28.10.2025м. СумиСправа № 920/522/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/522/24
за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча
компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032,
код ЄДРПОУ 24584661)
в особі: філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне
підприємство «Промзв'язок» ( вул. Перемоги, 127, м. Охтирка,
Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658)
про стягнення 45964 грн 80 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок»
(вул. Перемоги, 127, м. Охтирка,
Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658)
до відповідача Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча
компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032,
код ЄДРПОУ 24584661)
в особі: філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677)
про стягнення 11 553 грн 20 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: не прибув,
від відповідача за первісним позовом: не прибув,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.
Суть спору. 03.05.2024 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на свою користь 45 964 грн 80 коп., з яких: 33 196 грн 80 коп. пені та 12 768 грн 00 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023; а також просить судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою від 08.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/522/24, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.
28.05.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду:
- відзив (вх.№1615) на позовну заяву, відповідно до змісту якого просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача та відмовити позивачу у стягненні 12 768 грн штрафу.
- зустрічну (вх.№2591) позовну заяву, відповідно до змісту якої просить суд:
1. Прийняти цю зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії «Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100, ідентифікаційний код: 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» (вул. Перемоги, буд.127 м. Охтирка, Сумська обл., 42700, ідентифікаційний код: 33977658) 182 400,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) основного боргу.
3. Провести зустрічне зарахування стягнутих сум грошових коштів за первісним позовом та за зустрічним позовом та стягнути різницю між ними на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» (вул. Перемоги, буд. 127 м. Охтирка, Сумська обл., 42700, ідентифікаційний код: 33977658).
4.Стягнути з Відповідача за зустрічним позовом на користь Позивача за зустрічним позовом суму сплаченого судового збору та витрати Позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 06.06.2024 у справі № 920/522/24 суд повернув зустрічну позовну заяву від 28.05.2024 (вх.№2591) Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок».
21.06.2024 на адресу Господарського суду Сумської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (ел. п.) з витребуванням з Господарського суду Сумської області матеріалів оскарження ухвали від 06.06.2024 по справі № 920/522/24 в зв'язку з надходженням на їх адресу апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.06.2024.
24.06.2024 матеріали оскаржуваної ухвали було направлено на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 у справі № 920/522/24 ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.06.2024 скасовано; матеріали справи № 920/522/24 передано на розгляд до Господарського суду Сумської області.
15.10.2024 через систему «Електронний суд» Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі: філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» надано до суду відзив (вх.№ 3159) на зустрічну позовну заяву, відповідно до змісту якого просить суд у задоволенні позовних вимог зустрічного позову відмовити повністю.
01.10.2024 матеріали оскаржуваної ухвали суду від 06.06.2024 надійшли до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою суду від 02.10.2025 прийнято зустрічну позовну від 28.05.2024 (вх.№ 2591 від 28.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом; суд перейшов до розгляду справи № 920/522/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 29.10.2024, 10:00.
17.10.2024 через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» надано до суду відповідь (вх.№3200) на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до змісту якої вказує, що мотиви невизнання відповідачем за зустрічним позовом позовних вимог, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву від 15.10.2024 року є безпідставним, необґрунтованими та такими, що не спростовують зустрічних позовних вимог, а тому просить суд задовольнити зустрічний позов повністю.
25.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) надано до суду заяву (вх.№4660) про зміну предмету зустрічного позову, відповідно до змісту якого просить суд змінити предмет зустрічної позовної заяви від 28.05.2024 у справі 920/522/24 поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі: філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» про стягнення 182 400,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) основного боргу на наступні позовні вимоги:
1) Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії «Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100, ідентифікаційний код: 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» (вул. Перемоги, буд.127, м. Охтирка, Сумська обл., 42700, ідентифікаційний код: 33977658) 182 400,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) основного боргу, 9 086,31 грн.(дев'ять тисяч вісімдесят шість гривень 31 копійку) інфляційних втрат, 2 466,89 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень 89 копійок) - 3% річних.
2) Провести зустрічне зарахування стягнутих сум грошових коштів за первісним позовом та за зустрічним позовом та стягнути різницю між ними на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» (вул. Перемоги, буд.127, м. Охтирка, Сумська обл., 42700, ідентифікаційний код: 33977658).
3) Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області у справі №920/522/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 26.10.2024 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП)/КДР/100= сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії «Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100, ідентифікаційний код: 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» (вул. Перемоги, буд.127, м. Охтирка, Сумська обл., 42700, ідентифікаційний код: 33977658).
4) Стягнути з Відповідача за зустрічним позовом на користь Позивача за зустрічним позовом суму сплаченого судового збору та витрати Позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу.
Подальший розгляд справи №920/522/24 буде здійснений з урахуванням заяви (вх.№4660 від 25.10.2024) позивача за зустрічним позовом про зміну предмету зустрічного позову.
Протокольною ухвалою суду від 29.10.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/522/24 до 19.11.2024, 10:00.
18.11.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) надано до суду заперечення (вх.№3584/24) на заяву про зміну предмету зустрічного позову.
Протокольною ухвалою суду від 19.11.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/522/24 до 05.12.2024, 10:20.
20.11.2024 через систему «Електронний суд» позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано до суду додаткові пояснення (вх.№3624) у справі №920/522/24.
27.11.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) надано до суду заяву (вх.№3710) у справі №920/522/24.
Розгляд справи 05.12.2024 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці у період з 05.12.2024 по 06.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.12.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/522/24 на 17.12.2024, 11:20.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 22 год. 53 хв. 16.12.2024 до 12 год. 28 хв. 17.12.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 17.12.2024 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.12.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/522/24 на 09.01.2025, 11:40.
Враховуючи, що судові засідання у попередніх справах (п'ять справ) були завершені 11:59, розгляд даної справи № 920/522/24 повинен бути розпочатий 09.01.2025, 12:00.
Проте через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 57 хв. 09.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 09.01.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.01.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/522/24 на 23.01.2025, 10:30.
14.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) надано до суду клопотання (вх.№166) про долучення доказів до матеріалів справи, відповідно до якого просить суд поновити строк на подання доказів, як такий, що пропущений з поважних причин та долучити до матеріалів справи № 920/522/24 платіжну інструкцію від 27.12.2024 №13884 на суму 60000,00 грн.
21.01.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) надано до суду заяву (вх.№242) про зменшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» підтверджує, що Відповідач за зустрічним позовом 27.12.2024 сплатив 60 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №53-124-01-23-20426 від 27.06.2023. А тому, позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне зменшити розмір позовної вимоги про стягнення основного боргу на 60 000,00 грн. та стягнути з відповідача за зустрічним позовом 122 400,00 грн основного боргу. В іншій частині позовні вимоги зустрічного позову залишити незмінними.
Подальший розгляд справи №920/522/24буде здійснений з урахуванням заяви (вх.№242 від 21.01.2025) позивача за зустрічним позовом про зменшення розміру позовних вимог зустрічного позову.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 57 хв. 23.01.2025 до 14 год. 06 хв. 23.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 23.01.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/522/24 на 06.02.2025, 10:30.
04.02.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) надано до суду клопотання (вх.№491) про долучення доказів до матеріалів справи, відповідно до якого просить суд поновити строк на подання доказів, як такий, що пропущений з поважних причин та долучити до матеріалів справи № 920/522/24 платіжну інструкцію від 31.01.2025 №1085 на суму 122400,00 грн.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 48 хв. 06.02.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 06.02.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/522/24 на 20.02.2025, 11:50.
Протокольною ухвалою Господарського суду Сумської області від 20.02.2025 закрито підготовче провадження у справі №920/522/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2025, 10:00.
14.03.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) надано до суду заяву (вх.№1271) про відмову від частини позовних вимог за зустрічною позовною заявою відповідно до змісту якої підтверджує факт добровільної сплати відповідачем за зустрічним позовом після відкриття провадження у справі « 920/522/24 суми основного боргу за спірним договором у розмірі 182400,00 грн. На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1, 3 ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, з урахуванням заяви від 25.10.2024 про зміну предмета зустрічної позовної заяви, ТОВ «ВКП «Промзв'язок» заявляє про відмову від частини зустрічних позовних вимог, а саме: в частині стягнення основного боргу в сумі 182 400,00 грн., та в частині нараховувати 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з чим, просить суд прийняти відмову позивача за зустрічним позовом від частини зустрічних позовних вимог та закрити провадження у справі в цій частині.
17.03.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) надано до суду заяву (вх.№1285) з переліком та описом робіт в обгрунтування заявленої ТОВ «ВКП «Промзв'язок» суми витрат на правничу допомогу.
19.03.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) надано до суду клопотання (вх.№1210), відповідно до змісту якого просить суд зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ВКП «Промзв'язок», що підлягатимуть стягненню з філії «ВП ХАЕС» на користь ТОВ «ВКП «Промзв'язок» за зустрічним позовом до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру, який становить 5 000,00 грн.
Розгляд справи 20.03.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 14.03.2025 по 31.03.2025, у відпустці з 01.04.2025 по 03.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.04.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 10.014.2025, 10:15.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 58 хв. 10.04.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 10.04.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.04.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 01.05.2025, 10:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 41 хв. до 11 год. 38 хв. 01.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 01.05.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.05.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 08.05.2025, 11:45.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 22 хв. до 12 год. 54 хв. 08.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 08.05.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.05.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 05.06.2025, 10:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 41 хв. 05.06.2025 до 10 год. 43 хв. 05.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 05.06.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 24.06.2025, 10:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 07 год. 21 хв. до 11 год. 50 хв. 24.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 24.06.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.06.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 22.07.2025, 10:30.
21.07.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано до суду клопотання (вх.№3472) про відкладення розгляду справи №920/522/24.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 36 хв. до 12 год. 21 хв. 22.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 22.07.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.07.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 12.08.2025, 10:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 34 хв. до 11 год. 25 хв. 12.08.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 12.08.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.08.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 28.08.2025, 10:20.
22.08.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано до суду клопотання (вх.№4014) про розгляд справи №920/522/24 без участі представників позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.
Розгляд справи 28.08.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 28.08.2025 по 29.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.09.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 11.09.2025, 11:30.
09.09.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) надано до суду клопотання (вх.№4291) про розгляд справи №920/522/24 без участі представників відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом.
Розгляд справи 11.09.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 08.09.2025 по 12.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.09.2025 призначено судове засідання у справі №920/522/24 на 09.10.2025, 10:50.
Протокольною ухвалою суду від 09.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи №920/522/24 по суті до 28.10.2025, 10:50.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) надано до суду додаткові пояснення (вх.№5062) у справі №920/522/24.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано до суду:
- клопотання (вх.№561) про розгляд справи №920/522/24 без участі представників позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом;
- додаткові пояснення (вх.№5169), відповідно до змісту яких зазначає, що належним позивачем за первісним позовом у справі №920/522/24, з урахуванням вимог прохальної частини первісного позову, є Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі: філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677).
Подальший розгляд справи №920/522/24 буде здійснений з урахуванням додаткових пояснень (вх.№5169 від 28.10.2024) позивача за первісним позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2025 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» від частини позовних вимог за зустрічною позовною заявою у справі №920/522/24; закрито провадження у справі №920/522/24 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» в частині стягнення суми основного боргу за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 у розмірі 182 400 грн 00 коп. та в частині нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Представники сторін у судове засідання 28.10.2025 не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
Щодо первісного позову суд зазначає наступне.
27.06.2023 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція») (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС», Покупець, Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» (далі - ТОВ «ВКП «Промзв'язок», Постачальник, Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом) укладено Договір поставки № 53-124-01-23-20426 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю в передбачені цим Договором строки Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний Товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД Товару, які зазначаються в Специфікації № 1 (Додаток №1 до Договору), та є невід'ємною частиною Договору.
Предметом поставки по даному договору є Товар: 42520000-7 (Вентиляційне обладнання) (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору строк поставки Товару становить протягом 60 календарних днів з дати укладення сторонами цього Договору.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що поставка Товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ШКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство»/ склад №10, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100.
Відповідно до п. 3.5. Договору датою поставки Товару є дата підписання видаткової накладної / товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення Товару переходить до Покупця з моменту поставки Товару.
Ціна Товару по Договору становить 152 000,00 грн (сто п'ятдесят дві тисячі гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% 30 400,00 грн (тридцять тисяч чотириста гривень 00 копійок), всього ціна Договору: 182 400,00 грн (сто вісімдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок) (п. 4.1. Договору).
Згідно з п. 5.1. Договору оплату за поставлений Товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний Товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».
Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця (п. 5.3. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість постановленого Товару.
Тоді як, згідно з п. 6.3. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Так, за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості (п. 8.2. Договору).
У випадку порушення строків оплати Товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується (п. 8.4. Договору).
Відповідно до п. 11.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
11.03.2024 Покупцем було прийнято Товар поставлений Постачальником у повному обсязі згідно з видатковою накладною №27 від 07.03.2024 на суму 182 400 грн 00 коп. (а.с. 29 т. 1).
В обґрунтування позовних вимог Позивач за первісним позовом вказує на те, що Відповідачем за первісним позовом поставлено Товар з простроченням строку, обумовленого Договором, у зв'язку з чим Позивачем за первісним позовом нараховано Відповідачу за первісним позовом пеню в розмірі 33 196 грн 80 коп. та штраф у розмірі 12 768 грн 00 коп. за неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023.
Вирішуючи первісний спір у даній справи, суд керується наступним.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Так, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3.1. Договору строк поставки Товару становить протягом 60 календарних днів з дати укладення сторонами цього Договору.
Судом встановлено, що Договір поставки № 53-124-01-23-20426 укладено Сторонами 27.06.2023.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, датою початку перебігу строку надання послуг згідно з Договором поставки є 28.06.2023.
Частиною 5 статті 253 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, беручи до уваги п. 3.1. Договору та положення ч. 5 ст. 253 ЦК України, враховуючи, що шістдесятий день поставки Товару припадає на вихідний день, то кінцевою датою виконання зобов'язання Постачальником за Договором (у частині поставки Товару) є 28.08.2023 (включно).
У відповідності до п. 3.5. Договору датою поставки Товару є дата підписання видаткової накладної / товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується Сторонами поставка Товару за Специфікацією № 1 до Договору поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 відповідно до видаткової накладної №27 від 07.03.2024 відбулась 11.03.2024. Як наслідок, умови Договору щодо поставки належної кількості Товару належної якості Відповідачем за первісним позовом виконані поза установленим Договором строк, тобто з простроченням на 196 дні.
Стосовно вимоги про стягнення штрафу та неустойки:
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями пункту 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (пункт 1 статті 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нарахування Позивачем за первісним позовом пені), зарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Так, за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості (п. 8.2. Договору).
Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення 33 196 грн 80 коп. пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару за піврічний строк (182 дні).
За приписами ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нарахування Позивачем за первісним позовом пені) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Слід зазначити, що договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
У силу приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, подвійна облікова ставка НБУ прив'язана законодавцем саме до розміру пені, обмежуючи розмір останньої, який сторони узгоджують у договорах.
Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.
Відтак, у даному випадку, пеня має розраховуватися у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з наступного дня після спливу строку виконання зобов'язання з поставки Товару за Договором до відповідної дати через шість місяців після спливу строку такої поставки.
Судом проведено перерахунок здійснених Позивачем за первісним позовом нарахувань пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період з 29.08.2023 по 29.02.2024, з урахуванням грошового розміру непоставленого Товару у встановлений Договором строк. Відповідно до здійсненого судом перерахунку: грошовий розмір пені по видатковій накладній №27 від 07.03.2024 за спірним Договором складає 31 488 грн 15 коп.
Таким чином, нарахування пені у розмірі 1 708 грн 65 коп. є необґрунтованим, а тому суд відмовляє у позові в цій частині.
Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2024.
Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.
Крім цього, враховуючи те, що Відповідачем за первісним позовом було допущено прострочення поставки Товару на понад 30 днів, з урахуванням положень п. 8.2. спірного Договору, Позивачем за первісним позовом, заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «ВК «Промзв'язок» на свою користь 12 768 грн 00 коп. штрафу у розмірі 7% від вартості Товару.
Суд зазначає, що одночасне застосування позивачем до відповідача пені та штрафу узгоджується з положеннями діючого законодавства, оскільки відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нарахування Позивачем за первісним позовом штрафних санкцій)- видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 5.44 постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №913/686/19.
За таких обставин, одночасне нарахування позивачем до сплати відповідачу пені та штрафу є правомірним.
Відповідач за первісним позовом контррозрахунку штрафних санкцій суду не надав.
Розглянувши та перевіривши розрахунок штрафу, наведений Позивачем за первісним позовом у первісній позовній заяві, що стягується (а.с.2 - зворотна сторона т. 1), суд встановив, що даний розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.
Разом з тим, ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Таким чином, розмір штрафних санкцій може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, положення статті 551 ЦК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі.
Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) за власною ініціативою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки (штрафу, пені) та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Враховуючи викладене вище, суд приймає до уваги відсутність обґрунтованих доказів на підтвердження понесення Позивачем за первісним позовом збитків внаслідок неналежного виконання Відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань по Договору або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з діями Відповідача за первісним позовом, суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені на 10 % - до 28 339 грн 33 коп. та зменшити розмір нарахованого штрафу на 10 % - до 11 491 грн 20 коп. В іншому відмовити.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
В обґрунтування позовних вимог Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Відповідач за зустрічним позовом порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між Сторонами Договору поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 станом на день звернення ТОВ «ВК «Промзв'язок» з цим зустрічним позовом до суду не здійснив повної оплати за поставлений Товар, у зв'язку з чим в АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» виникла заборгованість перед Позивачем за зустрічним позовом у сумі 182 400 грн 00 коп. Водночас, ТОВ «ВК «Промзв'язок» нараховано АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» (з урахуванням заяви (вх.№4660) про зміну предмету зустрічного позову) 2 466 грн 89 коп. 3% річних та 9 086 грн 31 коп. інфляційних втрат. Окрім цього, Позивач за зустрічним позовом просить суд у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення.
Разом з тим, у ході розгляду справи, ухвалою від 28.10.2025 судом прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» від частини позовних вимог за зустрічною позовною заявою у справі №920/522/24; закрито провадження у справі №920/522/24 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» в частині стягнення суми основного боргу за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 у розмірі 182 400 грн 00 коп. та в частині нарахування 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Отже, з урахуванням заяви (вх.№4660) про зміну предмету зустрічного позову та заяви (вх.№1271) про відмову від частини позовних вимог за зустрічною позовною заявою, Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом 3% річних у розмірі 2 466 грн 89 коп. та інфляційні втрати у розмірі 9 086 грн 31 коп. за неналежне виконання АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» своїх зобов'язань за Договором поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 в частині своєчасної та повної оплати поставленого Товару.
Вирішуючи зустрічний спір у даній справи, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було зазначено судом вище, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, судом встановлено, що 11.03.2024 на виконання умов Договору поставки № 53-124-01-23-20426 від 27.06.2023 ТОВ «ВК «Промзв'язок» було поставлено АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» Товар, визначений Специфікацією № 1 від 27.06.2023, на загальну суму 182 400 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №27 від 07.03.2024 (а.с. 29 т. 1).
Згідно з п. 5.1. Договору оплату за поставлений Товар Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний Товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».
Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця (п. 5.3. Договору).
Листом «Про надсилання ярлика на придатну продукцію» від 26.03.2024 №61-3311/6613 Відповідачем за зустрічним позовом було надіслано Позивачу за зустрічним позовом ярлик на придатну продукцію від 13.03.2024 №Я-10-016-24 (а.с. 142 т. 1), а тому Товар вважається таким, що пройшов вхідний контроль та був прийнятий Покупцем.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, датою початку перебігу строку на оплату поставленого Товару згідно з Договором поставки є 14.03.2024.
Частиною 5 статті 253 ЦК України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Беручи до уваги п. 5.1. Договору та положення ч. 5 ст. 253 ЦК України, враховуючи, що шістдесятий день оплати вартості поставленого Товару припадає на вихідний день, то кінцевою датою виконання зобов'язання Покупцем за Договором (у частині оплати вартості Товару) є 13.05.2024 (включно).
Однак, судом встановлено та Сторонами не заперечується, що у визначений спірним Договором строк АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» не здійснив оплату за поставлений ТОВ «ВК «Промзв'язок» Товар згідно з видатковою накладною №27 від 07.03.2024.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом 3% річних у розмірі 2 466 грн 89 коп. за період з 14.05.2024 по 25.10.2024 та інфляційні втрати у розмірі 9 086 грн 31 коп. за період з 14.05.2024 по 30.09.2024 (а.с. 252 - зворотна сторона т. 1).
Вирішуючи питання щодо заявлених ТОВ «ВК «Промзв'язок» до стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» індексу інфляції та 3 % річних, суд бере до уваги, що пунктом 8.4. Договору встановлено наступне: у випадку порушення строків оплати Товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Пеня за порушення строку оплати товару не нараховується.
У статтях 6, 627 ЦК України визначено один із загальних принципів цивільного законодавства - свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
За змістом статті 625 ЦК України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник «інший» в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти визначені у договорі є відмінними від встановлених у статті 3 %. Тобто 3 % - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0,3.
Положення спірного Договору, погоджене Сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0,3), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.
Оскільки частина 2 статті 625 ЦК України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.
Хоча зобов'язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Оскільки спірний Договір містить положення щодо розміру процентів, то відсутні підстави стверджувати про звільнення відповідача від відповідальності, адже таке трактування договору нівелює можливість сторін на власний розсуд застосувати приписи статті 625 ЦК України у відповідних межах.
Здійснюючи аналіз ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вказує, що Верховний Суд, в своїх постановах неодноразово зазначав щодо можливості зміни у договірний спосіб порядку стягнення інфляції у частині застосування ст. 6 та 625 ЦК України, адже згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.).
Із змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка не містить застережень щодо можливості встановлення у договорі інших положень, окрім як визначення іншого розміру процентів річних від простроченої суми, та суті спірних відносин випливає, що відповідна норма має імперативний характер, що спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Зміст норми можна вважати диспозитивним лише в контексті наділення учасників правовідносин свободою вибору щодо розміру процентів річних. Наведене свідчить про неможливість формулювання у договорі альтернативного правила, що анулює (скасовує, відміняє) відповідне право кредитора та виключає можливість прямого застосування норми ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі наявності факту прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Але, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень ч. 2 ст. 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 16.04.2020 у справі № 914/479/19, від 25.05.2021 у справі № 904/2112/200).
Водночас, зважаючи на викладене вище та враховуючи положення статей 627, 628 ЦК України, оскільки Сторони визначили інший розмір відсотків річних, ніж передбачено частиною 2 статті 625 ЦК України, судом здійснено перерахунок 0,3% річних за видатковою накладною №27 від 07.03.2024 за період з 14.05.2024 по 25.10.2024, відповідно до якого сума відсотків річних, яка підлягає стягненню з Відповідача за зустрічним позовом, складає 246 грн 69 коп. В іншому відмовити.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах КГС ВС від 23.07.2019 у справі № 910/4519/18, від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, у справі № 910/4747/24 від 22.07.2025, у справі № 903/877/20(903/933/23) від 17.04.2024, у справі № 903/877/20(903/150/22) від 16.02.2024, у справі № 904/2112/20 від 25.05.2021, у справі № 904/3260/19 від 09.09.2020.
Розглянувши розрахунок інфляційних втрат, наведений Позивачем за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві, суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Відтак стягненню з Відповідача за зустрічним позовом підлягають 0,3% річних у розмірі 246 грн 69 коп. та інфляційні втрати в розмірі 9 086 грн 31 коп.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Стосовно судового збору за первісним та зустрічним позовами.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України судовий збір у справі за первісним позовом у розмірі 2 422 грн 40 коп. покладається на Відповідача за первісним позовом; за зустрічним позовом у розмірі 2 422 грн 40 коп. покладається на Відповідача за зустрічним позовом.
Стосовно заяви представника Позивача за зустрічним позовом (вх.№1285) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
17.03.2025 через систему «Електронний суд» представником Позивача за зустрічним позовом надано до суду заяву (вх.№1285), відповідно до змісту якої просить суд стягнути з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ХАЕС» на користь ТОВ «ВК «Промзв'язок» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з подачею зустрічної позовної заяви та розглядом справи в суді. Так, згідно з розрахунком судових витрат, наведеним ТОВ «ВК «Промзв'язок» у зустрічній позовній заяві (вх.№2591), Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом на свою користь суму витрат понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн 00 коп.
19.03.2025 через систему «Електронний суд» представником Відповідача за зустрічним позовом надано до суду клопотання (вх.№1210) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу в справі №920/522/24, згідно з яким вказує на необґрунтованість заявленої Позивачем за зустрічним позовом суми стягнення вказаних витрат, а тому з огляду на предмет спору, незначну складність справи та незначний обсяг матеріалів, які потребували вивчення адвокатом, обумовлену цим кількість підготовлених процесуальних документів, розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений представником Позивача за зустрічним позовом, є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг, а отже підлягає зменшенню.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Так, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд встановив, що факт понесення Позивачем за зустрічним позовом витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/522/24 в сумі 10 000 грн 00 коп. підтверджується копіями Договору про надання правничої допомоги №01/05-24 від 03.05.2024, Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №01/05-24 від 03.05.2024, ордеру серії АІ №1621075, рахунку №03/05-24 від 17.05.2024, платіжної інструкції №327 від 27.05.2024 на суму 10 000,00 грн.
У п. 2 Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №01/05-24 від 03.05.2024 Сторони домовилися, що розмір плати (гонорару) Адвоката за представництво інтересів Клієнта у справі №920/522/24 в Господарському суді Сумської області становить 10 000,00 (десять тисяч) грн 00 коп. без ПДВ.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене відповідає правовій позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Водночас, суд враховує, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частини 5-7, 9 статті 129 ГПК України встановлює випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, беручи до уваги заперечення Відповідача за зустрічним позовом щодо вартості наданої позивачу правової допомоги, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не в повній мірі відповідає наведеним вище критеріям.
Суд, врахувавши рівень складності цієї справи (у контексті поставленого на вирішення суду питання щодо стягнення з Відповідача за зустрічним позовом заборгованості за договором поставки), а також ціну зустрічного позову, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення Позивачем за зустрічним позовом розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «ВК «Промзв'язок» на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, дослідивши докази, надані Позивачем за зустрічним позовом на підтвердження судових витрат, зважаючи на незначну складність справи, ціни позову, заперечень Відповідача за зустрічним позовом, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Позивача за зустрічним позовом про стягнення втрат на професійну правничу допомогу, а саме шляхом стягнення з Відповідача за зустрічним позовом на користь Позивача за зустрічним позовом 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, в решті вимог заяви - відмовити.
Відповідно до частин одинадцятих статей 238 та 129 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи, часткове задоволення як первісного так і зустрічного позову, суд доходить висновку про здійснення зустрічного зарахування суми заборгованості та витрат по судовому збору, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 238, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» ( вул. Перемоги, 127, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677) 28 339 (двадцять вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн 33 коп. пені та 11 491 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто одну) грн 20 коп. штрафу, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншому в задоволенні первісного позову відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» ( вул. Перемоги, 127, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658) 246 (двісті сорок шість) грн 69 коп. 0,3 % річних та 9 086 (дев'ять тисяч вісімдесят шість) грн 31 коп. інфляційних втрат, а також 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
6. В іншому в задоволенні зустрічного позову відмовити.
7. У порядку статей 238, 129 ГПК України провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.
8. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» ( вул. Перемоги, 127, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677) 28 339 (двадцять вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн 33 коп. пені та 2 158 (дві тисячі сто п'ятдесят вісім) грн 20 коп. штрафу.
9. Після проведення зустрічного зарахування сум судових витрат, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами:
Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (вул. Енергетиків, 20, м. Нетішин, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Промзв'язок» ( вул. Перемоги, 127, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 33977658) 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
10. На виконання пунктів 8 та 9 видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.11.2025.
Суддя С.В. Заєць