2/134/378/2025
Справа № 504/1395/25
Іменем України
05 грудня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого - судді: Лабая О.В.
з участю секретаря: Трачук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Фонтанської сільської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Фонтанської сільської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.11.2024 року. У справі № 504/3583/24. Після розірвання шлюбу дитинна постійно проживає разом зі з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Службою у справах дітей Одеської ОВА 24.04.2025 року дитину взято на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставин. Відповідач попри ухвали суду про відмову у скасуванні наказу про стягнення аліментів продовжує ухилятися від виконання батьківських обов'язків. За свідченням школи дитина емоційна прив'язана до матері. Факт спільного проживання матері з дитиною має значення для забезпечення доступу до медичних, освітніх і соціальних послуг, оформлення субсидій, визначення соціального статусу дитини.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, через підсистему «Електронний суд» 03.11.25 року надала клопотання про долучення доказів, в якій вказала про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причина неявки суду не відомив про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача адвокат Оборотна Ю.Р. в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином.
Через підсистему «Електронний суд» 16.10.25 року представник відповідача надала клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника, вказала про заперечення проти задоволення позову по справі, оскільки позов є безпідставним між відповідачем та позивачкою спору, щодо проживання дитини немає і не було.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Фонтанської сільської ради Фонтанської сільської ради в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, 03.11.25 року надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3.,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області 12.02.2014 року.
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади від 03.08.2024 року за № 2024/009264238 адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 з 05.06.2023 року є АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади від 15.04.2025 року за № 2025/004902303 адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.06.2023 року є АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.11.2024 року справа № 504/3583/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 липня 2012 року у виконавчому комітеті Шарапанівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, актовий запис № 03, розірвати. Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».
Ухвалою Крижопільського районного суду від 11 квітня 2025 року (справа № 134/509/25) заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, №134/509/25 від 02 квітня 2025 року - повернути без розгляду.
Листом Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 02.04.2025 року за № 1-07/139 ОСОБА_1 повідомлено, що 02.04.2025 року відбулося засідання координаційної ради з питань сім'ї гендерної рівності запобігання домашньому насильству та протидії людьми, в якому взяли участь представники суб'єктів соціальної роботи, які працюють у напрямку запобігання та протидії домашньому насильству. Членів ради було детально поінформовано про факт домашнього насильству. З боку кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до постраждалої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами всебічного та об'єктивного розгляду матеріалів членами ради одноголосно було прийнято рішення про постановку малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставин.
Наказом Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 02.04.2025 року за № 24-ОД малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставин.
Відповідно до характеристики ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 учня 5-А класу ліцею «Олександрівський» Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області мати ОСОБА_6 приймає активну участь у виховані та розвитку дитини. Саме вона повністю забезпечую всі потреби хлопця, як освітні, так і емоційні. Батько виховання ОСОБА_7 не займається, участі у житті дитини не бере.
Наказом Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 20.08.2025 року за № 53-ОД малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 знято з облік дітей, які опинились в складних життєвих обставин.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 10 вересня 2025 року в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Фонтанської сільської ради та зобов'язано орган опіки та піклування Фонтанської сільської ради надати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору та копії матеріалів на підставі яких буде складено висновок.
Відповідно до листа Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області від 24.09.2025 року за № 1140/25 12.09.2025 року відбулась телефона розмова із ОСОБА_2 по застосунку Viber (тел. НОМЕР_2 ), за яким ОСОБА_8 повідомив, що перебуває на службі в Збройних Силах України, у зв'язку із службою не має змоги прибути на засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке заплановане на 15.09.2025 року, надав фото рекомендованого листа від 14.07.2025 року № 205 та фото копію військового квитка серії НОМЕР_3 . 15.09.2025 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області на якому була присутня ОСОБА_1 , яка на питання чи є спір між нею та колишнім чоловіком щодо визначення місця проживання, відповіла, що колишній чоловік не сплачує аліменти та самоусунувся від виховання сина. Члени комісії дійшли висновку про відсутність спору між батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 161 Сімейного кодексу України Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, в особі органу опіки та піклування не має підстав для затвердження висновку щодо розв'язання спору про визначення місця проживання малолітнього разом із матір'ю.
Відповідно до копії актів обстеження умов проживання складених 25.03.2025 року за № 53 та 19.08.2025 за № 131 ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживають за адресою АДРЕСА_2 .
Листом від 27.10.2025 року № 31263/22.16-34/25 Крижопільського відділу Державної виконавчої служби у Тульчинському районні Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що у ІІІ кварталі 2025 р. ОСОБА_2 сплатив аліменти на суму 6431,00 грн. Заборгованість зі сплати аліментів згідно рішення Крижопільського райсуду № 134/509/25 від 04.04.2025 р. станом на 01.10.2025 складає 3157,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 с/наказу № 134/509/25 виданого Крижопільським райсудом 04.04.2025 року сукупний розмір заборгованості складає 3157,00 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 14 квітня 2025 року солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 16.07.2025 року № 199 солдат ОСОБА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , який ССЗЧ, таким, що тимчасово прибув до військової частини НОМЕР_5 «15» липня 2025 року.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) вказано, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина четверта та п'ята статті 19 СК України).
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
За змістом частин третьої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За статтею 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (стаття 160 СК України).
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (частина перша статті 161 СК України).
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Судове рішення про визначення місця проживання дітей з одним із батьків може бути ухвалено лише якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти, тобто за наявності між ними такого спору, а тому обґрунтування позивачкою позовних вимог лише наявності заборгованості зі слати аліментів та усунення відповідача від батьківських обов'язків, не є підставою для задоволення таких вимог.
За відсутності між сторонами відповідного спору суд позбавлений можливості вирішувати такі питання в судовому порядку, оскільки завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав особи.
Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору) - зокрема, в суді.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Фактично у даному випадку спір щодо місця проживання дитини ініційований матір'ю дитини, з яким дитина фактично проживає, і від якої батько дитини не вимагає зміни її місця проживання.
В той же час, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.
При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом, має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір. Вказані обставини підлягають перевірці судом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спір між сторонами щодо місця проживання дитини відсутній, підстав для судового захисту прав дитини шляхом визначення її місця проживання з матір'ю суд не вбачає та приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову.
В порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Фонтанської сільської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 . Третя особа: Орган опіки та піклування Фонтанської сільської ради, місце знаходження с. Фонтанка, вул. Степна ,4 Одеського району Одеської області.
Суддя: