Справа №127/24392/25
Провадження № 1-кп/127/836/25
06 листопада 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020010000931 від 09.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів із визначеною сумою застави, оскільки, останній не має постійного місця проживання, а тому може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може продовжувати вчинювати злочини.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 при вирішенні даного клопотання покладалися на думку суду.
Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява №34578/97 від 31.07.2000).
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Так, в рамках даного кримінального провадження, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2025 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.08.2025 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжувався.
При вирішенні заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З урахуванням вказаного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, раніше судимий, а тому він може і надалі продовжувати вчинювати злочини.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 до затримання не працював, не мав стабільного джерела доходу, стійких соціальних зв'язків, не мав постійного місця проживання та реєстрації, а тому він може переховуватись від суду, може чинити тиск на неповнолітнього потерпілого і свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відоме місце їх проживання, а також обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора та вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до ухвали суду не перестали існувати, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.
При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене суд вважає, за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначеною сумою застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314, 315, 316, 370, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.01.2026 включно із визначеною сумою застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2025.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, визначені ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.06.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Суддя: