Справа № 127/26566/25
Провадження № 2/127/5735/25
06.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Договором № 196314564 від 05.07.2022 року у розмірі 47 554,67 грн., з яких: 9 399,78 грн. - тіло кредиту, 38 154,89 грн. - проценти за користування кредитом, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач є новим кредитором за Договором № 196314564 від 05.07.2022 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2025 року, у даній цивільній справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Зазначену ухвалу було направлено судом на адресу місця реєстрації відповідача, однак поштове відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.
У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву, відповідачем подано не було.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
05.07.2022 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено електронний Договір № 196314564, який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV2D83H.
Пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (з додатковими угодами), відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором №196314564 від 05.07.2022 року.
27.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № 196314564 від 05.07.2022 року.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором №196314564 від 05.07.2022 року.
За приписами ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав; судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17 зазначив, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Договір кредитної лінії №196314564 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 05.07.2022 року, а Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений ще 28.11.2018 року, тобто на момент укладення вказаного договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу від 28.11.2018 року.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні не набуло, то таке право не було передане цим товариством на підставі Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не передало таке право вимоги позивачу ТОВ «Юніт Капітал» за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.
При цьому суд вважає, що посилання позивача на продовження строку дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року додатковими угодами не спростовує необхідності чіткого визначення предмета договору на момент його укладення, адже правочин є укладеним лише за умови досягнення згоди щодо усіх його істотних умов, однією з яких є предмет договору.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» не є належним позивачем у спірних правовідносинах.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Таким чином, у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 517, 519, 1077, суд -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 06.11.2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10; код ЄДРПОУ 43541163)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: