Справа № 127/23391/25
Провадження № 1-кп/127/800/25
05.11.2025 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2025 за № 12025020030000359, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, несудимого,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , учня Комунального закладу "Вінницький ліцей № 18", реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , громадянина України, несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
представника Служби у справах дітей Вінницької міської ради Вінницької області ОСОБА_8 ,
ОСОБА_3 01.07.2025 приблизно о 18:00 год., більш точного часу не встановлено, спільно із неповнолітнім ОСОБА_4 та іншими особами, перебуваючи неподалік ТЦ «Магігранд» по вул. Келецькій, 78-В у м. Вінниці, зустріли раніше невідомого їм неповнолітнього ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 виник спільний кримінально протиправний умисел, направлений на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі у суспільстві правила поведінки, моралі, із хуліганських спонукань, що випливали з бажання показати свою зверхність до оточуючих, бажання самоствердитися за рахунок публічного приниження іншої особи, демонструючи свою фізичну перевагу, зверхність та вседозволеність, усвідомлюючи, що вони знаходяться у громадському місці, неповнолітній ОСОБА_4 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_9 та використовуючи малозначний привід, діючи умисно, наніс множинні удари правою ногою в ділянку сідниць та кулаком правої руки в область голови останнього, після чого потерпілий ОСОБА_9 втік з місця події.
Після цього, не зупиняючись на вчиненому, 01.07.2025 приблизно о 19:30 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 спільно із неповнолітнім ОСОБА_4 та іншими особами, розуміючи, що знаходяться у громадському місці, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_9 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілим, поводячись нахабно, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, розшукали останнього, який перебував неподалік магазину «Сільпо» по вул. Келецькій, буд. 105 у м. Вінниці, де ОСОБА_3 наніс неповнолітньому ОСОБА_9 один удар долонею лівої руки в ділянку нижньої частини щелепи.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта від 10.07.2025, на підставі судово- медичних даних отриманих при обстеженні ОСОБА_9 , даних довідки № 5133 від 02.07.2025, наданої КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня ВОР", враховуючи обставини випадку та згідно з поставленими запитаннями, при судово-медичному дослідженні ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин потиличної ділянки н/щелепного суглобу, синці на лівій виличній ділянці (1) та підборідді (1), крововилив та рана на нижній губі. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995), виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, в строк вказаний в постанові про призначення експертизи, а саме 01.07.2025.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
ОСОБА_4 01.07.2025 приблизно о 18:00 год., більш точного часу не встановлено, спільно із ОСОБА_3 та іншими особами, перебуваючи неподалік ТЦ «Магігранд» по вул. Келецькій, 78-В у м. Вінниці, зустріли раніше невідомого їм неповнолітнього ОСОБА_9 . В цей час у неповнолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , виник спільний кримінально протиправний умисел, направлений на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі у суспільстві правила поведінки, моралі, із хуліганських спонукань, що випливали з бажання показати свою зверхність до оточуючих, бажання самоствердитися за рахунок публічного приниження іншої особи, демонструючи свою фізичну перевагу, зверхність та вседозволеність, усвідомлюючи, що вони знаходяться у громадському місці, неповнолітній ОСОБА_4 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_9 та використовуючи малозначний привід, діючи умисно, наніс множинні удари правою ногою в ділянку сідниць та кулаком правої руки в область голови останнього, після чого потерпілий ОСОБА_9 втік з місця події.
Після цього, не зупиняючись на вчиненому, 01.07.2025 приблизно о 19:30 год., більш точного часу не встановлено, неповнолітній ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_3 та іншими особами, розуміючи, що знаходяться у громадському місці, продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_9 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілим, поводячись нахабно, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та моралі, діючи з особливою зухвалістю, розшукали останнього, який перебував неподалік магазину «Сільпо» по вул. Келецькій, буд. 105 у м. Вінниці, де ОСОБА_3 наніс неповнолітньому ОСОБА_9 один удар долонею лівої руки в ділянку нижньої частини щелепи.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта від 10.07.2025, на підставі судово- медичних даних отриманих при обстеженні ОСОБА_9 , даних довідки № 5133 від 02.07.2025, наданої КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня ВОР", враховуючи обставини випадку та згідно з поставленими запитаннями, при судово-медичному дослідженні ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин потиличної ділянки н/щелепного суглобу, синці на лівій виличній ділянці (1) та підборідді (1), крововилив та рана на нижній губі. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995), виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, в строк вказаний в постанові про призначення експертизи, а саме 01.07.2025.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину визнав та показав, що вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. Просив вибачення у потерпілого. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, надалі буде обдумувати свої вчинки та буде відповідальнішим. Просив його суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину визнав та показав, що вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене. Завіряє суд, що подібне більше не повториться, просив його суворо не карати.
В судовому засіданні законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 пояснила, що син свою вину у вчиненні злочину визнав та щиро розкаявся. Просив вибачення у потерпілого. Син виховується в належних умовах, вона виховує сина одна, приділяє сину достатньо уваги, із сином проведена виховна бесіда. Просила суд врахувати, що син щиро кається у вчиненому, зрозумів свої помилки та зробив відповідні висновки.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_10 , які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не прибули, однак надали до суду заяву, в якій просять судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без їх участі.
Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без неповнолітнього потерпілого та його законного представника, вважає за можливе проведення судового розгляду без неповнолітнього потерпілого та його законного представника, які надали до суду відповідну заяву.
З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про злочин зареєстровано 02.07.2025 за № 12025020030000359, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку експерта від 10.07.2025 №894, на підставі судово - медичних даних отриманих при обстеженні ОСОБА_9 , даних довідки № 5133 від 02.07.2025, наданої КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня ВОР", враховуючи обставини випадку та згідно з поставленими запитаннями, при судово-медичному дослідженні ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин потиличної ділянки н/щелепного суглобу, синці на лівій виличній ділянці (1) та підборідді (1), крововилив та рана на нижній губі. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995), виникли від травматичної дії (удару) тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, в строк вказаний в постанові про призначення експертизи, а саме 01.07.2025.
Суд зазначає, що під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинувачених, дослідив інші надані докази.
Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених доведена наданими та дослідженими судом доказами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Також суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог статей 12, 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, якй вчинив злочин у неповнолітньому віці, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліку в службі у справах дітей, як такий, що знаходиться в складних життєвих обставинах, не перебуває, раніше не судимий.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує молодий вік обвинуваченого, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться.
Суд також враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Приймаючи рішення щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд також враховує досудову доповідь, складену 22.10.2025 року на виконання ухвали суду Вінницьким міським відділом філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що наявний низький ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення. Виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.
Відповідно до положень статті 103 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання за ч. 2 ст. 296 КК України, із застосуванням положень ст. ст. 69, 101 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Вирішуючи питання про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень статті 69 Кримінального кодексу України, суд, дотримуючись загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання, враховує тяжкість вчиненого злочину відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, дані про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, навчається, характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, тобто обставини, які пом'якшують покарання. При цьому суд враховує відсутність обтяжуючих покарання обставин. Зазначені обставини, на думку суду, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та свідчать про усвідомлення обвинуваченим вчиненого ним злочину та щире розкаяння.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування положень статті 69 Кримінального кодексу України та вважає можливим перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 296 КК України.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 101 Кримінального кодексу України, пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59-1 цього Кодексу. Пробаційний нагляд стосовно неповнолітніх призначається на строк від одного до двох років.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог статей 12, 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судимий.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує молодий вік обвинуваченого, відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться.
Суд також враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно положень ст. 75 Кримінального кодексу України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України із звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені, згідно ст. 76 Кримінального кодексу України, обов'язки.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.07.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, на строк 60 днів, до 02.09.2025 включно, строк якого наразі завершився.
Згідно ч. ч. 1, 7 ст. 72 Кримінального кодексу України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
На підставі ч. ч. 1, 7 ст. 72 Кримінального кодексу України слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 03.07.2025 до 02.09.2025 включно із співвідношення - два дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню обмеження волі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.07.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 02.09.2025, строк якого наразі завершився.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 369-371, 373-374, 376, 484, 485, 487 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. ст. 69, 101 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Згідно ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Зміна прокримінального мислення" для неповнолітніх суб'єктів пробації.
Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_4 рахувати з дня постановки його на облік в уповноваженому органі з питань пробації.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені обов'язки.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
На підставі ч. ч. 1, 7 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк цілодобового домашнього арешту з 03.07.2025 до 02.09.2025 включно із співвідношення - два дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню обмеження волі.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - диск «DVD-R» із відеозаписом від 01.07.2025, який, відповідно до постанови слідчого від 08.07.2025, визнаний речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілому, законному представнику та прокурору.
Суддя