2/130/1370/2025
130/1963/25
"06" листопада 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») через систему «Електронний суд» звернулось з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 80654,24 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.10.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 100249786 та Договір № 4539017. 23.09.2021 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №77768366.
За першим договором відповідачу було надано кредит у сумі 4000 грн. За другим договором відповідачу було надано кредит у сумі 3000 грн. За третім договором 7786 грн
Згідно п. 1.1. Договорів № 100249786 та № 4539017 Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п.1 Договору № 77768366 Позикодавець передає Позичальнику у власність грощові кошти без забезпечення на погоджений строк , шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та правилах.
17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100249786.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100249786. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №100249786.
22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77768366.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77768366. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №77768366.
26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4539017.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4539017. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4539017.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №100249786 від 18.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 26560,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21400 грн. - Заборгованість за комісіями - 1160,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77768366 від 23.09.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 9470,24 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4528,92 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4940,58 грн. - 3 % річних - 0,74 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4539017 від 06.10.202, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 44624,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 7200,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 35904,00 грн. Заборгованість за комісіями - 1520,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 80654,24 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 15728,92 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 62244,58 грн. Заборгованість за комісіями - 2680, 00 грн. та 3 % річних - 0,74 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача прострочену суму заборгованості за кредитними договорами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
Відзив на позов відповідачка не подавав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
24.07.2025 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами о 11:00 06.11.2025.
Представник позивача ОСОБА_2 в позовній заяві просила розгляд справи у відсутність позивача. Просила розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, яке перевірено у Єдиному державному демографічному реєстрі (а.с.109), було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі.
Однак, 06.08.2025 на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням «УКПОШТА» №0610271398916 з відміткою - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Відповідно до договору про споживчий кредит № 100249786 від 18.10.2021, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти у сумі 4000 та грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін до 18.10.2021 (п.п.1.1.-1.4 договору). Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Проценти за користування кредитом складають 1800 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.(п.1.5.2). Стандартна(базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.6) (а.с.8-12).
Згідно з п. 2.3.1.2 Договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Водночас, у п. 4.2 розділу 4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Договір про споживчий кредит № 100249786 від 18.10.2021 включає в себе Додаток №1 Графік платежів (а.с.12 зворот), Додаток №2 Паспорту споживчого кредиту (а.с. 13).
ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення Анкети-заяви на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів йому в кредит, а також зазначив свою електронну адресу, на яку направлений договір (а.с.14).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про споживчий кредит № 10024786 від 18.10.2021 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН» 18.10.2021, одноразовий ідентифікатор J22775, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_1 (а.с.15).
Відповідно до копії квитанції 18.10.2021 на рахунок ОСОБА_1 були зараховані кошти згідно договору 100249786 в сумі 4000 грн (а.с.15 зворот).
Згідно з відомістю ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Кредитним договором № 100249786 від 18.10.2021 станом на 01.01.2022 у розмірі 18960 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4000 грн, заборгованості за відсотками - 13800 грн та заборгованість по комісії 1160,00 грн (а.с.16-16 зворот).
17.01.2022 було укладено договір №17-01/2022-54 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100249786 (а.с.17-21 зворот), укладеним з ОСОБА_1 , що стверджується копією реєстру боржників (а.с.22).
23.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №77768366 (а.с.23).
Відповідно до п.1 Договору № 77768366 Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти без забезпечення на погоджений строк , шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та правилах.
Сума позики становить 7786,00 грн. Строк позики 64 днів. Процентна ставка 1,6 % (фіксовна) (п.п.2.1,2.2,2.3. Договору).
Також ОСОБА_1 ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (а.с.24-29).
Як вбачається з Довідки від 18.03.2025 ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» відповідно до умов договору про переказ коштів, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 23.09.2021 на платіжну картку ОСОБА_1 були перераховані коштів в сумі 7786,00 грн (а.с.30).
Відповідно до даних по кредиту ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», договір № 777768366 від 23.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 за Договором станом на 22.02.2022 склала 9469,50 грн (а.с.33-34).
22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77768366 (а.с.36-41), укладеним з ОСОБА_1 , що стверджується копією реєстру боржників (а.с.42).
Відповідно до договору про споживчий кредит № 4539017 від 06.10.2021, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти у сумі 8000 та грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін до 21.10.2021 (п.п.1.1.-1.4 договору). Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Проценти за користування кредитом складають 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.(п.1.5.2). Стандартна(базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.6) (а.с.43-47).
Згідно з п. 2.3.1.2 Договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Водночас, у п. 4.2 розділу 4 Договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Договір про споживчий кредит № 4539017 від 06.10.2021 включає в себе Додаток №1 Графік платежів (а.с.47 зворот), Додаток №2 Паспорту споживчого кредиту (а.с. 48).
ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення Анкети-заяви на отримання кредиту, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів йому в кредит, а також зазначив свою електронну адресу, на яку направлений договір (а.с.49).
Також ОСОБА_1 ознайомився з Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» (в редакції від 13.07.2021) (а.с.50-54).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про споживчий кредит № 4539017 від 06.10.2021 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН» 06.10.2021, одноразовий ідентифікатор R54664, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_1 (а.с.55).
Як вбачається з Довідки від 05.05.2025 ТОВ «ФЛ «Елаєнс» на підставі договору №40484607_26/10/18-1 з ТОВ «МІЛОАН» про надання послуг з переказу грошових коштів, відповідачу було перераховано кошти згідно Кредитного договору № 4623976 від 19.08.2021 в розмір 8000 грн на картку MASTERCARD, номер рахунку НОМЕР_2 (а.с.55 зворот).
Згідно з відомістю ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Кредитним договором № 4539017 від 06.10.2021 станом на 04.01.2022 у розмірі 34184,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7200 грн, заборгованості за відсотками - 25464,00 грн та заборгованість по комісії 1520,00 грн (а.с.56-57).
26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4539017 (а.с.58-62), укладеним з ОСОБА_1 , що стверджується копією реєстру боржників (а.с.63).
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4539017. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4539017 (а.с.64-73).
Згідно розрахунків заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с.74-82), загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 80654,24 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 15728,92 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 62244,58 грн. Заборгованість за комісіями - 2680, 00 грн. та 3 % річних - 0,74 грн.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання ОСОБА_1 . Договорів про надання фінансових послуг за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання ним, як позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у нього боргових зобов'язань перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», яке набуло прави вимоги за вищевказаними Договорами кредиту.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, боржник може нести відповідальність за порушення умов зобов'язання, яка передбачена в самому зобов'язанні, оскільки в ст. 549 ЦК України як один із видів забезпечення виконання зобов'язання передбачена неустойка (штраф, пеня). Неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання і які обчислюються у відсотках від суми невиконаного або від несвоєчасно виконаного зобов'язання. Поряд з цим до нього може застосуватися і така міра відповідальності, яка знаходиться поза межами зобов'язання, встановлена в ч. 2 ст. 625 ЦК України
При цьому стягнення 3%в річних згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України не є неустойкою, адже є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України фактично три відсотки річних є пенею, яка може застосовуватися в разі прострочення грошового зобов'язання, якщо в його умовах не був передбачений такий вид санкції за його порушення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово тлумачив сферу застосування цієї статті, а саме: що охоплює собою поняття «грошове зобов'язання», зокрема у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 № 758/1303/15-ц та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19). Крім того у Постанові Великої Палати від 04.02.2020 № 912/1120/16 Верховний Суд знову висловив правовий висновок про те, що проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання, тобто застосування вимог ст. 625 ЦК України виступає у даному випадку як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
Окрім цього Верховний Суд зауважив, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного Верховним Судом України 23 вересня 2015 року в постанові у справі № 6-1206цс15. Зазначеною постановою усталену судову практику в цивільних справах цієї категорії фактично було змінено та розтлумачено положення Цивільного кодексу України таким чином, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору. Також не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій і процентів, передбачених умовами договору та ЦК України.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Кредитних договорів та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов'язання як перед первісними кредиторами - ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» так і перед факторами ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», до якого перейшло право вимоги за вказаними Договорами, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитними договорами.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: сплачений судовий збір - 2422,40 грн (а.с.96), витрати на професійну правничу допомогу 25000 грн (а.с.83-89). При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звернув увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договорами № 100249786 від 18.10.2021, № 77768366 від 23.09.2021 та № 4539017 від 06.10.2021 в загальному розмірі 80654,24 грн та судові витрати у розмірі 27422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі: Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926);
Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ