Справа № 135/1430/25
Провадження № 2/135/669/25
іменем України
06.11.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року у розмірі 30 100 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 листопада 2023 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 04085-11/2023, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого позикодавцем на умовах платності, строковості та зворотності, перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 6 000 грн 00 коп.
ОСОБА_1 свого обов'язку із повернення кредитних коштів та процентів за їх користування належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.
29 квітня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 29042024-1, відповідно до якого ТОВ «Стар файненс груп» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, за договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року. Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року.
Оскільки ОСОБА_1 не погасив заборгованість ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у заявленому позові просило суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 30 100 грн 00 коп, з яких 6 000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту, 24 100 грн 00 коп - заборгованість за відсотками.
Також позивач просив стягнути з відповідача 3028 грн 00 коп. судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав.
ІІ. Процесуальні дії у справі
09 жовтня 2025 року суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача - Степанчук О.А. у позовній заяві просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзиву чи інших письмових пояснень, а також не повідомив суд про зміну своєї адреси. Водночас він був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Отже, суд вжив усіх належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати своє право на захист.
IІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення за наявності таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; відповідач не подав відзиву на позов; позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
З огляду на встановлені обставини та наявність усіх зазначених підстав, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи відповідно до статей 280-281 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
08 листопада 2023 року ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернувся до ТОВ «Стар файненс груп» з анкетою-заявою, в якій вказав свої персональні дані зокрема: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), номер телефону, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів (№ НОМЕР_1 ) та місце реєстрації/проживання (а.с. 18-19).
В інформаційному повідомленні відповідачем надано згоду Товариству на використання власних персональних даних (а.с. 17).
08 листопада 2023 року між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий кредит № 04085-11/2023, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк 360 днів з 08 листопада 2023 року (п. 1.2. Договору) надати позичальнику грошові кошти у сумі 6 000 грн 00 коп. (п. 1.1. Договору), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 (п. 1.4.1. Договору). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 7-13).
Відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року, загальна вартість кредиту становить 60 000 грн 00 коп., з них: 6 000 грн 00 коп. - сума кредиту, 54 000 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом (а. с. 12-13).
Кредитний договір № 04085-11/2023 підписаний відповідачем 08 листопада 2023 року шляхом введення одноразового ідентифікатора W8468 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Стар файненс груп» (а.с. 16). Одночасно з укладенням договору відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 14-16).
На підтвердження перерахування коштів відповідачу згідно кредитного договору № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року позивачем надано копію довідки за підписом директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення», згідно якої кредитні кошти в сумі 6 000 грн відправлені 08.11.2023 о 11:55:00 год ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи iPay.ua шляхом зарахування на карту № 4441-11ХХ-ХХХХ-7252 (а.с.20).
Згідно з розрахунком загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року становить 30 100 грн 00 коп., з яких 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 24 100 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 21-22).
29 квітня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 29042024-1, відповідно до якого ТОВ «Стар файненс груп» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 24 - 28). Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу, перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників, підписаним обома сторонами. 29.04.2024 між сторонами був складений акт приймання-передачі реєстру боржників (а.с. 29). ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжною інструкцією (а.с. 31).
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29042024-1 від 29 квітня 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року у розмірі 30 100 грн 00 коп. (а.с. 30).
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості, а також не надав доказів належного виконання зобов'язань перед первісним кредитором.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Укладення електронного договору про споживчий кредит
Загальні вимоги до чинності правочину визначено статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним та відповідати їхній внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша заінтересована особа заперечує його дійсність на визначених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається й виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний електронний документ з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, вважається оригіналом такого документа.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до нього. За умови надання доступу до таких документів їх включення не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положення статті 12 зазначеного Закону передбачають, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду чи іншого засобу), що дозволяє ідентифікувати користувача; аналога власноручного підпису (факсиміле) - за письмовою згодою сторін.
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Суд встановив, що 08 листопада 2023 року відповідач у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Стар файненс груп» добровільно та усвідомлено подав заявку на отримання кредиту. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідача на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Стар файненс груп» надіслало відповідачу одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачем цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту - згоди на укладення кредитного договору № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року в електронній формі. Отже, між відповідачем та первісним кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).
Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідач отримав проект кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомився з його умовами і Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Стар файненс груп», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідач мав можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.
Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови і укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов'язковим для сторін.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв'язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів за допомогою ЕПОІ неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі №?524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зі ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільно-правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі №?561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставі ЦК або ГК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. В даному випадку відсутні будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору, тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов'язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Стар файненс груп» було належним чином укладено кредитний договір № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року на умовах, визначених сторонами в електронній формі. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять документ, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти (сума 6?000 грн 00 коп.) на вказаний ним банківський рахунок. Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника. Відповідач отримав обумовлені договором кошти, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.
Відступлення права вимоги (заміна кредитора)
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).
Позивач на підтвердження набуття права вимоги за договором надано копію договору факторингу № 29042024-1 від 29 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та копію витягу з Реєстру боржників до вказаного Договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів того, що вказаний договір факторингу визнаний недійсним суду не надано, а тому суд вважає, що позивачем надано докази, які підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Стар файненс груп» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Отже ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року до відповідача ОСОБА_1 .
Розрахунок заборгованості та доказування її розміру
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).
Звертаючись із позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року у розмірі 30 100 грн 00 коп, з яких 6 000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту, 24 100 грн 00 коп - заборгованість за відсотками.
Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 6 000 грн 00 коп. Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «Стар файненс груп» матеріали справи не містять.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується із умовами кредитного договору, в ньому встановлено розмір основного боргу, а також розмір відсотків, які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в період дії такого кредитного договору - з 08 листопада 2023 року по 29 квітня 2024 року.
Висновки суду
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року у розмірі 30 100 грн 00 коп., з яких 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 24 100 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3?028 грн 00 коп., що підтверджується платіжним документом від 07.10.2025 (а.с. 51).
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3?028 грн 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 04085-11/2023 від 08 листопада 2023 року у розмірі 30 100 (тридцять тисяч сто) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 06.11.2025.
Суддя