Справа № 128/2166/25
Провадження № 2/127/5360/25
06.11.2025 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Мілоан» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який мотивовано тим, що 07.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит №103476000, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти (фінансовий кредит) на сумі 10 000 грн., а відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором кредитодавець виконав своєчасно та повністю, надавши відповідачці в розпорядження грошові кошти за договором. Відповідачка у свою чергу своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, в результаті чого у останньої виникла заборгованості по сплаті кредиту в загальному розмірі 37 258,52 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Мілоан» заборгованість за кредитним договором №103476000 від 07.05.2024 у розмірі 37 258,52 грн., з яких: 8 980,86 грн. - сума заборгованості по кредиту; 23 585,54 грн. - сума заборгованості за відсотками, 595 грн. - сума заборгованості за комісією та 4 097,12 грн. сума заборгованості за неустойкою. Крім того, просить стягнути із відповідачки понесені судові витрати у розмірі 12 422,40 грн.
27.06.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позову заяву, в якому відповідачка зазначила, що заперечує щодо задоволення позовних вимог, оскільки зазначила, що вже сплатила більше, ніж тіло кредиту. Станом на 04.09.2024 нею було сплачено 14 430,00 грн., неодноразово проводились проплати по договору, що перевищують суму кредиту, що підтверджується особистими доказами (скрінами з особистого кабінету додатку ТОВ "Мілоан", однак позивачем нараховано суму погашення кредиту, що в чотири рази перевищує суму кредиту. Щодо відсотків нарахованих позивачем, то відповідачка зазначила, що відсотки нараховані надмірно, економічно необґрунтовані та є такими, що підлягають зменшенню за судовим розсудом відповідно до принципів справедливості.
Крім того надала клопотання в якому просила зменшити розмір позовних вимог до розміру фактичного тіла кредиту, з урахуванням уже здійснених оплат до 8 980,86 грн., також надала клопотання, в якому просила залишити позовні вимоги без задоволення.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2025 року, справу передано за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 року, головуючим у справі визначено суддю Антонюка В. В.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 19.08.2025 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачці строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
29.08.2025 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідачки - адвоката Зачепіло З. Я. про долучення як учасника та ознайомлення з матеріалами справи.
22.09.2025 року представником відповідачки - адвокатом Зачепіло З. Я. отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі та повідомлення про приєднання до справи позовної заяви з додатками в електронному вигляді, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ні відповідачкою, ні її представником клопотань про слухання справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб чи у порядку загального позовного провадження, до суду подано не було.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 07.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103476000, за умовами якого відповідачка отримала кредит на суму 10 000 грн., строком на 360 днів зі сплатою 357,70 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом та 511 відсотків за користування кредитом протягом решти строку кредитування відповідно до 1.5.2, 1.5.3 кредитного Договору, вказаний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором згідно п. 6 кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. цього договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2 Кредитного договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.6.4 та п.6.5 Кредитного договору укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Заява на отримання кредиту № 103476000 від 07.05.2024 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачкою ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».
Відповідно до квитанції №2459021827 від 07.05.2024 року, АТ КБ «Приватбанк» перерахувало на рахунок відповідачки ОСОБА_1 10 000 грн., призначення платежу: кошти згідно договору 103476000.
Отже, з укладенням договору у позичальниці виник обов'язок повернути ТОВ «Мілоан» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачкою виконав в повному обсязі, надавши їй, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідачка ОСОБА_1 , взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «Мілоан» належним чином не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, та проценти за користування кредитом.
Відповідачкою разом з відзивом на позовну заяву надано квитанції про часткове погашення кредиту, однак як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідачкою було погашено відсотки по нарахуванню кредиту, а саме тіло кредиту не погашалось, тому суд не бере до уваги квитанції надані відповідачкою до відзиву. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 37 258,52 грн., яка складається з: 8 980,86 грн. - заборгованість по кредиту; 23 585,54 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 595 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 4 097,12 грн. - заборгованість за неустойкою.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками за користування кредитом, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за користування кредитом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення комісії в розмірі 595 грн. то суд враховує, що згідно Постанови Верховного суду України від 16.11.2016 року (справа № 6-1746цс16), відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк, або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а відповідно до Постанови Верховного суду України від 06.09.2017 року (справа № 6-2071цс16), за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що призначення комісії (за вчинення дій/надання послуг), відмінних від дій, вказаних у п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому підстави для стягнення комісії у вказаному розмірі відсутні.
Щодо стягнення заборгованості за нейстойкою в розмірі 4 097,12 грн., суд зазаначає наступне.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, заявлена позивачем неустойка у розмірі 4 097,12 грн. стягненню з відповідачки не підлягає.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №103476000 від 07.05.2024 у розмірі 32 566,40 грн., з яких: 8 980,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23 585,54 грн. - заборгованість за відсотками.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 2 117,17 грн.
При вирішенні питання про відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу в загальній сумі 10 000 грн., суд виходить з наступного.
Так, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Однак, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем не надано жодного належного доказу. Таким чином, витрати ТОВ «Мілоан» на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 80, 81, 141, 247, 263-265, 274 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за кредитним договором №103476000 від 07.05.2024 у розмірі 32 566 (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) гривень 40 копійок, з яких: 8 980,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23 585,54 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 117,17 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄРДПОУ 40484607, адреса місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: