Справа № 135/1550/25
Провадження № 3/135/581/25
іменем України
06.11.2025 м. Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , навчається ВНАУ "Ладижинський фаховий коледж", РНОКПП: НОМЕР_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №485799 від 17.10.2025, в цей же день, о 12:00 год., в м. Ладижин, по вул. Ентузіастів, водій ОСОБА_1 , керував мотоциклом SP200R-31, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керувати таким видом ТЗ, тобто без посвідчення водія категорії "А", чим порушив п.2.1. а .ПДР.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 , та його законному представнику ОСОБА_2 , 1986 року народження, було роз'яснено їх права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Як вбачається з протоколу, до адміністративної відповідальності притягається особа, якій на момент вчинення правопорушення виповнилось 17 років.
Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.
Хоча у КУпАП і відсутнє визначення поняття неповнолітні, але ст. 13 цього ж кодексу передбачає відповідальність неповнолітніх, до яких, як можна зрозуміти, відносять осіб віком від 16 до 18 років. Своєрідність неповнолітніх як спеціального суб'єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому хронологічному віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.
Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП.
У постанові від 18.01.2024 (справа № 522/12566/18) Верховний Суд зазначив, що за змістом статей 254, 258, 256, 268 КпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, встановивши, що ОСОБА_1 , на час вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення був неповнолітнім, поліцейський не роз'яснив його спеціальне право, передбачене ст. 270 КУпАП та не забезпечив участь його законного представника чи захисника, під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, хоча в даному випадку зобов'язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Відтак, докази по справі відносно неповнолітнього, здобуті поліцейським з порушенням вимог ст.ст. 245, 270 КУпАП, а саме без участі законного представника чи захисника, тобто з порушенням юридичних гарантій захисту прав і законних інтересів неповнолітнього, а тому, є недопустимими.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед Законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Таким чином, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, суд вважає, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. недоведена належними, допустимими та беззаперечними доказами.
При цьому, відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрити, за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 7, п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за 2 ст. 126 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна