Справа № 127/34595/25
Провадження № 1-кс/127/13430/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Ободівка, Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 271, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125 КК України, -
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що відділом поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017020100001363 від 01.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 271, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 01.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 271, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки внаслідок суспільної небезпечності дій ОСОБА_4 є об'єктивні підставі вважати, що підозрюваний може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, залишивши район, область та межі держави, де він проживає, що у свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового розслідування, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків. Відповідно ризик переховування обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для ОСОБА_4 наслідками, зокрема суворістю передбаченого покарання, оскільки останній вчинив суспільно-небезпечні діяння, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.
- незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків (понятих) у кримінальному провадженні, а також спеціалістів та експертів, що залучалися для проведення досудового слідства, з метою подальшого уникнення кримінальної відповідальності. Так, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії щодо свідків, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Тому такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки відносно ОСОБА_4 до суду направлялися обвинувальні акти за вчинення інших кримінальних правопорушень, тому існує ризик, що підозрюваний не зробив для себе належних висновків та може продовжити свою злочинну діяльність.
Звертаючись із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним чотирьох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 271, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125, репутацію підозрюваного, ведення виду діяльності пов'язаного з будівництвом житлових та нежитлових будівель на території Вінницького району, про що свідчить наявність постійного заробітку та доходу, наявність стійких соціальних зв'язків.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, слідчий, з погодженням з прокурором, звернулася до суду з вищевказаним клопотанням та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив відмовити в його задоволенні, разом з тим останній просив розгляд справи проводити без його захисника.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12017020100001363, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять наданні сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відділом поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017020100001363 від 01.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 271, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий у клопотанні та прокурором в судовому засіданні зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи директором Житлово-будівельного кооперативу «Барський» (далі ЖБК «Барський»), допустив порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою організації, якщо це порушення спричинило загибель людини за наступних обставин.
Так, 17.04.2014 Тростянецькою районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію юридичної особи - ЖБК «Барський» (ідентифікаційний код юридичної особи 38813555), за юридичною адресою: вул. Центральна, буд. 104, село Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, з видами діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів та 41.10 Організація будівництва будівель.
Директором ЖБК «Барський» згідно статуту, призначено ОСОБА_4 , який, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, являється службовою особою.
01.10.2016 між Житлово-будівельним кооперативом «Барський» в особі ОСОБА_4 , з однієї сторони (Замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Виконавцем) укладено договір про надання послуг № 01102016.
Згідно із п. 1.1 Розділу 1 вищевказаного Договору: Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати будівельні послуги на об'єкті будівництва 5-ти поверхового 175-ти квартирного житлового будинку та приміщень громадського призначення цокольного поверху по АДРЕСА_2 згідно зареєстрованої декларації, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
28.12.2016 між роботодавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , з однієї сторони та працівником ОСОБА_7 , з другої сторони, укладено трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_7 приймається (наймається) на роботу на посаду різноробочого за основним місцем роботи. Працівнику не встановлюється строк випробування. Строк дії контракту з 28.12.2016 р. до 27.12.2017 р.
Крім того, 03.01.2017 між Житлово-будівельним кооперативом «Барський», з однієї сторони та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_4 з іншої сторони, укладено договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Барський».
Відповідно до умов п. 1.1 Розділу І Договору: ЖБК «Барський» зобов'язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 , який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:04:009:0296, а також здати будинок в експлуатацію та передати у власність об'єкт нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 39,87 м., що знаходиться в 5 корпусі, на 5 поверсі багатоквартирного житлового будинку, обумовлену цим Договором учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організував обслуговування даного будинку.
Згідно п. 2, 3, додатку № 1 до договору від 03.01.2017 про сплату пайових внесків у ЖБК «Барський», підписаного Житлово-будівельним кооперативом «Барський», з однієї сторони та ОСОБА_4 з другої сторони як учасник, учасник сплачує пайовий внесок у вигляді надання в користування ЖБК спецтехніки для будівництва об'єкту вказаного в п.1.1 Договору, а саме, пайовий внесок у вигляді використання стрілового крану ДЕК-251, заводський № 1953, в/п -5 т (далі кран ДЕК-251) для будівельних потреб на протязі 35 робочих днів з розрахунку 280 робочих годин по ціні 1466,65 грн/год. Спецтехніка використовується до 31.07.2017. Цей додаток є невід'ємною частиною Договору про сплату пайових внесків у ЖБК «Барський».
Відповідно до наказу № 2 К від 23.11.2017 ОСОБА_4 «Про зупинку будівельно-монтажних робіт» - у зв'язку з закінченням договору оренди крану, згідно Договору «Про сплату пайових внесків у ЖБК Барський» від 03 січня 2017 року б/н, тимчасово призупинено експлуатацію та виконання робіт крана ДЕК 251 заводський номер 1953, що знаходився на об'єкті будівництва житлового будинку в с. Зарванці, вулиця Одеська 3 Вінницького району Вінницької області.
Згідно наказу голови ЖБК «Барський» ОСОБА_4 № 12К від 23.11.2017 «Про зупинку будівельно-монтажних робіт» - у зв'язку з несприятливими погодними умовами, призупинено з 24 листопада 2017 року будівельно-монтажні роботи на будівельному майданчику за адресою: с. Зарванці, вулиця Одеська 3 Вінницького району Вінницької області.
Так, з 27.11.2017 по 30.11.2017 включно, ОСОБА_4 , являючись головою ЖБК «Барський» та власником крану ДЕК-251, ігноруючи встановлені правила охорони праці та інструкції по експлуатації крана ДЕК-251, з необережності, у вигляді протиправної самовпевненості, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, недотримуючись вимог умов зберігання непрацюючого крану ДЕК-251 на території будівельного майданчика ЖБК «Барський», розташованого по вул. Одеській, 3, с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, не забезпечив встановлення, при тимчасовому припиненні роботи даного крана його стріли на козли.
У зв'язку із бездіяльністю ОСОБА_4 , 30.11.2017 близько о 12:00 год., відбулось падіння (обрив) конструктивного елементу устаткування, а саме стріли крану ДЕК-251, що знаходився на вищевказаному будівельному майданчику, на працівника ФОП ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , під час здійснення останнім робіт по прибиранню території навколо даного будівництва, внаслідок якого ОСОБА_7 від отриманих травм загинув на місці.
Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкритої, проникаючої черепно-мозкової травми - рани голови, множинних переломів кісток склепіння і основи черепа, руйнування речовини головного мозку, мозочка; закритої травми грудної клітки та живота - саден грудної клітки та живота, множинних переломів ребер з обох боків по кількох анатомічних лініях, перелому лівого плеча, перелому грудино-ключичного з'єднання, перелому хребта на рівні 7 шийного та 1 грудного хребців, крововиливу в середостіння, розривів тканини легень, двобічного гемотораксу, розриву діафрагми зліва, розміжчення тканини селезінки, розривів печінки, крововиливу в черевну порожнину; крововиливу в заочеревинний простір, множинних переломів кісток тазу, розривів тканини лівої нирки; ран рук і ніг, переломів лівого плеча, кісток лівого передпліччя, лівого стегна, кісток обох гомілок. Ушкодження у ОСОБА_7 спричинені дією твердих тупих предметів, які діяли зі значною силою, ймовірно, 30.11.2017 року. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Сполучна травма тіла у ОСОБА_7 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і знаходиться в причинному зв'язку зі смертю.
Відповідно до висновку експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці встановлено, що причиною нещасного випадку, який мав місце 31.11.2017 на території будівельного майданчика по спорудженню 5-ти поверхового 175-ти квартирного житлового будинку та приміщень громадського призначення цокольного поверху по АДРЕСА_2 є падіння (обрив) конструктивного елементу устаткування, в даному випадку стріли крану ДЕК-251, що знаходився на будівельному майданчику на ОСОБА_7 , під час здійснення даним працівником робіт, що полягали у прибиранні території навколо даного будівництва, що відповідно до переліку наведеного в НПАОП 0.00-4.12-2005 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», не відноситься до категорії робіт з підвищеною небезпекою.
Встановлено, що технічними причинами настання нещасного випадку з ОСОБА_7 є: незадовільний технічний стан конструктивного елементу устаткування, в даному випадку стріли крану ДЕК-251 та невстановлення при тимчасовому припиненні роботи крана ДЕК-251 його стріли на козли.
Так, у причинному зв'язку з технічної точки зору під час настання нещасного випадку, що стався 31.11.2017 із ОСОБА_7 на території будівельного майданчика по спорудженню 5-ти поверхового 175-ти квартирного житлового будинку та приміщень громадського призначення цокольного поверху по вулиці Одеській с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, під час виконання ним робіт по прибиранню території на будівельному майданчику перебувають дії (бездіяльність), що полягають у невиконання вимог нормативних актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, а саме:
- бездіяльність власника крану ДЕК-251 ( ОСОБА_4 ), яким недотримані вимоги умов зберігання непрацюючого крану ДЕК-251 на території будівельного майданчика та не встановлення, при тимчасовому припиненні роботи даного крана його стріли на козли, чим недотримано виконання вимог пункту 8.3 Розділу 8 «Указания по експлуатации» ГОСТ 22827-85 «Краны стреловые самоходные общего назначения. Технические условия», введеного в дію від 01.01.1987 та чинного на момент настання нещасного випадку із загиблим ОСОБА_7 ; пункт «c» Розділу 22 «ХРАНЕНИЕ» «ТЕХНИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ И ИНСРУКЦИЯ ПО ЭКСПЛУАТАЦИИ 251.00.00.000 ТО КРАН ДЭК-251».
Крім того, встановлено, що технічними причинами настання нещасного випадку з громадянином ОСОБА_7 є: незадовільний технічний стан конструктивного елементу устаткування, в даному випадку стріли крану ДЕК-251 та невстановлення при тимчасовому припиненні роботи крана ДЕК-251 його стріли на козли.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 14.06.2023 у ОСОБА_4 , під час телефонної розмови з ОСОБА_8 , який перебуваючи на посаді військовослужбовця групи оповіщення другого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що користується абонентським номером телефону НОМЕР_1 , достовірно знаючий кому належить вказаний абонентський номер телефону та службове становище останнього, виник протиправний умисел, спрямований на погрозу вбивством
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Вінниця, точного місця знаходження останнього досудовим розслідуванням не встановлено, на той час, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на погрозу вбивством, переслідуючи власні мотиви, пов'язані з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами другого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у врученні останньому повістки про виклик до вищевказаного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після чого, ОСОБА_4 14.06.2023 близько о 19:40 годині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій використовуючи технічні засоби передавання інформації, а саме: власний мобільний телефон з абонентським номером телефону НОМЕР_2 , здійснював погрози ОСОБА_8 , в телефонній розмові з текстом «…якась охорона буде зі мною їхати, якщо вона тебе десь случайно пристрелить», що відповідно до судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи є прямою погрозою вбивством.
В своїй сукупності вказана погроза вбивством відповідно до судової-психологічної експертизи виразилася у зміні емоційного стану, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню потерпілого ОСОБА_8 , як особистості і виникла внаслідок отримання погроз під час телефонної розмови 14.06.2023.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «КНС» (далі ТОВ «КНС»), яка створена з метою діяльності щодо вирішення ситуаційних питань, пов'язаних з порушенням функціонування систем централізованого водовідведення, ремонт та обслуговування КНС, відповідно до договору безоплатної передачі інженерних мереж від 10.12.2020 та акту приймання-передачі до вказаного договору прийняв у власність інженерні мережі, а саме: мережі напірної каналізації довжиною 491,4 м-2 труби діаметром 140 мм, загальною довжиною 982,8 метрів від місця врізки по вулиці Васильківська в с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області до каналізаційної станції (КНС) по вулиці Пляжна в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області та каналізаційну напірну станцію, потужністю 285 метрів кубічних на добу, що розташована по вулиці Пляжна в селі Зарванці Вінницького району Вінницької області.
У подальшому, згідно гарантійних листів від 17.12.2020 та 16.11.2022 ОСОБА_4 гарантує здійснювати поточні та аварійні ремонти, обслуговування, діагностику зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення, що належать мені, власними силами та за власний кошт; здійснювати поточні та аварійні ремонти, обслуговування, діагностику КНС; не вимагати плату від КП "Вінницяоблводоканал" за транзит водопостачання та водовідведення мережами що мені належать; надавати безперешкодний доступ персоналу КП "Вінницяоблводоканал" до мереж та обладнання; нести повну відповідальність за справність відповідних зовнішніх мереж водопостачання, водовідведення та КНС та терміново усувати аварійні ситуації на зовнішніх мережах водопостачання та водовідведення та КНС в найкоротші терміни.
Так, ОСОБА_4 внаслідок не дотримання вищевказаних гарантій, що виразилось у не організації проведення робіт з ремонту каналізаційної насосної станції, розташованої по вулиці Пляжна села Зарванці Вінницького району Вінницької області, яка перебувала на обслуговуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю «КНС», достовірно знаючи про несправність функціонування каналізаційної насосної станції, в період часу з 13 грудня 2024 року по 28 липня 2025 року, допустив систематичне вивільнення неочищених стічних вод (нечистот) з каналазаційно-насосної станції на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688900:01:013:0068, що знаходиться по вулиці Пляжна села Зарванці Вінницького району Вінницької області, що призвело до забруднення земельної ділянки площею 3200 м2.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення стічними водами (каналізаційними нечистотами), земельної ділянки з кадастровим номером 0520688900:01:013:0068 становить 8 172 340,00 гривень (вісім мільйонів сто сімдесят дві тисячі триста сорок гривень). Дане забруднення спричинило негативний вплив (небезпеку) на довкілля.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2025 близько 15:30 години, ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці у офісному приміщені, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та в цей час до офісного приміщення за вищевказаною адресою зайшов ОСОБА_9 та розпочав розмову із ОСОБА_4 , з яким останній тривалий час перебуває у неприязних відносинах.
У подальшому, в ході розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виникла словесна суперечка, під час якої у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів щодо нанесення тілесних ушкоджень, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 встав з робочого місця та наблизився до ОСОБА_9 , після чого, наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока останньому.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі зліва, які належать до легких тілесних ушкоджень.
01 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 271 КК України - порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою організації, якщо це порушення спричинило загибель людини;
- ч. 1 ст. 129 КК України - погроза вбивством, що створила реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози;
- ч. 1 ст. 239 КК України - забруднення земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля;
- ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017020100001363 від 01.12.2017; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 01.12.2017; акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30.11.2017; договору про надання послуг №01102016 від 01.10.2016; висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 від 14.12.2017; висновку експерта від 16.05.2024 за результатами експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 11.07.2023; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 ; висновку судової психологічної експертизи з ОСОБА_8 ; висновку судової лінгвістичної експертизи від 17.08.2023; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 13.12.2024; висновку судової інженерно-екологічної від 26.09.2025; договору безоплатної передачі у власність інженерних мереж та Акту приймання-передачі до вищевказаного договору; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 11.09.2025; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 ; висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_9 від 12.09.2025; повідомлення про підозру від 01.11.2025; інших матеріалів досудового розслідування в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 271, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125 КК України - обґрунтована.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що частина кримінальних правопорушень, які інкримінується підозрюваному не відносяться до категорії тяжких, а є кримінальними проступками або ж нетяжким злочином. Зокрема, вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 129 КК України (погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози) - карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.
- ч. 1 ст. 239 КК України (забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля) - караються штрафом від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Частиною першою та другою статті 12 КК України передбачено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
В свою чергу злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. (ч. 3-5 ст. 12 КК України)
Таким чином, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 125 КК України, які інкримінуються ОСОБА_4 відносяться до категорії кримінальних проступків, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.
Відповідно до частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
Таким чином, врахувавши положення статті 183 КК України та особу підозрюваного ОСОБА_4 , який згідно поданих матеріалів є несудимою особою, слідує висновок, що при встановленні обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 125 КК України та наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до останнього в жодному разі не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В той же час судом встановлено, що органом досудового розслідування, окрім вищенаведеного, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (зокрема ч. 2 ст. 271 КК України), за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років (тяжкий злочин), а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи без запобіжного заходу може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Однак, прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, займає активну громадянську позицію, яка полягає у активній підтримці Збройних сил України у відбитті повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, за що нагороджений рядом подяк та грамот, раніше не судимий.
Таким чином, високий авторитет ОСОБА_4 серед органів державної влади, військових частин та військових формувань дає підстави для висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під варотою.
Окремо слідчий суддя звертає увагу на те, що подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, мала місце у 2017 році, а розгляд вказаного клопотання здійснюється 04 листопада 2025 (тобто зі спливом майже восьми років), при цьому підозрюваний, не будучи затриманим в порядку ст. 208 КПК України, самостійно з'явився на розгляд вказаного клопотання, що свідчить про фактичну відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, беручи до уваги наявність постійного місця проживання підозрюваного, його вік, відсутність судимостей, авторитет у суспільстві слідчий суддя дійшов висновку про достатніcть підстав для переконання про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
Виходячи із практики Європейського суду з прав людини, суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину (справа «Мамедова проти Росії»).
Так, на думку суду, та обставина, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, розуміючи, що за скоєне йому може загрожувати міра покарання у виді позбавлення волі, має значення при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, а відтак слідчий суддя дійшов до переконання про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи вимоги статті 178 КПК України, вважає за можливе та необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного таких обов'язків як: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, оскільки даний запобіжний захід зможе запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись за межі Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 01 січня 2026 року.
У разі не виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків зазначених у даній ухвалі до останнього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя