заміну призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, крім того, дані заохочення засуджений отримував з періодичністю один раз на рік, що свідчить про малий термін стану виправлення засудженого ОСОБА_5 .
Крім того, засуджений ОСОБА_5 визнаний винним за вчинення умисного корисливого-насильницького злочину та під час постановлення вироку вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнавав, однак судом враховано теперішнє ставлення засудженого до вчиненого кримінального правопорушення та його каяття.
Таким чином, суд вбачає позитивні зміни у поведінці засудженого, однак дані зміни є нещодавніми та не мають тривалого характеру, а встановлені в судовому засіданні обставини у своїй сукупності не можуть свідчити про його стале виправлення та перевиховання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» стосовно засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_5 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання на певний строк, на підставі ст. 82 КК України, за вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007, оскільки вважає, що засуджений за час відбування покарання зовсім нещодавно став на шлях виправлення та в подальшому ще існує потреба в утриманні його в умовах ізоляції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст. 154 КВК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, суд
У поданні Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» стосовно засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_5 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання на певний строк, на підставі ст. 82 КК України, за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.02.2007- відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: