Справа 127/34383/25
Провадження 1-кс/127/13369/25
05 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 17.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025, за фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 17.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025.
Скарга мотивована тим, що 17 жовтня 2025 року слідчим ВРЗСТ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, майором поліції ОСОБА_4 , була винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025 року.
Провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Слідчий мотивує своє рішення висновком комплексної експертизи № КСЕ-19/102- 25/20507 від 13.10.2025, який нібито встановив, що водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України (ПДР).
На думку заявника, постанова слідчого про закриття кримінального провадження незаконною та необґрунтованою, такою що порушує права ОСОБА_8 як потерпілої, виходячи з наступного.
Слідчий у постанові посилається на те, що пішохід ( ОСОБА_6 ) порушила п. 4.14 (а, б) ПДР, а водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості зупинитися.
Проте, згідно з п. 18.1 ПДР, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам. Обов'язок водія, встановлений п. 18.1 ПДР, є пріоритетним і виникає ще до моменту виникнення безпосередньої небезпеки.
Якщо експертиза встановила, що водій не мав технічної можливості уникнути наїзду після того, як пішохід вступила на проїзну частину (що тривало 1,28-1,42 с), це може свідчити про те, що водій попередньо не виконав вимогу п. 18.1 ПДР щодо зниження швидкості при наближенні до переходу.
Швидкість руху автомобіля «KIA AVELLA DELTA» складала 30,4-33,6 км/год, що в умовах пішохідного переходу на проспекті Космонавтів не було належним "зменшенням швидкості" з урахуванням ймовірності появи пішоходів.
Заявник у скарзі зазначає, що слідчий не надав належної оцінки питанню: чи мав водій можливість помітити пішохода, що наближається до краю проїзної частини, і чи прийняв він заходи, передбачені п. 18.1 ПДР, до виникнення небезпеки.
Таким чином, на переконання заявника, у діях водія ОСОБА_7 вбачається невідповідність вимогам ПДР, яка знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням ДТП та спричиненням тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Закриття провадження відбулося виключно на підставі висновку експертизи без належного врахування всіх обставин, які могли бути встановлені шляхом допиту свідків чи додаткового вивчення відеозапису. Слідчий фактично поклав всю вину на потерпілу, ігноруючи пріоритетний обов'язок водія.
Верховний Суд (ККС ВС, справи № 754/1041/15, № 756/15186/18) неодноразово наголошував, що для притягнення водія до кримінальної відповідальності необхідно встановити прямий причинний зв'язок між порушенням ним ПДР та настанням наслідків.
Якщо порушення ПДР допустив і пішохід, і водій, то кримінальна відповідальність водія не виключається, якщо саме його порушення ПДР знаходилося у причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Позиція слідчого про відсутність складу злочину, заснована на висновку про неможливість уникнення наїзду в момент небезпеки, суперечить практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Згідно з усталеною практикою (зокрема, справа № 756/15186/18), наявність порушення ПДР з боку пішохода не виключає відповідальності водія, якщо саме порушення водієм пріоритетного обов'язку (зокрема, п. 18.1 ПДР щодо завчасного зменшення швидкості при наближенні до переходу) знаходиться у причинному зв'язку з наслідками ДТП. Слідчий зобов'язаний був дослідити, чи не створив водій ОСОБА_7 своїми попередніми діями (швидкістю руху) неможливість уникнути зіткнення.
Враховуючи, що внаслідок ДТП отримано тілесні ушкодження середньої тяжкості (закритий перелом, тривалий розлад здоров'я), а постанова слідчого є передчасною та необґрунтованою, вона підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - поновленню для повного та неупередженого розслідування.
На підставі викладеного, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 просила слідчого суддю скаргу задовольнити, скасувати постанову слідчого ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 17.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025 та направити матеріали кримінального провадження для відновлення та продовження досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_3 під час судового розгляду слідчому судді пояснив, що на даний час інтереси заявника ОСОБА_6 представляє він, надав документи на підтвердження вказаних обставин. Разом з тим слідчому судді пояснив, що постанова слідчого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження є незаконною, необґрунтованою та передчасною, слідчим не виконано усіх необхідних слідчих дій для встановлення об'єктивної істини у справі, зокрема не проведено допит потерпілої особи, не проведено допитів свідків, не проведено допит водія транспортного засобу, не призначено по справі повторних експертиз, постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, а тому просив слідчого суддю скаргу задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги, слідчому судді пояснив, що на даний час ним повно та всебічно проведено досудове розслідування, проведено допити усіх учасників справи, призначено та проведено усі необхідні експертизи, під час яких було досліджено усі обставини ДТП, за результатами вказаних експертиз отримано висновки які не підлягають сумнівам, зокрема те, що водій транспортного засобу не мав технічної можливості уникнути ДТП, призначення повторних експертиз є недоцільним, а тому просив слідчого суддю відмовити у задоволенні скарги. Додатково надав слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025 для їх дослідження судом.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; 3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі; 4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; 9) стосовно податкових зобов'язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України; 9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; 10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Слідчим суддею з в ході судового розгляду встановлено, що заявник оскаржує постанову слідчого ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 17.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025, оскільки вважає що постанова про закриття кримінального провадження є незаконною та необґрунтованою.
Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025, вбачається, що 29.08.2025 біля 11:50 год. ОСОБА_7 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «КІА AVELLA DELTA реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проспекту Космонавтів, поруч з буд.№40 в м. Вінниці, рухаючись по дорозі з одностороннім рухом, в напрямку вул. А.Первозванного, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка не переконавшись у власній безпеці, в безпосередній близькості від наближаючогося транспортного засобу, раптово розпочала рух та почала перетинати проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, рухаючись зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1166 від 30.09.2025, отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закритий перелом голівки малогомілкової кістки праворуч без зміщення, забій лівого колінного суглобу, забій грудної клітки», які за своїм характером належать тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Під час досудового розслідування було вилучено та оглянуто відеозапис з камери зовнішнього спостереження магазину «WINETIME», що встановлена на буд. № 40 по пр-ту Космонавтів в місті Вінниці, та направлена на проїзну частину пр-та Космонавтів поруч з буд.№40. На відеозаписі спостерігається проїзна частина пр-та Космонавтів, на якій організовано односторонній рух, в напрямку вул.А.Первозванного, та на якій наявно дві смуги руху в одному напрямку, при цьому по краям проїзної частини, розташовані тротуари. Встановлено, що подія відбувається в світлий час доби, при ясній погоді, а дорожнє покриття знаходиться в сухому стані. В подальшому спостерігаєм, як по проїзній частині пр-та Космонавтів, зі сторони вул.Келецька, в напрямку вул. А. Первозванного в крайній лівій смузі руху рухається автомобіль марки «КІА AVELLA DELTA» реєстраційний номер НОМЕР_1 та наближається до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований на вищевказаній проїзній частині, при цьому на пішохідному переході пішоходи відсутні. Згодом до нерегульованого пішохідного переходу, зі сторони буд.49 «Премєр Тауер», до проїзної частини в темпі кроку, підходить пішохід ОСОБА_6 , яка не зупиняючись вступає на проїзну частину пр-та Костмонавтів в межах нерегульованого пішохідного переходу і починає рухатись в напрямку буд.№40, та магазину «WINETIME». Після того як пішохід робить два кроки по проїзній частині, то з правої сторони відносно напрямку руху пішохода, ми бачим що до пішохідного переходу наближається автомобіль марки «КІА AVELLA DELTA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухається по пр-ту Космонавтів, в напрямку вул. А.Первозванного. В подальшому автомобіль марки «КІА AVELLA DELIA» передньою лівою частиною кузова здійснює наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка в подальшому від удару падає на асфальтобетонне покриття.
Дії водія ОСОБА_7 регламентувались вимогами п., 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:
п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Дії пішохода ОСОБА_6 регламентувались вимогами п. 4.14 (а,б,) Правил дорожнього руху України, де зазначено:
п. 4.14 (а,б) - «Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід».
Відповідно до висновку комплексної судової інженерно-транспортної, за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо- транспортних пригод» та фототехнічної експертизи № КСЕ-19/102-25/20507 від 13.10.2025, -«...Швидкість руху автомобіля марки «КІА AVELLA DELTA» реєстраційний номер НОМЕР_1 перед моментом ДТП складала біля 30,4...33,6 км/год. Пішохід ОСОБА_6 з моменту виходу (вступу) на проїзну частину пр- та Космонавтів, до моменту наїзду на неї автомобілем «КІА AVELLA DELTA» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) відповідно до відеозапису рухалась близько 1,28... 1,42 с. В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки ««КІА AVELLA DELTA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода ОСОБА_6 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, при цьому в діях водія ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися б у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що безпосередньою причиною даної ДТП стало порушення пішоходом ОСОБА_6 вимог п. 4.14 (а,б) ПДР України, при цьому дані порушення знаходяться у прямому причинному зв'язку з наслідками та враховуючи те, що в діях водія ОСОБА_7 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України та те, що він своїми односторонніми діями не мав технічної можливості зупинити транспортний засіб до смуги руху пішохода, та попередити наїзд на останню, тому в діях водія ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Таким чином, орган досудового розслідування дійшов висновку, що в даному випадку в діях водія ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Слідчий суддя, з огляду на обставини встановлені під час судового розгляду, вважає обґрунтованим висновок слідчого про відсутність, в даному конкретному випадку, в діях водія ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки останній не мав технічної можливості зупинити транспортний засіб та попередити наїзд на пішохода ОСОБА_6 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим під досудового розслідування кримінального провадження проведено усі необхідні для повного та об'єктивного досудового розслідування слідчі дії, в результаті чого прийнято законне та обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, з огляду на норми чинного законодавства підставами вважати діяння саме кримінально караним є наявність в таких діяннях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, з врахуванням пояснень учасників судового розгляду приходить до висновку, що слідчим ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_4 повно та всебічно проведено досудове розслідування кримінального провадження, здійснено перевірку обставин кримінального правопорушення, та прийнято законне та обґрунтовано рішення про закриття кримінального провадження, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги заявника у поданій скарзі є необґрунтованими та недоведеними.
Крім того, подана до суду заявником скарга є необґрунтованою і з тих причин, що не містить додатків у повному обсязі підтверджуючих обґрунтування викладені у скарзі.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено, що скарга адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 17.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025 є необґрунтованою та безпідставною, тому слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 303, 306, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого ВРЗСТ ВРУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 від 17.10.2025 про закриття кримінального провадження № 12025020010001228 внесеного до ЄРДР 29.08.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя