Справа № 141/774/25
Провадження № 2/141/349/25
06 листопада 2025 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До суду надійшла позовна заява від ТОВ «Юніт Капітал» (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19487,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 361190193, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV7C9C7.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 5 000,00 грн 29.08.2021 на банківську карту № 5363-54XX-XXXX-7730 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, до якогоу подальшому укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 156 від 19.10.2021 Первісний кредитор відступив ТОВ «Таліон плюс» право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, на підставі якого сторонипідписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023, за яким ТОВ «Таліон плюс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за договором Позивач отримав право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 487,00 грн.
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 19 487,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 487,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач і представник позивача копію ухвали суду отримали 09.09.2025. Клопотань та заяв не подали.
Відповідачу копію ухвали суду було надіслано за адресою його місця реєстрації 08.09.2025, але поштове відправлення повернулось до суду з відміткою про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення ухвали суду є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з урахуванням приписів ст.272 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Враховуючи зазначені обставини та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
29.08.2021 р. ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №361190193, підписавши його електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) «MNV7C9C7».
Відповідно до умов договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит в сумі 5000 грн 00 коп., який має бути повернено до 12.09.2021 р. П.1.8 договору передбачено можливість продовження цього строкуна строк до 30 днів, за умови сплати Позичальником усіх нарахованих процентів. За користування кредитом нараховуються проценти за ставкою 1,93 % від суми кредиту за кожен день користування.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Підписавши договір одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитодавцем з цією метою, Відповідач тим самим підтвердив наявність його волевиявлення на укладення договору.
Для зарахування кредитних коштів Відповідач в заявці на отримання кредиту вказав карту № НОМЕР_1 .
На виконання ухвали суду АТ КБ «Приватбанк» надавінформацію (лист № 20.1.0.0.0/7-250912/47584-БТ від 17.09.2025), з якої вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку, згідно з випискою за рахунком, 29.08.2021 зараховано грошові кошти в сумі 5000 грн.
Перерахування коштів в сумі 5000 грн Позичальнику підтверджується також платіжним дорученням № 80e91dce-bd20-4458-be5c-f758ace04a43 від 29.08.2025.
28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, який додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 р. викладений в новій редакції. Відповідно до п.2.1 договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором. Згідно з п.4.1 договору наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Строк дії цього договору встановлений до 31 грудня 2021 року.
Згідно з витягом з Реєстру прав вимог № 156, підписаному сторонами 19.10.2021 під номером 2843 значиться ОСОБА_1 , загальна заборгованість -11739,00 грн, з них 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11739,00 грн - заборгованість за процентами.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, на підставі якого сторонипідписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023, за яким, відповідно до п.4.1 договору, ТОВ «Таліон плюс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги - 5000,00 грн за тілом кредиту, 14487,00 грн - за процентами.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем, ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю. Відповідно до п.1.1 договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2 договору).
За Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 04.06.2025 Клієнт передав Фактору Реєстр боржників, в якому під номером 5579 зазначений ОСОБА_1 , загальна заборгованість -19487,00 грн, з них 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 14487,00 грн - заборгованість за процентами, згідно з витягом з Реєстру, наявним в матеріалах справи.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З урахуванням того, що Відповідачем не спростована наявність заборгованості станом на день розгляду справи, не подані докази на підтвердження повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо процентів, заявлених позивачем до стягнення, то згідно викладеного Великою Палатою у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 правового висновку, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Подібні правові висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Верховний Суд зазначив, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Відповідно до умов кредитного договору № 361190193 від 29.08.2021строк кредитування сплив 12.09.2021.
Докази вчинення Позичальником дій для продовження строку кредитування згідно п.1.8 договору в матеріалах справи відсутні.
Відсутні підстави і для висновку про продовження строку кредитування за відкладальною обставиною, в порядку п.1.12 договору.
Невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором не може розглядатись як відкладальна обставина у розумінні ч.1 ст.212 ЦКУ.
Крім того, строк, на який надається кредит, є істотною умовою договору про споживчий кредит відповідно до ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», без встановлення якої договір не може вважатись укладеним. Визначення строку, на який надається кредит, моментом фактичного його повернення, свідчить про не встановлення в договорі зазначеної умови.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість зі сплати процентів в сумі 1351 грн, яка нарахована Первісним кредитором в межах строку, встановленого п.1.3 договору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору в сумі 789,48 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивача долучив до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткову угоду № 25770566622 від 05.06.2025 до договору, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 25.06.2025, згідно якого загальна вартість правничої допомоги складає 7000 грн, та в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг).
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи у спрощеному провадження без виклику сторін, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цв казав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 273, 279, 352, 354 ЦПК, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 361190193 від 29.08.2021в розмірі 6351 (шістьтисяч триста п'ятдесят одна) грн 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн 48коп і витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 літ.А, оф.10.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Демченко