"06" листопада 2025 р.
Справа153/1314/25
Провадження2/153/458/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №754846428. Відповідно до умов укладеного договору відповідачу було надано кредит в сумі 7100 грн., який відповідач зобов'язалась повернути за сплатити проценти за користування ним. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Також 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №10/1024-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. Крім того, 04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача. Відповідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу БН від 04.06.2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34 732 грн. 37 коп. Однак, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 34 732 грн. та судові витрати.
28 серпня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 09.10.2025.
09 жовтня 2025 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області розгляд справи було відкладено у зв'язку із необхідністю витребування доказів.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення зі змісту яких встановлено, що представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задоволити. Вважає доводи сторони відповідача безпідставними.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, її представник адвокат Покоєвич А.О. діючи на підставі ордеру серії АІ №1994327 в судове засіданні не з'явився, надав суду письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що позивачем не надано належного підтвердження переходу права вимоги за Реєстром права вимоги за Договором Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон Плюс», відсутня платіжна інструкція, що свідчила б про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов'язків за Договором факторингу. У зв'язку з цим немає підтвердження, що ТОВ «Таліон Плюс» сплатив ціну продажу за перехід до нього права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Наступні сплати ціни продажу за перехід права вимоги між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» між ТОВ «Юніт Капітал» вважаються недійсним. Тому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
10 жовтня 2025 року за вх..№6426 представником позивача подані додаткові пояснення у справі, в яких вказується, що відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 04.07.2023 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №238 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 16 959,65 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 04.07.2023, тобто після укладання Кредитного договору №754846428 від 13.05.2023. Отже, Відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 238 від 04.07.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018
Згідно з п.2.1 Договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - прийняти їх та передати грошові кошти Клієнту на умовах договору. Відповідно до п.1.3 та п.1.5 цього договору, право вимоги стосується всіх прав Клієнта за Кредитними договорами і фіксується у Реєстрах прав вимоги. Витяг з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 підтверджує, що право вимоги за Кредитним договором № 754846428 від 13.05.2023 відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на законних підставах, а передача права вимоги відбулося відповідно до умов Договору факторингу.
10.10.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34732,37 грн.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю. Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 34732,37 грн Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. Вважають, що сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати за договорами факторингу та даний факт не взаємопов'язаний з предметом договору та предметом права вимоги. Всі перераховані договори факторингу містять пункти про фінансування.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи: 13 травня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір №754846428 за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в загальній сумі 7100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках та правилах, на строк 30 днів. Вказаним договором сторони домовилися про строк кредитування, порядок повернення коштів та нарахування відсотків за користування кредитом. Відповідно до договору №754846428 від 13.05.2023 року сторони погодили графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту Невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»». Уклавши цей договір позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця. Також відповідач погодив загальні умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту з Додатком № 1, в якому визначено орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту. Крім цього, відповідач підписав Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 08.08.2023 року.
Згідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», акцепт оферти позичальником було здійснено в електронній формі шляхом отримання та використання одноразового ідентифікатора MNV3Z4Q2. Також судом досліджено алгоритм дій споживача в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору . На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів та їх використання відповідачем суду надано копію платіжного доручення від 13.05.2023 року, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в розмірі 7 100 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за період з 13.05.2023 року по 18.05.2023 року встановлено, що 13 травня 2023 року на рахунок ОСОБА_2 були зараховані кошти в сумі 7100 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 13.05.2023 року по 04.07.2023 року станом на 04.07.2023 року (дата продажу) складає 16 979 грн. 65 коп., з яких: 7100 грн. 00 коп. - тіло кредиту; 9879 грн. 65 коп.- проценти.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 04 .07.2023 року по 10.10.2024 року складає 34 732 грн. 37 коп., з яких: 7100 грн. - тіло кредиту; 27632 грн. 37 коп. - проценти.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із дослідженого судом кредитного договору №754846428 від 13.05.2023 року встановлено, що його укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як було встановлено судом, кредитний договір №754846428 від 13.05.2023 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію»та підписано сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року перейшло до товариства на підставі договорів факторингу.
Встановлено, що 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, зі строком дії до 28 листопада 2019 року.
Згідно укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року, було продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Пунктом договору факторингу 1.2. визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги . Під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3 договору факторингу). У пункті 1.5. договору факторингу зазначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимоги наведена в Додатку №1 до цього договору. Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №238 від 04 липня 2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначена під номером 1276) за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року на загальну суму 16959 грн. 65 коп.
Судом також встановлено, що 10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-1. 10.10.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 до Договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34732,37 грн.
04 червня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» прийняло від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» реєстр боржників в кількості 13 254 на загальну суму заборгованості 436 087 297,67 гривень.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04 червня 2025 року до договору факторингу №04/06/25-Ю, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 (зазначений під номером 12088) за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року на загальну суму 34 732 грн. 37 коп.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року, станом на 25.06.2025 заборгованість за кредитним договором №754846428 не погашена, залишок заборгованості становить 34 732 грн. 37 коп.
Розглядаючи наведені представником відповідача доводи, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Юніт Капітал» посилалось на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роках. Сам кредитний договір №754846428 укладено 13 травня 2023 року, після укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з пунктом 2.1 договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Із вищевикладеного випливає, що вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 13 травня 2023 року цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем.
Кредитний договір було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 13 травня 2023 року, тобто після укладення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору про відступлення прав вимоги №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Розглянувши доводи сторін та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не набуло у визначеному законом порядку право вимоги за кредитним договором №754846428 від 13 травня 2023 року, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання за кредитним договором №754846428 від 13.05.2023 року, а отже, позивач не є правонаступником ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» у даних кредитних правовідносинах, а тому у нього відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 про стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором від 13 травня 2023 року. З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549 , 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 21024, м.Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя Дзерин М.М.