Справа № 145/1295/25
Провадження №1-кп/145/157/2025
"06" листопада 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні №12025020000000869 від 05.09.2025, та додані до нього документи, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 307 КК України,
На розгляді Тиврівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025020000000869 від 05.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що підставою для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність ризиків, які на даний час не змінились та продовжують існувати, а саме ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми та від шести до десяти років з конфіскацією майна, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, немає нерухомого майна у володінні, а наявні соціальні зв'язки не перешкоджали йому систематично вчиняти кримінальні правопорушення, тому ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України того, що він в будь-який момент без зайвих труднощів може покинути місце свого проживання та під загрозою застосування суворої міри покарання здійснити спроби переховуватись від слідства та суду не відпав, не зменшився та продовжує існувати.
Ураховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , перебування іншої особи чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка вчинила збут наркотичного засобу спільно з ОСОБА_4 07.08.2025 у розшуку, на волі, обвинувачений може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань в судовому засіданні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які також не зменшився та продовжують існувати.
У ході досудового розслідування не установлене джерело походження наркотичного засобу, обіг якої заборонено - канабісу, який збував ОСОБА_4 20.01.2025 та 30.01.2025, інша особа чоловічої статі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка вчинила збут наркотичного засобу спільно з ОСОБА_4 07.08.2025 на цей час перебуває в розшуку. Крім того, обставини інкримінованих кримінальних правопорушень та відсутність офіційного місця роботи доводять, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_4 був збут наркотичного засобу, канабісу, обіг якого обмежено, що дає підстави вважати, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, щодо можливості продовження злочинної діяльності ОСОБА_4 та вчинення ним інших злочинів не зменшився та продовжує існувати.
Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Судом з'ясовано думки інших учасників судового провадження з приводу заявлених прокурором клопотань.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Водночас, захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Також повідомила, що ОСОБА_4 усвідомив свої дії, кається, йому соромно перед родиною, раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, він не збирається переховуватись від суду та впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно також містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини справи виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, у порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання наркотичних засобів, зберігання з метою збуту та особистого збагачення, за невстановлених слідством обставин, у невстановленому місці та час, але не пізніше 20.01.2025, незаконно придбав та зберігав з метою збуту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичний засіб «канабіс», який відповідно до Таблиці II Списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
У подальшому, 20.01.2025 о 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , продав особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , яка діяла під контролем працівників правоохоронних органів у ході оперативної закупки поліетиленовий пакет, в якому знаходилися п'ять полімерних пакетів із зіп-застібкою та п'ять паперових згортків з наркотичним засобом, обіг яких обмежено - канабісом, за грошову винагороду у розмірі 2950 гривень.
Відповідно до висновку експерта від 27.03.2025, у придбаних ОСОБА_6 п'яти полімерних пакетах із зіп-застібкою та п'яти паперових згортках знаходиться канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 13,97 г.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення, за невстановлених слідством обставин, у невстановленому місці та у невстановлений час, у період з 20.01.2025 до 30.01.2025, незаконно придбав та зберігав з метою повторного збуту по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичний засіб «канабіс», який відповідно до Таблиці II Списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Після цього, 30.01.2025 о 19 год. 57 хв. ОСОБА_4 переслідуючи мету незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , повторно продав (збув) особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , яка діяла під контролем працівників правоохоронних органів у ході оперативної закупки, поліетиленовий пакет, в якому знаходилися десять паперових згортків з наркотичним засобом, обіг яких обмежено - канабіс, за грошову винагороду у розмірі 2700 гривень.
Відповідно до висновку експерта від 31.03.2025, у придбаних ОСОБА_6 десяти паперових згортках знаходиться канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 18,39 г.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою їх спільного збагачення за результатами збуту наркотичного засобу, на початку травня 2025 року домовився про отримання в останнього заздалегідь вирощеного, висушеного та подрібненого наркотичного засобу «канабіс», який відповідно до Таблиці II Списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, для збуту жителям Вінницької області.
Для реалізації спільного з ОСОБА_4 умислу, спрямованого на повторний збут наркотичного засобу повторно, групою осіб, інша особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у період з 03.05.2025 до 07.05.2025, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_3 , з метою збуту наркотичного засобу, канабісу, з кущів рослин коноплі, які він незаконно вирощував в окремих горщиках, за допомогою ножиць, назрізав листя та верхівки, які висушив та подрібнив. У подальшому, 07.05.2025 у період часу з 07 год. 36 хв. до 19 год. 00 хв., інша особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розфасував незаконно вироблений наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс, по окремих паперових згортках, які помістив до поліетиленового пакету.
Цього ж дня, ОСОБА_4 , з метою збуту наркотичного засобу, у період з 19 год. 04 хв. до 19 год. 09 хв., перебуваючи в автомобілі марки «BMW 328 XІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного іншій особі чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на території Гніванської територіальної громади Вінницького району, Вінницької області, у невстановленому слідством місці, отримав від останнього 16 згортків з наркотичним засобом, обіг якого обмежено, канабісом, для незаконного збуту за ціною 230 грн. за згорток, які незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту та один згорток канабісу для особистого вживання,
Після цього, 08.05.2025 о 20 год. 22 хв. ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного з іншою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умислу, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету незаконного збагачення, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , продав особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , яка діяла під контролем працівників правоохоронних органів у ході оперативної закупки, поліетиленовий пакет, в якому знаходилися десять паперових згортків з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, за грошову винагороду у розмірі 3250 гривень.
Відповідно до висновку експерта від 22.05.2025, у придбаних ОСОБА_6 десяти паперових згортках знаходиться канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 16,79 г.
Крім того, ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення, за невстановлених слідством обставин, у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 15.07.2025, незаконно придбав та зберігав з метою повторного збуту по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичний засіб «канабіс», який відповідно до Таблиці II Списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Тим самим ОСОБА_4 вчинив дії, які вважав за необхідні, для реалізації свого злочинного плану та наміру, та які містять усі ознаки складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В подальшому, 15.07.2025 під час обшуку приміщення будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено наркотичні засоби, які він зберігав з метою подальшого збуту, а саме:
- паперовий згорток білого кольору, з речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта від 21.07.2025, є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 0,18 г;
- 16 (шістнадцять) паперових згортків білого кольору, з речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта від 24.07.2025, є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 25,06 г (1,19 г, 1,18 г, 2,76 г, 1,15 г, 2,48 г, 2,46 г, 2,58 г, 1,14 г, 0,98 г, 1,20 г, 1,14 г, 1,19 г, 1,06 г, 1,05 г, 1,13 г, 2,37 г, відповідно);
- паперовий згорток білого кольору, з речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта від 26.07.2025, є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,1 г.
Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу канабіс та поведінка ОСОБА_4 (неодноразові попередні збути наркотичного засобу) підтверджують мету його зберігання - з метою збуту.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом про результати проведення контролю від 21.01.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який 20.01.2025 збув ОСОБА_6 поліетиленовий пакет з 10 згортками з речовиною зеленого кольору, та отримав кошти в сумі 2950 грн.; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.02.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який збув поліетиленовий пакет з 10 згортками з подрібненою речовиною рослинного походження - канабісом; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.02.2025, в ході якого зафіксовано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (домовляються про зустріч, та кількість товару «5 шишок, 5 розсіпи»); висновком експерта № СЕ-19/102-25/6576-НЗПРАП від 27.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 збув канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 13,97 г; протоколом про результати проведення контролю від 31.01.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який 30.01.2025 збув ОСОБА_6 поліетиленовий пакет з 10 згортками з речовиною зеленого кольору, та отримав кошти в сумі 2700 грн.; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.02.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який збув поліетиленовий пакет з 10 згортками з подрібненою речовиною рослинного походження - канабісом; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.02.2025, в ході якого зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в якій останній повідомляє, що зайде хвилин через 10; висновком експерта № СЕ-19/102-25/6577-НЗПРАП від 31.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 збув канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 18,39 г; протоколом про результати проведення контролю від 09.05.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який 08.052025 збув ОСОБА_6 поліетиленовий пакет з 10 згортками з речовиною зеленого кольору, та отримав кошти в сумі 3250 грн.; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 09.05.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який збув поліетиленовий пакет з 10 згортками з подрібненою речовиною рослинного походження - канабісом; протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 04.06.2025, в ході якого зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в якій домовляються про зустріч; протоколом про обстеження публічно недоступних місць від 18.06.2025, в ході якого зафіксовано ОСОБА_4 , який 07.05.2025 зустрічається з ОСОБА_8 в автомобілі, яким користується останній, і отримує 17 згортків, з речовиною рослинного походження; висновком експерта №СЕ-19/102-25/6577-НЗПРАП від 22.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 збув канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 16,79 г, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 15.07.2025, та іншими матеріалами кримінального провадження.
08.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 складено обвинувальний акт, який цього ж числа затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , який разом з реєстром матеріалів досудового розслідування направлено на розгляд до Тиврівського районного суду Вінницької області.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13:34 год 13.09.2025 (справа № 127/22217/25, провадження № 1-кс/127/9120/25) та визначено заставу у сумі 242 240 гривень.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області 12.09.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.11.2025 включно, з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З процесуальної точки зору «ризик» розглядається як оціночне кримінальне процесуальне поняття. Виходячи з аналізу ст. 177 КПК «ризик» -це перш за все ймовірність небажаної поведінки.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає підтвердження того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При встановленні наявності ризику переховування від суду слід враховувати характер висунутого обвинувачення та суворість покарання, яке може бути призначене у разі доведення винуватості. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас, у відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу(ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Враховуючи, стадію судового розгляду, останній може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для обвинуваченого, узгоджувати покази між собою, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом суд, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру висунутого обвинувачення та серйозності передбаченого покарання, враховує можливість порушення обвинуваченим процесуальної дисципліни, неявки в судові засідання, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас, у відповідності до п. «b» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
При встановленні наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, систематичність та тривалість інкримінованої злочинної діяльності, відсутність в останнього постійного заробітку, що може стати підґрунтям для вчинення інших злочинів. Таким чином, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас, у відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення.
Враховуючи наведене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в зв'язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначене, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
При цьому суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризикам та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарання у разі доведення вини за скоєні злочини, особу обвинуваченого, репутацію та соціальні зв'язки, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від суду, оскільки йому може загрожувати покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі терміном до 10 років; незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на волі матиме таку можливість, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у систематичному вчиненні ряду тяжких злочинів, пов'язаних із збутом наркотичних засобів.
При цьому, підстав для застосування ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання та не перестали існувати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним, і саме тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 частини 5 ст. 182 КПК України застава визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Таким чином, головним критерієм для визначення розміру застави є його достатність для забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Саме така позиція міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у п. 25 рішення у справі «Істоміна проти України» Суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, враховуючи характер правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне залишити визначений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2025 розмір застави обвинуваченому у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки саме цей розмір застави, у разі її внесення, на переконання суду, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового і сімейного стану обвинуваченого, а також встановлених судом ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 31, 177, 183, 184, 197, 199, 314-316, 331, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 06 листопада 2025 року по 04 січня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі території України.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов'язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 04 січня 2026 року.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 06 листопада 2025 року по 04 січня 2026 року включно.
Копію ухвали суду вручити прокурору та обвинуваченому.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1